15.01.2021 Суддя Бугера О. В..
Справа № 644/9037/20
Провадження № 2/644/45/21
15 січня 2021 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:
Головуючого судді Бугери О.В., за участю секретаря судового засідання Ступницького К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без виклику сторін в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
Позивач, звернувся до суду 18.11.2020 року із відповідним позовом та просив суд стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 147401,57 гривень, а також збитки у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг у розмірі 12840 гривень.
В обґрунтування позову зазначає, що він працював на підприємстві та був звільнений 29.10.2020 року за власним бажанням. При звільненні з ним не був проведений остаточний розрахунок, затримка розрахунку триває і на момент подачі позову. Просив стягнути суму заборгованості з відповідача на його користь. Окрім того, оскільки заробітна плата ним отримана не була він був вимушений звертатись за професійною юридичною допомогою в юридичну компанію, в касу ним було сплачено 12840 гривень, які, на його думку є збитками, понесеними з вини підприємства. Просив стягнути понесені збитки з відповідача на його користь.
Ухвалою судді від 23.11.2020 року визначено вказану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, у відповідності до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.
У наданий в ухвалі час від сторін заперечень проти розгляду справи у спрощеному провадженні не надходило. Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження по справі та встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. Відповідач позовну заяву з додатками отримав, що підтверджується матеріалами справи. З боку відповідача до суду у встановлений законом строк, відповідно до вимог ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, подано відзив. Просили долучити відзив до справи, врахувати при прийнятті рішення, провадження у справі в частині стягнення заробітної плати закрити, у зв'язку із відсутністю спору, у вимозі про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.
Із змісту відзиву вбачається, що 07.12.2020 року на адресу відповідача надійшла ухвала про відкриття провадження, після отримання позовної заяви 17.12.2020 року була сплачена суму заборгованості в повному обсязі в сумі 147401,57 гривень, шляхом переведення на рахунок позивача. Тому, є підстави для закриття провадження у справі. Що стосується стягнення судових витрат, в тому числі витрат на правову допомогу, просили врахувати, що всупереч приписам ст.137 ЦПК України позивачем не було надано жодних доказів до позовної заяви про виконання адвокатом обсягів та вартості послуг правничої допомоги, в самому позові позивач зазначає, що жодних витрат він не поніс та не очікує понести, заявлена сума до стягнення є абсолютно не спів мірною із складністю даної справи, обсягом послуг і реальним (дійсним) часом, затраченим на надання послуг адвокатом, такий розмір не відповідає критерію їх реальності (дійсності) та розумності.
Позивачем відповіді на відзив у встановлений процесуальним законом строк не подавалось, в тому числі й заперечень щодо закриття провадження у справі у зв'язку з погашенням заборгованості.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 з 24.10.2011 року перебував в трудових відносинах з відповідачем. 29.10.2020 року був звільнений за власним бажанням, на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України, зазначені обставини підтверджуються копією трудової книжки.
Відповідно до вимог статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
На момент звільнення існувала заборгованість по заробітній платі в сумі 147401,57 гривень, про що свідчить копія розрахункового листа. Відповідно до наданого відзиву та доданої до нього копії платіжної відомості вбачається, що на картковий рахунок позивача ОСОБА_1 17 грудня 2020 року було перераховано суму остаточного розрахунку при звільненні в розмірі 147401,57 гривень.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору. Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обгрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.
В даному випадку, на момент звернення до суду перед позивачем існувала заборгованість по заробітній платі, яка була погашена вже після відкриття провадження по справі, окрім вимоги про стягнення заборгованості позивачем інших позовних вимог, в розумінні процесуального законодавства, не заявлялось. Заявлена вимога про стягнення витрат на правову допомогу не є позовною, а є вимогою про стягнення судових витрат, що регламентовано ст.133 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, суд погоджується із доводами представника відповідача щодо необхідності закриття провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до вимог ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. В тому числі, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Тобто, правова допомога є предметом доказування.
Позивачем надано суду копію договору укладеного між ТОВ «Центр правової допомоги населенню» та ОСОБА_1 від 30.10.2020 року, підписаний з боку товариства касиром-адміністратором. Враховуючи положення вимог ст.ст.133, 137 ЦПК України зазначені витрати не є витратами пов'язаними з правничою допомогою адвоката, а тому стягненню не підлягають.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову за вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, інших вимог до відповідача не заявляв, сума заборгованості погашена, судом провадження закривається з підстав відсутності предмету позову, суд вважає, що з відповідача судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 115, 116 КЗпП України, ст.ст. 12, 76, 81, 133, 137, 142, 255, 256, 260, 261 ЦПК України, суд, -
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, - закрити, у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
В задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача витрат на надання правової допомоги - відмовити.
Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 15.01.2021 року.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.
Головуючий: суддя О.В. Бугера