м. Чернівці
16 січня 2021 року № 926/121/21
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Марущака І.В., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Раделія» (58018, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. В.Комарова, 15, код 40474206)
про звільнення з посади директора товариства,
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Раделія», в якому просить визнати її такою, що звільнена з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Раделія» з 15 лютого 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що вона є найманим працівником товариства. 16 січня 2018 нею була подана заява про звільнення, яка до цього часу не розглянута учасниками товариства, чим порушено її права.
У позові вказує, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 15 статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки 15 грудня 2020 року Господарським судом Чернівецької області відкрито провадження у справі №926/2842-б/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.
Дослідивши зміст та форму позовної заяви на предмет її відповідності вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення позову без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як слідує з позовної заяви, позивач заявляє одну позовну вимогу немайнового характеру.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року складає 2270,00 грн.
Згідно пункту 15 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Проте відповідно до пункту 15 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються фізичні особи - кредитори та які звертаються із певними кредиторськими вимогами (три випадки).
Втім, позивач не є кредитором у даному спорі, як і в справі №926/2842-б/20 (в якій фізична особа ОСОБА_1 є боржником, а не кредитором) та заявлені нею вимоги не підпадають під кредиторські вимоги, передбачені пунктом 15 статті 5 Закону України «Про судовий збір», якою позивачів звільнено від сплати судового збору.
Таким чином, за подання цього позову позивачу належить сплатити 2270 грн.
Крім того, за приписами частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити:
(1) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (пункт 8);
(2) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак ні у змісті поданої позовної заяви, ні в додатках до неї не міститься вказаних вище відомостей.
Таким чином, суд установив, що позовну заяву подано без додержання вимог пункту 2 частини першої статті 164, частини третьої статті 162 ГПК України.
Частиною першою статті 174 ГПК України унормовано: суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити), частина друга статті 174 ГПК України.
Поряд з цим, суд вважає за належне роз'яснити позивачу, що у випадку усунення ним недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, така позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (частина третя статті 174 ГПК України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків позивачу належить надати суду:
2.1 докази сплати судового збору в сумі 2270 грн;
2.2 зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
2.3 підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
3. Встановити позивачу строк для виправлення недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання даної ухвали.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя І.В. Марущак