Справа № 643/7169/20
Провадження № 2-а/643/37/21
15.01.2021 р. м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Довготько Т.М.
за участю секретаря судового засідання - Петрової О.С.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у відкритому судовому засіданні в м. Харкові у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати противоправною та скасувати постанову серії ЕАК №2437607 від 24.04.2020р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 24.04.2020року інспектор 1 батальйону 4 роти УПП в Харківській області лейтенант поліції Сич І.О. склав постанову про накладення адміністративного сягання по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно нього та притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП. Вважає постанову незаконною. Так, 24.04.2020року близько 21год.40 хв. він керував автомобілем Volkswagen д.н.з. НОМЕР_1 по пр. Московському в м. Харкові. ПДР України він не порушував, але з невідомих йому причин був зупинений на вимогу інспектора УПП в Харківській області. Він повідомив йому, що безпричинна зупинка транспортного засобу є протиправною, але інспектор поліції на його зауваження не реагував та склав постанову про адміністративне правопорушення. Оскільки був відсутній факт порушення ним ПДР, а посадовою особою відповідача не задокументовано та не доведено належними і допустимий доказами факту порушення ним ПДР України, - вимоги посадової особи відповідача до нього про пред'явлення документів в тому числі документу про проходження обов'язкового технічного контролю є незаконними, а він в свою чергу не був зобов'язаний виконувати дану вимогу, і тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.121 КУпАП.
Ухвалою суду від 12.05.2020 року позов залишено без руху, та наданий термін упродовж п'яти днів з часу отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 02.06.2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення визнано неподаним та повернуто позивачу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020року, ухвалу Московського районного суду м.Харкова від 02.06.2020року по справі №643/7169/20 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 22.10.2020 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач, якому направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження, заяв із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов до суду не направив.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, та письмові докази, суд зазначає наступне.
Згідно ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Як встановлено судом, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2437607 від 24.04.2020 року, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 Кодексу України про адміністративні порушення: а саме за те, що 24.04.2020року о 21год.47 хв. по пр. Московський, 307 керував транспортним засобом, що не пройшов обов'язковий технічний контроль, для тз які підлягають такому контролю, чим порушив п.31.3 б) ПДР України.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до частини третьої статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 31.3 б забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Статтею 29 вказаного нормативного акту встановлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про дорожній рух" технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
Поняття обов'язковості технічного контролю транспортних засобів розкрито положеннями статті 35 Закону України "Про дорожній рух". Зокрема, обов'язковому технічному контролю підлягають транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
У той же час, обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".
Відповідно до п.п 15 пункту 2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (стаття 3 ГК України).
Оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, ст. ст.278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови інспектора поліції.
Таким чином, постанова відповідача винесена за відсутності достатніх даних про те, що вказаний автомобіль використовувався для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, отже, відсутнє обґрунтоване підтвердження вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
Оскільки, у ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік дій, які може вчинити місцевий загальний суд як адміністративний, за наслідками розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, то суд дійшов висновку, що у суду відсутні законні підстави, визнавати дії інспектора поліції щодо складання постанови серії протиправними.
За таких обставин суд вважає, що позов слід задовольнити частково та обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, з врахуванням вимог ст. 286 КАС України вважає, що для відновлення останнього необхідно і достатньо скасувати постанову від 24.04.2020 року серія ЕАК №2437607 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 121 КУпАП. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,8,11,94,99, 139, 159,160-163,171-2,246 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 / до Управління патрульної поліції в Харківській області /м.Харків, вул. Шевченко, 315А/ про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати Постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК №2437607 від 24.04.2020року, складену інспектором роти №4 батальйону №1 УПП в Харківській області лейтенантом поліції Сич Ігорем Олеговичем, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. за скоєння правопорушення передбаченого ч. 3 ст.121 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул. Шевченка, 315-А, м. Харків, 61033) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 15.01.2021 року.
Суддя - Т.М.Довготько