Справа № 626/66/21
Провадження № 1-кс/626/9/2021
про арешт майна
14 січня 2021 року м. Красноград
Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ Красноградського ВП ГУ НП України в Харківській області ОСОБА_5 , погодженого з прокурором Красноградського відділу Первомайської місцевої прокуратури про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021220350000007 від 06.01.2021 року за ч.1 ст.286 КК України, -
До суду надійшло клопотання слідчого про арешт майна, яке тимчасово було вилучено під час огляду місця події від 05.01.2021 року.
На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 05.01.2021 приблизно 20 години ОСОБА_4 , керуючи автомобілем ВАЗ 2106 д.н. НОМЕР_1 на 105 км.+660 метрів автодороги М18, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , остання отримала тілесні пошкодження та була госпіталізований до Красноградської ЦРЛ.
Відповідні відомості згідно з чинним кримінальним процесуальним законодавством України 06.01.2021 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220350000007 за попередньою правовою кваліфікацією ч.1 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, якщо вони заподіяли тілесне ушкодження.
Для встановлення об'єктивної істини в ході досудового розслідування необхідно встановити всі обставини вчиненого злочину, здійснити фіксацію його слідів та встановити факт наявності або без такого причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_4 та спричиненням тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 .
Встановлено, що автомобіль марки ВАЗ 2106 д.н. НОМЕР_1 за кермом якого перебував ОСОБА_4 та за участю якого відбулася вказана дорожньо-транспортна пригода, має значення речового доказу по даному кримінальному провадженню, оскільки з його застосуванням було здійснено суспільно-небезпечне діяння, на ньому могли відобразитись сліди, які містять інформацію про обставини та механізм ДТП, біологічні сліди потерпілого, що залишились в результаті зіткнення.
Зазначений автомобіль марки ВАЗ 2106 д.н. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Саме вищевказаний автомобіль марки ВАЗ 2106 д.н. НОМЕР_1 є речовим доказом по кримінальному провадженню.
В зв'язку з цим виникла необхідність отримання тимчасового доступу до автомобіля ВАЗ 2106 д.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , з його вилученням, оскільки для встановлення об'єктивної істини по суті необхідне проведення судово - автотехнічної та судово - трасологічної експертизи, що неможливо без наявності в сторони обвинувачення зазначеного транспортного засобу.
Згідно ч.2 ст.163 КПК України, існує реальна загроза того, що ОСОБА_4 , у якого знаходиться автомобіль ВАЗ 2106 д.н. НОМЕР_1 та за участю якого відбулася зазначена дорожньо-транспортна пригода, може внести конструктивні зміни до вищевказаного автомобілю, пошкодити, знищити його або здійснити його відчуження, з метою уникнення відповідальності в зв'язку з порушенням правил безпеки дорожнього руху України, що спричинило потерпілій ОСОБА_6 тілесне ушкодження, прошу здійснити розгляд клопотання без виклику ОСОБА_4 до суду.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що автомобіль марки ВАЗ 2106 д.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та необхідно отримати арешт майна, а саме арешт на автомобіль марки ВАЗ 2106 д.н. НОМЕР_1 , для проведення подальших експертних досліджень по транспортному засобу з ціллю встановлення справності його рульової, ходової, та гальмівної частини, встановлення порушення водієм правил дорожнього руху України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, пославшись на доводи та факти, викладені в ньому.
Власник автомобіля ОСОБА_4 не заперечував проти накладення арешту на автомобіль, однак просив визначити місце зберігання не в райвідділку, а за його домашньою адресою, оскільки з моменту вилучення автомобіля він весь час знаходиться не на спеціальному майданчику на території відділу поліції, а на вулиці на проїжджій частині навпроти райвідділу, де до нього мається вільний доступ сторонніми особами, тобто він може бути пошкоджений будь-ким. Також в судовому засіданні надав розписку потерпілої, відповідно до якої остання будь-яких претензій до нього не має, завдана шкода на лікування, останній відшкодовує.
Слідчий суддя розглянувши вказане клопотання, дослідивши надані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, заслухавши думку учасників процесу, вважаю, що клопотання слідчого про арешт майна, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні дані вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використанні як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ст.170 КПК України слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому кримінальним процесуальним кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права па відчуження, розпорядження іа/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає: спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та відповідно до ч.10 ст.170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Окрім вказаного, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосуванпя призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Внаслідок ДТП автомобіль марки ВАЗ 2106 д.н. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, та відповідно до ст.98 КПК України, є речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні, а саме знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Зокрема, вказані транспортні засоби необхідні органу досудового розслідування для проведення трасологічної та автотехнічної експертиз.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз.1 ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання про накладення арешту на вказані речі підлягає задоволенню.
Зважаючи на викладене, враховуючи обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони викладені в клопотанні слідчого, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 98, 167, 170, 171 КПК України, приходжу до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, яке перелічено в клопотанні слідчого, оскільки при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що вони можуть містити відомості про обставини вчинення злочину, тобто відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167, ст.98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженні.
Поряд з цим, відповідно до положень п.4-6 ч.2 ст.173 КПК України, слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна, повинен врахувати:
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Також відповідно до положень ч.4 ст.170 КК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
В зв'язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку про необхідність накладення арешту на даний транспортний засіб ВАЗ 2106 д.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 та заборонити вчинення дій, направлених на його відчудження, передачу, користування та/або розпорядження, а також його ремонт пошкоджених елементів транспортного засобу внаслідок ДТП.
Зберігати автомобіля ВАЗ 2106 д.н. НОМЕР_1 визначити за місцем мешкання ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому зобов'язати ОСОБА_4 за першою вимогою слідчого, надати даний транспортний засіб для проведення необхідних слідчий дій чи проведення експертиз.
В зв'язку з викладеним, автомобіль марки «ВАЗ 2106 д.н. НОМЕР_1 необхідно передати на відповідальне зберігання його фактичному володільцю ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначити відповідальною особою за збереження даного транспортного засобу ОСОБА_4 , попередивши її про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України про необхідність збереження арештованого майна до скасування арешту у встановленому порядку нормами діючого КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 110, 131, 167-175, 309 КПК України, -
Клопотання заступника начальника СВ Красноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_5 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021220350000007 від 06.01.2021 року за ч.1 ст.286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на автомобіль ВАЗ 2106 д.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходився у його фактичному володінні та заборонити вчинення дій, направлених на його відчудження, передачу, користування та/або розпорядження, а також ремонт пошкоджених елементів транспортного засобу внаслідок даного ДТП.
Зобов'язати ОСОБА_4 за першою вимогою слідчого, надати даний транспортний засіб для проведення необхідних слідчий дій чи проведення експертиз.
Зберігання автомобіля ВАЗ 2106 д.н. НОМЕР_1 визначити за місцем мешкання ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Автомобіль марки «ВАЗ 2106 д.н. НОМЕР_1 необхідно передати на відповідальне зберігання його власнику ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначити відповідальною особою за збереження даного транспортного засобу ОСОБА_4 , попередивши його про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України про необхідність збереження арештованого майна до скасування арешту у встановленому порядку нормами діючого КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя
Красноградського районного суду ОСОБА_1