Справа № 569/42/21
1-кп/569/850/21
11 січня 2021 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Рівне кримінальне провадження №12020180010003985 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189, ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189, ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189, ч.2 ст.187 КК України, суд -
До Рівненського міського суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.
Також прокурор подав клопотання про застосування щодо обвинувачених ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та щодо обвинученого ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання.
Зазначив, що обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, раніше судимий 15.01.2019 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч 2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку 2 роки, проте на шлях виправлення та перевиховання не став, а повторно вчинив нові злочини, що свідчить про його злочинну спрямованість та схильність до вчинення злочинів. Прокурор, обґрунтовуючи клопотання, також вказав на наявність ризиків, що передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України оскільки ОСОБА_7 не має соціальних зв'язків на території Рівненської області та зможе впливати на потерпілих з метою зміни їх показань у разі застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 прокурор обґрунтував наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обвинуваченому ОСОБА_4 обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених у п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України як необхідність запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подані ним клопотання про продовження строків визначених раніше запобіжних заходів стосовно обвинувачених.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_11 просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подала клопотання про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби, яке підтримала в судовому засіданні. Своє клопотання обґрунтувала тим, що усі потерпілі та свідки у ході досудового слідства допитані, а тому твердження про те, що ОСОБА_7 може вплинути на їх покази є безпідставними. Окрім того, просила врахувати те, що обвинувачений є соціально стабільним, перебуває у фактичних відносинах із ОСОБА_12 , з якою мають малолітню дитину ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він раніше не судимий, а також те, що стан його здоров'я погіршився.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримав клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не заперечували проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_11 .
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_9 просив суд відмовити в задоволені клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання, обґрунтовуючи його тим, що обвинувачений має на утриманні вагітну дружину та трьох неповнолітніх дітей.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та їх захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 не заперечували проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_9 .
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_10 просив відмовити в задоволені клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та їх захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 не заперечували проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_10 .
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного:
Як було встановлено в судовому засіданні, 15 листопада 2020 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області клопотання старшого слідчого Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 задоволено, застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, строк дії ухвали до 22 год 05 хв. 11 січня 2021 року.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року ОСОБА_5 продовжено обраний 06 листопада 2020 року слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонено ОСОБА_5 залишати житло за адресою АДРЕСА_1 в період доби з 23 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. та покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали та термін дії обов'язків визначено до 11 січня 2021 року.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року ОСОБА_6 продовжено обраний відносно нього 11 листопада 2020 року слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою АДРЕСА_2 в період доби з 21 год. 00 хв. до 07 год.00 хв. з покладенням на нього обов'язків, що передбачені ч.5 ст.194 КПК України. Строк дії ухвали та термін дії обов'язків визначено до 11 січня 2021 року.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2020 року змінено ОСОБА_4 застосований щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту на особисте зобов'язання та покладено на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Згідно з ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Виходячи з вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд, за клопотанням учасників судового провадження, має право лише обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід обраний щодо обвинуваченого, що, на думку суду, унеможливлює продовження такого запобіжного заходу, як про те просить прокурор у поданих до суду клопотаннях.
Разом з тим, суд враховує те, що положення третього речення частини третьої статті 315 КПК України, яким передбачалось, що за відсутності клопотань сторін кримінального провадження про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадженнязастосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим втрачає чинність, як таке, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2017 від 23.11.2017 року.
Клопотання про обрання обвинуваченим запобіжного заходу під час підготовчого судового засідання прокурором до суду не подано, а продовження запобіжного заходу в межах підготовчого судового засідання суперечить вимогам ч.3 ст.315 КПК України, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотань прокурора про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту та обвинученого ОСОБА_4 у виді особистого зобов'язання.
Водночас захисником обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_11 подано клопотання про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, захисниками обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заявлені клопотання про зміну обвинуваченим запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, тощо.
Вирішуючи клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_11 щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт, суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:
- тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом» і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;
- у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Прокурор при розгляді клопотання не довів наявність достатніх доказів існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню, можливість впливу на потерпілих, відсутність міцних соціальних зв'язків та недостатність підстав застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, що передбачені ст. 177 КПК України.
Водночас захисником Бакланова ОСОБА_11 доведено наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, місця роботи, наявність сім'ї та малолітньої дитини на утриманні як вагомих стримуючих факторів.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту не встановлено, а тому з урахуванням наведеного, суд вважає за можливе клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 . ОСОБА_11 задовольнити, змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт з покладенням обов'язків, що передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно з вимогами ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного. Відповідно до ч.6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Стосовно клопотань захисників обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про зміну обвинуваченим запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання, суд зазначає наступне.
Підставами для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стали наявність ризиків, що передбачені ст.177 КПК України та обґрунтованість підозри повідомленої обвинуваченим у вчиненні злочинів, що їм інкримінуються.
В судовому засіданні не встановлено і прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , жодних доказів того, що обвинувачені мають намір переховуватись від суду, впливати на потерпілих чи продовжувати злочинну діяльність не надано.
На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають постійне місце проживання, ОСОБА_5 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та вагітну дружину, раніше не судимі, суд вважає, що необхідності обмеження прав особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, в контексті зазначеного кримінального провадження, немає, а тому, беручи до уваги дані про осіб обвинувачених в їх сукупності, дійшов висновку про необхідність зміни запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 який, на думку суду, в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ч.7 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Згідно ч.1-4 ст.196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про:
1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа;
2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу;
3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу;
4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;
5) запобіжний захід, який застосовується.
В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
В ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту зазначається точна адреса житла, яке підозрюваному, обвинуваченому забороняється залишати.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 179, 181, 196, 199, 315, 331, 369, 376, 392, 395 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання строком на два місяці, відмовити.
В задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на два місяці, відмовити.
В задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, відмовити.
Клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання, задоволити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м.Рівне, українцю, громадянину України, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання строком на два місяці з 11 січня 2021 року до 11 березня 2021 року.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м.Рівне, українцю, громадянину України, раніше не судимому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання строком на два місяці з 11 січня 2021 року до 11 березня 2021 року.
Покласти на обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за викликом до прокурора та суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних державних органів свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон; утримуватись від спілкування з потерпілими та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.
Обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , письмово під розпис повідомити про покладені на них обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на них може бути покладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, задоволити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю м.Горлівка, Донецької області, українцю, громадянину України, раніше судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_5 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт строком на два місяці з 11 січня 2021 року до 11 березня 2021 року.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 , з під варти в залі суду, негайно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України: не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 в період доби з 23 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв., прибувати до прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими, підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних державних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Встановити строк дії даної ухвали з 11 січня 2021 року по 11 березня 2021 року.
Виконання ухвали доручити начальнику Рівненського відділення поліції ГУНП в Рівненській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Рівненської місцевої прокуратури.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
міського суду ОСОБА_1