Справа № 569/13611/20
15 січня 2021 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Кучиної Н.Г.
з участю: секретаря судового засідання - Добровчан К.Ю.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу № 569/13611/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Мечкало Ольга Валеріївна про визнання фіктивним та недісним договору дарування, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Мечкало О.В., про визнання договору дарування № 2896 від 09.11.2017 року 1\2 частки квартири АДРЕСА_1 фіктивним та недійсним, посилаючись на те, що 31 жовтня 2017 року Господарським судом Рівненської області було прийнято рішення по справі № 918/651/17 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором. Зазначеним рішенням стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 252356, 13 грн. основного боргу, 20611, 02 грн - пені, 3126, 95 грн - 3% річних, 10638, 37 - інфляційних втрат та 4300, 39- судового збору. Повний текст рішення підписано 06.11.2017 року.
09 листопада 2017 року ОСОБА_4 уклав договір дарування з ОСОБА_3 , за яким він як дарувальник, передав безоплатно у власність обдарованій 1\2 частку квартири АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 відчужуючи належне йому на праві власності нерухоме майно ОСОБА_3 був обізнаний про судове рішення про стягнення з нього заборгованості на користь ОСОБА_1 , а отже, міг передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на нерухоме майно.
Враховуючи викладене, позивач з посиланням на вимоги ст. ст. 202, 203, 215, 234, 717 ЦК України, просив визнати договір дарування № 2896 від 09.11.2017 року 1\2 частки квартири АДРЕСА_1 фіктивним та недійсним.
25 серпня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Мечкало О.В. про визнання фіктивним та недійсним договору дарування нерухомого майна надійшла до Рівненського міського суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями була розподілена головуючому судді Смолій Л.Д.
01 жовтня 2020 року Розпорядженням № 462 щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_5 у відставку, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 08.09.2020 року № 2576/0/15-20» Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Рівненського міського суду Рівненської області у зв'язку із поданням заяви про відставку» справа розподілена в провадження судді Кучиної Н.Г.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 жовтня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Мечкало О.В. про визнання фіктивним та недійсним договору дарування - залишена без руху.
02 листопада 2020 року позивач подала на адресу суду на виконання вимог ухвали від 06 жовтня 2020 року позовну заяву.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Перше судове засідання по суті призначено на 11 годину 27 листопада 2020 року. Також вказаною ухвалою витребувано у ОСОБА_2 договір дарування від 09.11.2017 року № 2896.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2020 року витребувано у Приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Мечкало О.В. належним чином завірений договір дарування нерухомого майна від 09 листопада 2017 року № 2896.
У судовому засіданні проведеному в порядку відео конференції позивач ОСОБА_1 позов підтримала і просила його задоволити.
В судові засіданні відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не з'явились ,про розгляд справи повідомлялись належним чином. Відзив на позов не подали.
Суд, виконуючи вимоги ст.280 ЦПК, враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з'явилися в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подали відзив та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.
У судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Мечкало О.В., не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, надіслала суду на ухвалу про витребування доказів договір дарування № 2896 від 09.11.2017
Суд, заслухавши вступне слово позивача, з"ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 31 жовтня 2017 року Господарським судом Рівненської області було прийнято рішення по справі № 918/651/17 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором. Зазначеним рішенням стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 252356, 13 грн. основного боргу, 20611, 02 грн - пені, 3126, 95 грн - 3% річних, 10638, 37 - інфляційних втрат та 4300, 39- судового збору. Повний текст рішення підписано 06.11.2017 року.
09 листопада 2017 ОСОБА_6 як дарувальник, з однієї сторони, і ОСОБА_3 , з другої сторони, уклали Договір дарування 1\2 частки квартири АДРЕСА_1 , відповідно до умов п. 1. якого ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_3 прийняла у дар належну дарувальнику на праві власності 1\2 частку квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до вимог ст. 717 цього Кодексу за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Згідно вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
За змістом ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до вимог ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Для визнання правочину фіктивним суд повинен встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників: свідомий намір невиконання зобов'язань договору, приховування справжніх намірів учасників правочину.
Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п'ятої ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.
Саме такі правові висновки зроблені у постановах Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року (провадження № 6-1873цс16), від 23 серпня 2017 року у справі 306/2952/14-ц та від 09 вересня 2017 року у справі № 359/1654/15-ц, де вказано про неправильність застосування судами попередніх інстанцій статей 203, 215, 234 ЦК України у спорах, що виникли із договорів дарування нерухомого майна, укладених сторонами, які є близькими родичами, без перевірки, чи передбачали ці сторони реальне настання правових наслідків, обумовлених спірними правочинами; чи направлені дії сторін договорів на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно до близького родича з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів, зокрема чи продовжував дарувальник фактично володіти та користуватися цим майном.
Відповідач ОСОБА_2 , відчужуючи належну йому на праві власності 1\2 частку квартири АДРЕСА_1 своїй дружині, відповідачу у справі ОСОБА_3 , був обізнаний, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 31 жовтня 2017 року, повний текст рішення підписаний 06.11.2017 року з нього стягнуто заборгованість в сумі 252 356, 13 грн - основного боргу, 20611. 02 грн- пені, 3126, 95 грн - 3% річних та 10638, 37 грн - інфляційних втрат та 4300, 39 - судового збору, і таким чином, міг передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання рішення суду.
Слід зазначити, що правочин-це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тому дії особи, що вчинені без наміру створити будь-які юридичні наслідки, не призводять до правочинів. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому справжні їх цілі можуть бути протизаконними (наприклад, укладення громадянином договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від накладення на нього арешту і реалізації в рахунок виконання зобов'язань).
В судовому засіданні не здобуто доказів, що під час укладення спірного договору їхня внутрішня воля відповідала зовнішньому її прояву, та що сторони договору передбачали реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином
В судовому засіданні не встановлено, що дії відповідачів, як сторін договору дарування, не направлені були на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно, як до близьких родичів, з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за рахунок відповідача ОСОБА_2 рішення суду про стягнення грошових коштів.
Відповідно до ст. 728 ЦК України до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік
Відповідно до вимог ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позивачу стало відомо про укладеня відповідачами договору дарування нерухомого майна своїй дружині ОСОБА_3 07 жовтня 2019 року, про що свідчить інформаційна довідка № 183865264 від 07.10.2019 року.
Крім того, суд приймає до уваги, що позивач не є стороною договору дарування і позовна заява стосується визнання правочину недійсним ( фіктивним), а тому застосовується строк позовної давності відповідно до ст. 257 ЦК України - три роки, відтак позивач не пропустив строк звернення до суду.
Згідно вимог ст. ст. 57-59 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
За таких обставин суд, з"ясувавши дійсні обставини та аналізуючи зібрані в справі докази, дійшов висновку, що Договір дарування 1\2 частки квартири АДРЕСА_1 , № 2896 , укладений 09 листопада 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підлягає визнанню фіктивним та недійсними, і тому вказані позовні вимоги позивача слід задовольнити.
Понесені витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 878, 80 грн на користь позивача ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.258,259,264,265,268,273,352,354 ЦПК України, суд, -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Мечкало Ольга Валеріївна про визнання фіктивним та недісним договору дарування - задоволити.
Визнати фіктивним та недійсним договір дарування № 2896 від 09 листопада 2017 року 1\2 частки квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мечкало Ольгою Валеріївною.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 878, 80 ( вісімсот сімдесят вісім) грн. 80 коп судового збору
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_2
Відповідач - ОСОБА_3 , АДРЕСА_4
Третя особа - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Мечкало Ольга Валеріївна, 33028 м.Рівне, вул. Лермонтова, 5-б
Повний текст складений 16 січня 2021 року
Суддя Н.Г. Кучина