65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1169/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф., розглянувши заяву Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" про розстрочення виконання судового рішення (вх. №2-4238/20 від 21.12.2020р.) по справі № 916/1169/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА"
до відповідача: Державного підприємства "Одеський авіаційний завод"
про стягнення 1 173 309,39 грн.,-
За участю представників сторін:
Від позивача : - не з'явився;
Від відповідача (заявника) : не з'явився;
встановив:
27.04.2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО № 1210/20) до відповідача - Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" про стягнення 1 173 309,39 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.09.2020р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" до відповідача - Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" про стягнення 1 173 309,39 грн. - задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" (65121, Одеська область, м. Одеса, пр.-т Маршала Жукова, 32-А; код ЄДРПОУ 07756801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 4А; код ЄДРПОУ 24510970) заборгованість у розмірі 1 126 663 / один мільйон сто двадцять шість тисяч шістсот шістдесят три/ грн. 52 коп., з яких: основний борг - 1 050 989 / один мільйон п'ятдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять/ грн. 37 коп., пеня - 37 000 / тридцять сім тисяч / грн. 00 коп., інфляційні нарахування - 17 317 /сімнадцять тисяч триста сімнадцять/ грн. 16 коп., 3% річних - 21 356 / двадцять одна тисяча триста п'ятдесят шість / грн. 99 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 599 /сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять/ грн. 64 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29 400 /двадцять дев'ять тисяч чотириста / грн. 00 коп.
13.10.2020р. на виконання вищевказаного рішення було видано судовий наказ.
21.10.2020р. на адресу Господарського суду Одеської області надійшов запит на справу за апеляційною скаргою за вх.ГСОО№1522/20 на рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2020р.
У зв'язку з надходженням запиту (ухвали) Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020р. (вх. ГСОО № 1522/20 від 21.10.2020р.), справу було направлено 22.10.2020р. із супровідним листом до Південно-Західного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги.
28.10.2020 року від Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" надійшла заява про визнання виконавчого документа, таким, що не підлягає викананню (вх. №2-3981/20 від 28.10.2020р.) по справі № 916/1169/20.
02.11.2020 року листом за підписом судді Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" було повідомлено, що заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх. №2-3981/20 від 28.10.2020р.) буде розглянута після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.
Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020р. рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2020р. залишено без змін.
21.12.2020 року від Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення (вх. №2-4238/20 від 21.12.2020р.) по справі № 916/1169/20.
22.12.2020 року матеріали справи були повернуті до Господарського суду Одеської області.
Однак, у зв'язку із перебуванням судді Гута С.Ф. на лікарняному (домашня ізоляція COVID-19-11 з 14.12.2020р. по 24.12.2020р. включно розгляд даної заяви не відбувся.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.12.2020 року суд призначив розгляд заяви на 11.01.2021 року о 14:00 год.
04.01.2021р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції , у якому заявник просить суд здійснити розгляд заяви №916/1169/20, за участю повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити: Господарського суду Запорізької області (адреса: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4). Запорізький апеляційний суд (адреса: 69005, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 162).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2021 року у заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" було відмовлено.
11.01.2021 року від представника заявника Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" надійшла заява про залишення без розгляду даної заяви.
Суд не вбачає підстав для задоволення заяви про залишення без розгляду у зв'язку з її необґрунтованостю, та наголошує на тому що заборгованість на сьогоднішній день не погашена.
В обґрунтування заяви відповідач вказує, що ДП «ОАЗ» перебуває у тяжкому фінансовому становищі і в разі оплати стягнутої рішенням суду суми у відповідача не вистачить грошових коштів для виконання в повному обсязі податкових зобов'язань, зобов'язань з виплати заробітної плати, розрахунків за енергоносії та виконання кредитних зобов'язань. Така ситуація склалася через значний спад економіки в 2020 році, у зв'язку з пандемією COVID-19 коронавірусної хвороби, зменшенням кількості роботи у першому півріччі 2020 року, у зв'язку із складними фінансовими взаємовідносинами з контрагентами підприємства, укладеними з ними договорами та виплатами грошових коштів іншим контрагентам.
Крім того, ДП «ОАЗ» відноситься до авіаційної галузі промисловості, є великим платником податків, має стратегічне значення для економіки держави, тому погіршення матеріального становища відповідача може призвести до негативних наслідків не тільки у місті Одесі, а й у державі в цілому.
Також вважаємо за необхідне зауважити, що відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 140.03.2020 року постановою КМУ від 22.07.2020р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , на всій території України з 01.08.2020 до 19.12.2020 установлено карантин, дію якого Уряд неодноразово продовжував.
Отже, наведені обставини негативним чином впливають на можливість ведення господарської діяльності суб'єктами господарювання, в тому числі ДП «Одеській авіаційний завод».
