Справа № 640/19761/18
н/п 1-в/953/20/21
"16" січня 2021 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши подання заступника начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_2 на підставі ч.3 ст. 26 кримінально-виконавчого кодексу України відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Київського районного суду м. Харкова від 27.12.2018 року за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.,-
У провадження Київського районного суду м. Харкова повторно надійшло подання Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області на підставі ч.3 ст. 26 кримінально-виконавчого кодексу України відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Київського районного суду м. Харкова від 27.12.2018 року за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Подання обґрунтовано тим, що засуджений станом на момент звернення до суду штраф не сплатив.
Вирішуючи питання про призначення подання до розгляду, суд прийшов до висновку, що повторно звертаючись до суду із поданням про заміну покарання орган пробації не усунув ті обставини, які стали підставою для відмови їм у задоволенні попереднього подання згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова від 01.10.2020 року, оскільки не встановив місцезнаходження засудженого, не організував проведення першочергових заходів з виявлення засудженого.
З'ясування зазначених обставин в судовому засіданні у зв'язку з тим, що адреса фактичного місця мешкання засудженого, яка зазначена у матеріалах особової справи, не є підтвердженою, про що органу пробації достовірно відомо (а.с.112-113 особової справи), є неможливим. Відсутність достовірних відомостей про місце знаходження засудженого унеможливлює здійснення його судового виклику належним чином, що в свою чергу перешкоджатиме прийняттю законного та обґрунтованого рішення у справі.
Крім того, в частині 3 ст. 56 КК України зазначено, що громадські роботи не призначаються особам, визнаними особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.
У поданні не міститься підтверджуючої чи спростовуючої інформації про перебування ОСОБА_3 на строковій військовій службі або ж отримання ним першої чи другої групи інвалідності за час, що минув після винесення вироку та доказів на її підтвердження.
Оскільки діюче законодавство не передбачає таких обов'язків суду як збір вищезазначеної інформації, суд вважає за необхідне повернути для доопрацювання подання заступника начальника Київського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Харківській області для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 107, 537,539 КПК України, ст.. 26 КВК України, суддя,
Подання заступника начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_2 на підставі ч.3 ст. 26 кримінально-виконавчого кодексу України відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Київського районного суду м. Харкова від 27.12.2018 року за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. та особову справу №04/2019- повернути до Київського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Харківській області на доопрацювання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: