Іменем України
№ 610/1516/20
№ 2-п/610/3/2021
м. Балаклія 11.01.2021 року
Балаклійський районний суд Харківської області -
головуючий: Стригуненко В.М.
за участі
заявника: ОСОБА_1 ,
позивача: ОСОБА_1 ,
секретаря: Паточки А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,
24.12.2020р. до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 31.08.2020р. у цивільній справі № 610/1516/20, за яким було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Зазначеним рішенням було визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи заяву відповідач посилається на те, що з позивачем, який є його батьком, у нього склалися неприязні стосунки, він вимушений був ночувати у сторонніх людей, оскільки в будинок за місцем його реєстрації його не пускав позивач. Вказав, що в матеріалах справи відсутні відомості про отримання ним судових повісток про виклик, які надходили на адресу позивача, який не повідомляв відповідача про це, хоча йому була відома адреса його фактичного проживання, яку він також не зазначив у позові. Через необізнаність про розгляд даної справи судом він не міг з'явитися у судові засідання та повідомити про причини неявки, а також був позбавлений можливості подати відзив на позов та докази на його заперечення.
Водночас зазначив, що єдиним доказом, яким позивач обґрунтовує свої вимоги, є акт від 01.07.2020р. про його не проживання в будинку за місцем реєстрації, однак протягом цього дня він знаходився на роботі, відповідно в будинку його не було. Крім того, в акті не зазначено, на якій підставі зроблено висновок про його відсутність за вказаною адресою з 2017р. Суд не викликав в судове засідання свідків, які підписали вказаний акт, не перевірив справжність їх підписів в ньому. Взагалі в матеріалах справи відсутні будь-які докази його відсутності у вказаному житлі без поважних причин понад один рік (а.с. 40-44).
В суді заявник просив скасувати заочне рішення. Зазначив, що на даний момент з позивачем у нього склалися неприязні відносини, оскільки той виганяв з дому його та його вагітну дружину. Вказав, що зараз проживає за адресою: АДРЕСА_2 . На момент комісійного огляду будинку перебував на зміні, тобто в день складання акту про його не проживання в будинку перебував на роботі, що можна підтвердити роздруківкою з телефону.
Позивач в судовому засіданні заперечував проти скасування заочного рішення, не вбачаючи підстав для його скасування. Визнав, що вигнав відповідача з будинку 01.01.2018р., який тоді ж там востаннє з'являвся, хоча в акті вказано, що останній не проживає в будинку з 2017р. Вказав, що під час складання акту депутат запитував у сусідів, коли вони востаннє бачили сина в будинку за місцем реєстрації. Не повідомив суд про фактичну адресу проживання його сина та місце його роботи, оскільки не володів такою інформацією.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач про час і місце судового засідання на 13.08.2020р. та 31.08.2020р. повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання (перебування) - АДРЕСА_1 (а.с. 14), однак на пошту за отриманням судових повісток, копії позову з доданими до нього документами і в судові засідання не з'явився (а.с. 19, 20, 24, 25), причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, поважності неявки не убачалось. Тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів і зважаючи на вжиті заходи для забезпечення участі відповідача у розгляді справи.
Зі змісту ст. 288 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин:
1) відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин,
2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, суд визнає, що ОСОБА_1 не з'явився у судове засідання 31.08.2020р. та не повідомила про причини неявки з поважних причин, оскільки не отримував поштового відправлення з повісткою про виклик, а тому не мав можливості висловити свою позицію щодо позовних вимог, та що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд приходить висновку про наявність підстав для скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, покладення судових витрат на сторони можливе лише під час розгляду позовної заяви, водночас вирішення зазначеного питання при розгляді заяви про перегляд заочного рішення не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.
Тому, вимога про стягнення судових витрат за подання заяви про перегляд заочного рішення з позивача не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 288 ЦПК України,
1.Скасувати заочне рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 31.08.2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
2.Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 10.30 годину 8 лютого 2021 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.М. Стригуненко