16 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/208/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна клініка відновного лікування» (далі - ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування», заявник)
про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат за подання касаційної скарги
у справі № 914/208/17
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в місті Львові
до ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування»
про стягнення 8 240 982 ,20 долара США,
12.01.2021 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зареєстрував надіслане ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» 23.12.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат за подання касаційної скарги. Крім того, заявник просить здійснити розгляд його заяви з повідомленням/викликом учасників справи.
Вказана заява ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» мотивована тим, що, оскільки ухвалою Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №914/208/17 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 914/208/17, то на підставі пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заявник просить суд ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат за подання касаційної скарги.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.01.2021 у справі № 914/208/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Малашенкова Т.М., судді: Бенедисюк І.М., Булгакова І.В.
Дослідивши подану заяву, врахувавши її зміст та нормативне обґрунтування, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За приписами частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
При цьому, згідно з частинами п'ятою та шостою статті 301 ГПК України: перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п'ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 315 ГПК України, постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Отже, Верховний Суд здійснює розподіл судових витрат за результатом перегляду судових рішень, ухвалених по суті спору.
Водночас ухвалою Верховного Суду від 30.11.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №914/208/17, якою, зокрема, судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» про роз'яснення постанови Західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 у справі №914/208/17 (якою, у свою чергу, залишено без змін ухвалу Господарського суду Львівської області від 31.03.2020 про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційної скарги ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.01.2020 у справі № 914/208/17).
З огляду на наведене, та враховуючи, що Верховний Суд ухвалою від 30.11.2020 у справі не переглядав судові рішення ухваленні по суті спору та/або не ухвалював нового чи зміненого рішення по справі, то і правові підстави для розподілу судових витрат за результатом розгляду касаційної скарги ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» у порядку статті 244 ГПК України - відсутні.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для ухвалення додаткового рішення у даній справі, а також враховуючи, що ухвала Верховного суду від 30.11.2020 про відмову у відкритті касаційного провадження постановлена без виклику/повідомлення учасників справи, Касаційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про розгляд його заяви з повідомленням/викликом учасників справи у судовому засіданні.
При цьому Верховний Суд враховує, що ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» не обґрунтувало наявність виняткових, аргументованих обставин, за яких суд не може розглянути дане клопотання без повідомлення учасників справи.
Суд також враховує позицію, висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме: справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції" (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, § 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема й в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі "Axen v. Germany", § 28).
Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (заява № 4336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25.04.2002). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу. ЄСПЛ зазначив, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2019 у справі № 756/5081/14-ц.
Верховний Суд вважає за необхідне відзначити і те, що відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, зокрема, у статті 7 цього Закону визначено загальний порядок повернення судового збору.
Так, згідно із пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Відтак, оскільки стаття 244 ГПК України не регулює питання щодо повернення судового збору, зокрема при відмові у відкритті касаційного провадження, яке, у свою чергу, врегулювано нормами статті 7 Закону України «Про судовий збір», Касаційний господарський суд роз'яснює про право ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» звернутись до суду з відповідною заявою про повернення судового збору на підставі частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Міжнародна клініка відновного лікування» у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат за подання касаційної скарги у справі №914/208/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова