Провадження № 33/4820/67/21
Справа № 675/1960/20 Головуючий в 1-й інстанції Столковський В. І.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бережний С. Д.
16 січня 2021 року м.Хмельницький
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д., за участю секретаря судового засідання Габая А.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2020 року, -
Постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2020 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого заступником начальника залізничної станції «Клембівка»,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420 грн. 40 коп.
За постановою судді, 08 жовтня 2020 року о 03 год. 48 хв. гр. ОСОБА_1 по вул. Грушевського у м. Ізяслав Хмельницької області керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ» моделі «2102», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проведено за допомогою приладу «Драгер» (алкотест 6810), ARBН № 0618, тест № 1074 - результат 2,47 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п. 2.9 А Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню через неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що висновок суду не відповідає дійсності, докази,які зібрані у справі не підтверджують вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП.
Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази по проходження інспектором СРПП Ізяславського ВП Славутського ВП відповідної підготовки та отримання відповідних навиків користування технічними приладами для встановлення стану сп'яніння водіїв. Стверджує, що суду не був наданий сертифікат відповідності та повірки засобів вимірювальної техніки. А саме газоаналізатора «Алкотест 6810» затвердженого типу. Звертає увагу суду на те, що інкриміноване йому адміністративне правопорушення є незрозумілим, а тому вважає, що порушено його право на захист, яке полягає у праві пред'явлення чіткого і зрозумілого обвинувачення від якого особа захищається.
Також вказує, що на момент вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення, ст. 130 КУпАП зазнала змін і її дія не поширювалась на водіїв за керування транспортними засобами в стані сп'яніння або ж їх відмови від проходження огляду. Інкриміноване йому правопорушення з 01 липня 2020 року віднесене до кримінальних проступків, а відповідна норма КУпАП, яка передбачала адміністративну відповідальність за таке діяння, втратила чинність.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилась, про час та дату розгляду справи повідомлена належним чином. В телефонному режимі повідомив про можливість розгляду справи у його відсутність, подану апедяціну скаргу підтримує в повному обсязі. Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік статей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов'язковою.
Відтак, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд першої інстанції під час її розгляду зазначені вимоги закону виконав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддею були в повній мірі з'ясовані всі обставини, які відповідно до положень ст.280 КУпАП підлягають з'ясуванню, а також були досліджені надані докази та оцінені судом у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №485495, яким зафіксовано той факт, що ОСОБА_1 08 жовтня 2020 року о 03 год. 48 хв. гр. по вул. Грушевського у м. Ізяслав Хмельницької області керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ» моделі «2102», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проведено за допомогою приладу «Драгер» (алкотест 6810), ARBН № 0618, тест № 1074 - результат 2,47 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п. 2.9 А Правил дорожнього руху. (а.с. 1)
Стан сп'яніння підтверджується даними тесту № 1074 та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до яких ОСОБА_1 в присутності двох за допомогою спеціального засобу - алкотестера «Драгер № 6810», проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння, за результатами проходження якого було встановлено наявність концентрації алкоголю у видихуваному ОСОБА_1 повітрі в кількості 2,47‰. (а.с. 2,3)
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення підтверджується даними відеозапису з нагрудних камер працівника поліції та відео реєстратора, встановленого у службовому автомобілі поліцейських, якими зафіксовано факт керування ОСОБА_2 автомобілем марки «ВАЗ» моделі «2102», д.н.з. НОМЕР_1 та зупинки його поліцейськими, а також процедуру проходження останнім огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального засобу - алкотестера «Драгер № 6810». При цьому з відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 у присутності двох свідків проходить огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального засобу - алкотестера «Драгер № 6810», результат 2,47 ‰ (а.с.4)
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що на момент розгляду справи судом першої інстанції, ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачала настання адміністративної відповідальності у разі керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, з огляду на наступне.
Так, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, тобто до 01 липня 2020 року, положеннями КУпАП було передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Після набрання чинності вказаного закону, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, виключено з ч. 1 ст. 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 Кримінального кодексу України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Разом з тим, Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 03 липня 2020 року, внесені нові зміни до Закону № 2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-IX: у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння - відтак адміністративна відповідальність за ці дії відновлена з 03 липня 2020 року; у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст. 286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп'яніння - відтак з 03 липня 2020 року відбулася декриміналізація цих дій.
Всі інші доводи апеляційної скарги не впливають на суть прийнятого судом рішення.
Оцінивши зібрані по справі докази, у їх сукупності приходжу до висновку, що доводи апеляційної скарги не підтверджуються жодним доказом у справі.
Під час перегляду справи, порушень норм процесуального або матеріального права не встановлено, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
За таких обставин з врахуванням низки матеріалів, які в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, постанова.
Підстави для скасування чи зміни постанови місцевого суду відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу останнього - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду С.Д. Бережний