Також, станом на 18.12.2020 ДП «ОАЗ» має заборгованість перед працівниками підприємства По заробітній платі з урахуванням податків за листопад 2020 року у сумі 11 880 307 грн. Окрім того, відповідач заборгував: 1 785 019,89 дол. США перед ПАТ «Укргазбанк». ДП «ОАЗ» має заборгованість перед ДП «Укроборонсервіс» по поверненню раніше отриманого авансу за договором комісії у сумі 1 322 966,04 грн., заборгованість по поверненню отриманої фінансової позики від ДП «ЛРЗ «Мотор» у розмірі 5 000 000 грн.
ДП «Одеський авіаційний завод» має стратегічне значення для економіки та безпеки країни та сплата такої значної суми штрафних санкцій становить гостру економічну загрозу для відповідача.
Відповідно до приписів частин 1,2,3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
На підставі ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власного ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Згідно із п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Відтак заявник просить розстрочити виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду по справі № 916/1169/20 від 16.12.2020 року та затвердити такий графік виконання судового рішення: Сплату заборгованості у розмірі 1 126 663,52 грн. розділити на три рівні частини на наступні три місяці відповідно до судового рішення: до 31.01.2021 року - 375 554,51 грн. (триста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири гривень 51 коп.); до 28.02.2021 року - 375 554,5.1 грн. (триста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири гривень 51 коп.); до 31.03.2021 року - 375 554,51 грн. (триста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири гривень 51 коп.); Сплата витрат по сплаті судового збору у розмірі 17 599,64 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 64 коп.) та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 400 грн. (двадцять дев'ять тисяч чотириста гривень) до 31.01.2020 року.
04.01.2021 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" надійшли заперечення на заяву Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" про розстрочення виконання судового рішення (вх. №2-4238/20 від 21.12.2020р.) по справі № 916/1169/20. Як зазначає представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА", відповідно до ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними. непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характсру обставин, шо ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочення виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувана та боржника, позаяк останній не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення його фінансового стану. Також слід враховувати, що довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 73-74 ПІК України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення. Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 73 ГГІК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ПІК України).
Як вбачається з матеріалів справи, подана заява про розстрочку виконання рішення суду обґрунтована начебто тяжким фінансовим становищем Відповідача, обумовленого виникненням у Відповідача кредиторської заборгованості та запровадженням карантину у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби. Зазначені обставини на думку Заявника підтверджуються наданими копіями виписок з банків по рахункам. Однак, вказані обставини не є тими обставинами, з якими закон пов'язує можливість розстрочення виконання рішення суду. Згідно правової позиції Верховного Суду, у прийнятій постанові від 27 червня 2018 року у справі №813/8842/13-а. збитковість діяльності підприємства. наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем. Як самостійним суб'єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочки та/або розстрочки виконання судового рішення. Тому, слід дійти висновку, що складна фінансова ситуація на підприємстві Відповідача не є підставою для надання розстрочення виконання судового рішення. Так, єдина причина, зазначена Відповідачем як причина порушення зобов'язання -- начебто відсутність коштів та наявність статусу «державного підприємства, яке має соціальну значущість» не підтверджена жодним належним і допустимим доказом.
Позивач звертає увагу суду на те, що надана до заяви копія довідки з банківських установ не свідчать про те. шо Відповідач має незначні кошти на своїх рахунках. Вважаємо, що Відповідач має ще відкриті рахунки у інших банківських установах, на яких обраховуються великі кошти. Жодної довідки, поданої Відповідачем про весь перелік відкритих поточних рахунків у всіх банківських установах подано не було. Тому незначний обсяг коштів на деяких рахунках не свідчить про те, що Відповідач має скрутне матеріальне становище, так як кошти Відповідача обліковуються на інших рахунках, відносно яких довідки він не подав.
По-друге, довідка про розмір заборгованості за кредитним Договором також не повинна братися судом до уваги, з огляду на те, що Заявником не подано сам кредитний Договір, з якого достовірно можна було встановити строк виконання зобов'язань по поверненню коштів. Сам факт наявності заборгованості за кредитним Договором не свідчить про те, що строк її виплати настав. Відповідно, за таких умов Позивач вважає, що Відповідач не довів наявності підстав для задоволення його заяви про розстрочення виконання рішення суду.
По-третє, Відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував факт працевлаштування працівників (як зазначено у заяві) та не доведено, що саме стягнення коштів в рамках виконання рішення суду по справі №916/1169/20 призведе до неможливості виплати Відповідачем заробітної плати працівникам або до неможливості сплати податків.
Крім того, заявником (боржником) не подано суду жодних належних доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема, того, що фінансовий стан останнього покращиться, результати господарської діяльності будуть позитивними, та що розстрочення наявної у відповідача заборгованості забезпечить виконання рішення Господарського суду Одеської області в даній справі і у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення.
