Провадження 1-кп/557/17/2021
Справа 557/1482/20
15 січня 2021 року смт Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження 12020185080000062, внесеного 14 вересня 2020 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Гоща зазначене кримінальне провадження,
ОСОБА_3 , порушуючи порядок, встановлений ст. 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст.ст. 4, 6, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори», 13 вересня 2020 року на полі, поблизу с. Великі Межирічі Корецького району Рівненської області, незаконно придбав, шляхом зривання частини рослини коноплі, яку в подальшому зберігав при собі без мети збуту до моменту поверхневого огляду 13 вересня 2020 року на автодорозі «Київ-Чоп», в с. Горбаків Гощанського району Рівненської області. В ході проведення огляду працівниками поліції в автомобілі під другим рядом сидіння було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 22,587 г, обіг якого заборонено відповідно до списку 1 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року.
Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.
13 листопада 2020 року між прокурором Здолбунівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно зазначеної угоди, ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в обсязі повідомленої підозри. Також вказаною угодою сторони погодили покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 не підтримав укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості, просив таку не розглядати. Пояснив, що повністю визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та те, що дійсно між ним та прокурором було укладено угоду про визнання винуватості, проте з момету її укладення змінилися обставини, а саме з метою позбавлення від наркотичної залежності він звернувся до медичного закладу та з 14 грудня 2020 року по 21 грудня 2020 року пройшов курс лікування в наркологічному відділенні КП «РОЦПЗН» РОР, тому просить звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у зв'язку з чим підтримує подане ним 15 січня 2021 року письмове клопотання.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні також підтримав подане ним 15 січня 2021 року клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, у зв'язку з добровільним зверненням до лікувального закладу та розпочатим лікуванням, а кримінальне провадження закрити. Угоду про визнання винуватості за вказаних обставин захисник просив не розглядати.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України у зв'язку з добровільним зверненням останнього до лікувального закладу і проходженням курсу лікування від наркоманії.
Заслухавши думку прокурора, яка не заперечувала щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, обвинуваченого та його захисника, які підтримали подані ними клопотання в повному обсязі, суд приходить висновку, що клопотання підлягають задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За приписами ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно роз'яснень, викладених в пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, або прекурсорів» №4 від 26 квітня 2002 року, вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Як установлено судом з пояснень обвинуваченого та довідки КП «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» Рівненської обласної ради від 23 грудня 2020 року за №106, ОСОБА_3 добровільно з 14 грудня 2020 року по 21 грудня 2020 року пройшов стаціонарне лікування в наркологічному відділенні з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіоїдів. Стан залежності».
Об'єктивні підстави недовіряти доводам обвинуваченого та його захисника про те, що до лікувального закладу ОСОБА_3 звернувся саме з метою вилікуватися від наркоманії, у суду відсутні.
Водночас, ОСОБА_3 роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності та його право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Будучи ознайомленим зі своїми правами, ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності та надав згоду на таке звільнення. Суд переконався, що його позиція є добровільною та істинною.
Оскільки в судовому засіданні встановлено відповідність фактичних обставин справи умовам звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, суд приходить висновку, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України підлягає закриттю, а останній звільненню від кримінальної відповідальності.
Що стосується угоди про визнання винуватості, яка була укладена у даному кримінальному провадженні, то така судом не розглядалася, з огляду на наявність про це відповідних клопотань учасників судового провадження.
Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Що стосується питання відшкодування процесуальних витрат, то суд, зважаючи на відсутність з приводу цього відповідного клопотання сторони кримінального провадження, таке не вирішує.
Вказана правова позиція узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №598/1781/17, у якій Велика Палата дійшла наступного висновку.
Нормами КПК встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК). Оскільки ст. 126 КПК визначено, що означене питання може бути вирішено й ухвалою суду, ВП ВС робить висновок, що у випадку заявлення учасниками кримінального провадження клопотання про компенсацію процесуальних витрат суд, ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду кримінального провадження (вирок або ухвалу), вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вважає, що це питання може бути вирішене й ухвалою суду при наявності клопотання сторони.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 100, 285, 286, 288, 372 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020185080000062 від 14 вересня 2020 року, відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України - закрити.
Речові докази по справі - канабіс, масою 22,587 г, які знаходяться в пакеті екстренної служби МВС України №2179423 та перебувають на зберіганні у камері зберігання Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області, - знищити.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 16 січня 2021 року.
Суддя ОСОБА_1