Справа № 569/15625/20
1-кп/569/683/21
про продовження тримання обвинувачених
під вартою
13 січня 2021 рокум.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020180010003513 про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та клопотання прокурора Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд -
В провадженні Рівненського міського суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
До початку судового засіданні прокурор ОСОБА_3 подав до суду клопотання про продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки строк застосування останнього закінчується 18 січня 2021 року. В обґрунтування клопотання зазначив, що стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою оскільки існують ризики передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України. Так обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, судимості не зняті і не погашені, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 23.06.2020 року обвинувальний акт за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч.2 ст.185, ч.2 ст.361 КК України направлено до Рівненського районного суду Рівненської області для розгляду по суті. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчинені тяжкого злочину, усвідомлюючи відповідальність за вчинений ними тяжкий злочин, можуть ухилитися від суду, можуть незаконно впливати на потерпілу, свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подані ним клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб з підстав викладених у клопотаннях, просив суд клопотання задоволити.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні вирішення клопотань прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб покладає на розсуд суду.
Обвинувачені та захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували, просили суд застосувати домашній арешт, оскільки обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають постійне місце проживання.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Як було встановлено в судовому засіданні, ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2020 року обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 27 листопада 2020 року.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2020 року обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 18 січня 2021 року.
Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Тобто, за наявності вказаних обставин існує можливість збільшення наявності ризиків передбачених ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, судимості не зняті і не погашені в установленому законом порядку, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відсутність стійких соціальних зв'язків він не одружений, раніше судимий за вчинення тяжкого злочину, а також обставини та характер вчинення злочину, у якому обвинувачується, його суспільну небезпечність, наявні реальні ризики передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України і жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Враховуючи, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 23.06.2020 року обвинувальний акт за ч.1 ст.185, ч.1 ст.361, ч.2 ст.185, ч.2 ст.361 КК України направлено до Рівненського районного суду Рівненської області для розгляду по суті, те що обвинувачений ОСОБА_5 не вперше вчинив злочин, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відсутність стійких соціальних зв'язків він не одружений, а також обставини та характер вчинення злочину, у якому обвинувачується, його суспільну небезпечність, наявні реальні ризики передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України і жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Дані які б вказували на неможливість продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні.
Як визначено в ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи, що даний злочин є тяжким, вчинений із проникненням в приміщення, а тому суд визначає розмір застави - 40 розмірів прожиткового мінімума для працездатних осіб, що становить 90 800 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 199, 331, 369, 376, 392, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рівне, українцю, громадянину України, раніше судимому, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 15 години 50 хвилин 13 січня 2021 року до 15 години 50 хвилин 14 березня 2021 року.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Рівне, українцю, громадянину України, раніше не судимому, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 15 години 50 хвилин 13 січня 2021 року до 15 години 50 хвилин 14 березня 2021 року.
Визначити місцем тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - Державна установа "Рівненський слідчий ізолятор" (м.Рівне, вул.Дворецька, 116).
Одночасно визначити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розмір застави - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800 (дев'яносто тисяч вісімсот) гривень у національній грошовій одиниці, кожному, яка може бути внесена як самими обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачені або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинувачених у разі внесення застави обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від потерпілих та свідків у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених/обвинуваченого/ з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені /обвинувачений/ зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави - до 15 годин 50 хвилин 14 березня 2021 року.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення. Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити для виконання уповноваженій особі ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвалу від 20 листопада 2020 року вважати такою, що втратила силу.
У відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019 ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Рівненського
міського суду ОСОБА_1