Справа № 426/8525/20
16 січня 2021 року м. Сватове
Суддя Сватівського районного суду Луганської області Юрченко С.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла зі Сватівського ВП ГУНП в Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 44-3 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 174267 від 15 жовтня 2020 року, - 15 жовтня 2020 року о 14 год. 10 хв. в м. Сватове на вул. Державна біля будинку 15, ОСОБА_1 знаходився без документів, що посвідчує особу, чим порушив підпункт 2 п. 10 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020, за що ст. 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву згідно якої провину у скоєному правопорушенні визнав, просив розглянути справу про адміністративне правопорушення без його участі (а.с. 28).
Відповідно до ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 44-3 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою, а тому, суд дійшов висновку розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Згідно ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо, а також іншими документами.
Судом було досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 174267 від 15 жовтня 2020 року, який складений компетентною особою (а.с. 1) та письмові пояснення ОСОБА_1 від 15.10.2020 року (а.с. 2).
У письмових поясненнях, ОСОБА_1 зазначив, що він був зупинений працівниками поліції біля будинку 15 на вул. Державна в м. Сватове та не мав при собі документів, що посвідчують особу, так як залишив їх вдома.
Дослідивши надані суду докази та з'ясувавши обставини справи, суд дійшов наступного.
Так, відповідно до ст. 44-3 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає в разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція зазначеної статті є бланкетною, оскільки називає лише сам склад правопорушення, а для визначення його ознак відсилає до норм іншого підзаконного акту, яким у даному випадку є Постанова Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з наступними змінами), у відповідності до якої з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. продовжено на всій території України дію карантину, встановленого Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р.№ 211«Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Згідно п.п. 2 п. 10 вищевказаної Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 на період дії карантину забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив пп. 2 п. 10 Постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 641 від 22.07.2020 року та відповідно скоїв правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Санкцією статті 44-3 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення на громадян у вигляді штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід зазначити, що стаття 44-3 КУпАП зазнала змін, які внесені згідно Закону України №1000-IX від 06 листопада 2020 року, що набрав чинності 21.11.2020 р., та була доповнена частиною другою, яка передбачає відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Згідно вимог ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Оскільки Законом України № 1000-IX від 06 листопада 2020 року не було пом'якшено чи скасовано відповідальність за діяння, котрі не охоплюються частиною другою (якою було доповнено ст. 44-3 КУпАП), зазначений закон до інших діянь не має зворотної дії в часі, зокрема, і до діянь ОСОБА_1 , та застосуванню підлягає закон в редакції, чинній на час вчинення таких діянь, тобто в редакції Закону України № 530-IX від 17 березня 2020 року. У даному випадку суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП (в редакції Закону України № 530-IX від 17 березня 2020 року).
Відповідно до ст.ст. 22, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому, суди, за наявності підстав, повинні обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, згідно якої таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам.
Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
Так, Кабінет Міністрів України надав роз'яснення щодо цієї заборони, які опубліковані на офіційному веб-сайті 04 квітня 2020 року.
Згідно цього роз'яснення наявність у людини документів дозволить перевірити, чи не мусить вона бути на самоізоляції або в обсервації. А також це дасть можливість органам правопорядку застосувати адміністративну відповідальність для порушників правил карантину.
У частині 1 статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» зазначено, що карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
З урахуванням вказаних положень Закону та наданого роз'яснення Кабінету Міністрів України, заборона, вказана у п.п. 2 п. 10 Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 являється певним адміністративним заходом, застосованим на період дії карантину згідно положень Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Однак, даний адміністративний захід, його застосування чи не застосування жодним чином не може сприяти поширенню особливо небезпечної інфекційної хвороби, якою безперечно є COVID-19 (з огляду на визначення цієї хвороби у частині 1 статті 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"). Саме відсутність у особи документів, що посвідчують таку особу, жодним чином не впливає на швидкість поширення серед населення хвороби гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, у даному випадку вчинене діяння лише формально містить ознаки, що характеризують певне правопорушення, яке не є суспільно небезпечним з огляду на можливі негативні наслідки, що притаманні для цього виду правопорушення, і суб'єктивно, не спрямовано на умисне порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм.
У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про вчинення будь-якого іншого порушення правил щодо карантину людей, зокрема порушення режиму самоізоляції, обсервації або інших обмежень чи санітарних правил, встановлених у зв'язку з карантином.
Суд, враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, зокрема відсутність реально заподіяної істотної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, те, що таке діяння не несе суспільної небезпечності у вигляді посягання на громадський порядок, права і свободи інших громадян, зокрема на їх здоров'я чи життя, що на думку суду суттєво знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого та, як наслідок, призводить до малозначності діяння.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховую, що доказів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суду не надано, ОСОБА_1 вину визнав, а наслідки даного правопорушення не представляють суспільної небезпечності, вчинене правопорушення не спричинило і не могло спричинити істотної шкоди державним і суспільним інтересам та громадянам, зокрема, життю та здоров'ю інших осіб, тому суд вважає, що наявні всі підстави відповідно до ст. 22 КУпАП, визнати вказане правопорушення малозначним та закрити провадження у справі, обмежившись усним зауваженням.
Отже, відповідно до ст. 22 КУпАП ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням, а справу закрити згідно положень ч. 2 ст. 284 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 22, 44-3, 283, 284 КУпАП, -
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Справу про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо така скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги, постанова суду, якщо вона не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: С.О. Юрченко