Справа № 11-cc/824/6604/2020 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 181 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 367/7883/20
24 грудня 2020 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 28 листопада 2020 року, -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_11 , погодженого із прокурором Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 26 січня 2021 року включно, а саме заборони цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо
ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Івано-Франківськ, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, який офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 157 КК України.
Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту мотивовано тим, що при вирішенні цього питання слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 157 КК України, а також фактично визнав доведеними наявність ризиків того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Разом з тим, слідчий суддя визнав непереконливими доводи прокурора про наявність ризиків з боку підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків і потерпілих у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також того, що застосування відносно ОСОБА_10 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання доведеним ризикам.
Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного та дійшов висновку про недостатність підстав для застосування щодо ОСОБА_10 більш м'яких запобіжних заходів, ніж цілодобовий домашній арешт.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України. На думку апелянта, підозра у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 157 КК України, є необґрунтованою. Крім того, автор апеляції стверджує, що старшим слідчим СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_11 не було вручено ОСОБА_10 повідомлення про підозру в порядку, передбаченому КПК України, а також не ознайомлено останнього з правами підозрюваного.
Далі захисник вказує, що протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 26 листопада 2020 року не містить жодних відомостей щодо місця затримання ОСОБА_10 . При цьому апелянт запевняє, що ОСОБА_10 фактично був затриманий о 12 год. 46 хв., а не о 13 год. 00 хв., як зазначено в протоколі.
На думку автора апеляції, слідчим суддею не було враховано даних про особу підозрюваного. Зокрема, як наголошує захисник, ОСОБА_10 раніше не судимий, позитивно характеризується, має міцні соціальні зв'язки, працює, а також проходив службу у поліції, а саме у Святошинському РВ УПО в місті Києві.
Крім того, апелянт вважає, що під час розгляду клопотання прокурором не було доведено, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні старшого слідчого.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12020110040002497, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 листопада 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 157 КК України.
26 листопада 2020 року о 13 год. 00 хв. ОСОБА_10 був затриманий на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України, про що о 17 год. 00 хв. того ж числа був складений відповідний протокол.
27 листопада 2020 року ОСОБА_10 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 157 КК України.
28 листопада 2020 року (клопотання датоване 27 листопада 2020 року) старший слідчий СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_11 , за погодженням із прокурором Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 , звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 157 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 28 листопада 2020 року в задоволенні вказаного клопотання старшого слідчого було відмовлено та застосовано щодо ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 26 січня 2021 року включно, а саме заборони цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 157 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису судового засідання, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч доводам сторони захисту, правильно встановив, що викладені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах (це протоколи оглядів місця події, протоколи допитів потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , протоколи допитів свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , протокол проведення перегляду відеозапису з цифрового носія інформації, протокол огляду предметів, протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками та інші докази).
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 157 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_10 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_10 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_10 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому посилання сторони захисту про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_10 підозри слід визнати безпідставними.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч ствердженням автора апеляції, дійшов правильного висновку про доведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_10 у разі визнання його винним у вчиненому злочині, а також з огляду на характер і ступінь суспільної небезпечності самого злочину, у вчиненні якого він підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається старший слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_10 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто ці ризики, які заявлені у клопотанні старшого слідчого, є реальними. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж цілодобовий домашній арешт, не здатні запобігти зазначеним ризикам.
З урахуванням викладеного доводи апелянта про відсутність у кримінальному провадженні будь-яких ризиків, про які заявлено у клопотанні старшого слідчого, не відповідають дійсності.
В сукупності із обставинами кримінального провадження та вказаними ризиками, які доведені старшим слідчим у клопотанні, для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_10 , та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які міститься посилання в апеляційній скарзі захисника.
Таким чином, доводи сторони захисту щодо незаконності оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді цілодобового домашнього арешту, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
На підставі наведених у цій ухвалі обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та належним чином мотивував своє рішення.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 28 листопада 2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_11 , погодженого із прокурором Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 26 січня 2021 року включно, а саме заборони цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
___________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4