Крім того, Боржник не надав доказів неможливості виконання рішення суду: банківських довідок, виписок про стан рахунків, які є належними доказами відсутності грошових коштів у необхідній кількості, важкого фінансового стану.
Навпаки, Позивач стверджує, що Відповідач має всі можливості аби виконати рішення суду по справі №916/1169/20 без розстрочення його виконання з огляду на наступне:
Заявник, незважаючи на запровадження карантинних заходів, жодним чином не зменшив обсяги виробництва та продовжував здійснювати статутну діяльність в обсягах, які існували до запровадження на території України карантину.
Внаслідок того, що заявник входить до складу концерну «Укробороипром», всі закупівлі повинні проводитися ним у відповідності до Порядку проведення закупівель, який затверджений ДК «УКРОБОРОПРОМ» шляхом розміщення оголошення про проведення закупівель на електронно-торгівельному майданчику.
Так, заявником було оголошено закупівлі в тому числі з оголошеною вартістю' 1 700 000, 00 грн„ 1 260 000,00 грн., 1 178 913,31 гри. 920 000,00 гри., 900 000,00 грн. 723 000,00 грн., 693 000,00 грн., 534 900,00 грн., 487 250 000,00 грн. та безліч інших закупівель, які сумарно в сотні разів перевищують той розмір боргу, який повинен сплатити Заявник за рішенням суду у справі №916/1169/20.
При цьому, звертаємо увагу Суду на той факт, що заявником навіть було оголошено закупівлі на такі роботи/послуги як:
- Реконструкція будівлі автотранспортного цеху з вартістю 1 700 000,00 грн.
- Капітальний ремонт з вартістю 416 900,00 грн.
- Облаштування даху з вартістю 534 900,00 грн.
Тобто які взагалі не відносяться до комерційної діяльності заявника і жодним чином не здатні покращити його фінансове становите та не принесуть заявнику жодного прибутку.
Як було зазначено у конкурсній документації, підготовленій самим ДП «ОАЗ» для участі у торгах, замовник (відповідач) зазначав про наступні умови оплати:
П.1.6. конкурсної документації: Оплата за договором здійснюється на умовах, визначених конкурсними пропозиціями, в сумі 80% його вартості впродовж 45 банківських днів, які рахуються від дати проходження Товаром вхідного контролю, що здійснюється на підприємстві Покупця при відсутності зауважень до якості Товару та супровідної документації. 20% перераховуються після реєстрації Податкової накладної впродовж 15 банківських днів.
За результатами проведення тендеру переможцем було обрано 'ГОВ «СКАЙТПК АЕРОСПЕЙС», з яким було укладено договір на закупівлю вищезазначеного товару.
Ознайомившись із вказаним Договором за вищезазначеною закупівлею, стало відомо про те, що при підписанні такого договору були суттєво змінені умови оплати, а саме кудись зникли умови післясплати. а навпаки, з'явилася нова умова оплати як 100% авансу (п.4.2. Договору). Вказане свідчить про те, що Заявник досить лояльний до певних контрагентів та здійснює передплату за товар, який же не отримав, а ті контрагенти, які вимушені захищають свої порушені самим ДП «ОАЗ» права, чекають оплату роками та ше вимушені відстоювати свої інтереси додатково внаслідок подання заяв про розстрочення виконання рішення суду.
Вважаємо, що така винна свідома поведінка Заявника свідчить про просте небажання сплачувати навіть той борг, який вже визнаний остаточним рішенням Судів, в тому числі Верховним судом, внаслідок чого Заявнику повинно бути відмовлено у задоволенні його заяви про розстрочення виконання рішення суду.
Так, розстрочка у даному випадку є невмотивовапою та порушує баланс інтересів стягувача та боржника, що в свою чергу, порушує основні принципи обов'язковості виконання судового рішення, яке ухвалене іменем України і, як наслідок позбавляє кредитора на можливість захисту своїх прав.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору: стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального прана, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі падання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського сулу з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
На державні лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, шоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, шоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, то порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прак людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/021.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слід дійти висновку, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним га справедливим.
Крім того, станом на 04.01.2021 року ДП «ОАЗ» сплачено 1 126 603,52 грн., у підтвердження чого додаються платіжні доручення № 15489 від 04.11.2020 року та №19730 від 24.12.2020 року. До сплати ДП «ОАЗ» на користь ТОВ «Промелектроніка» за рішенням суду по справі № 916/1169/20 залишилось 46 999,64 грн.
Розглянувши матеріали заяви, заперечень, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Отже, законодавець встановив, що єдиною та безумовною підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Слід зауважити, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо наявної загрози банкрутства юридичної особи, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
На думку суду, до заяви про розстрочення виконання рішення не надано належних та допустимих доказів того, що станом на даний час наявні обставини що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, зокрема, не надано доказів відсутності грошових коштів на рахунках Державного підприємства "Одеський авіаційний завод", не надано доказів того, що у випадку надання судом розстрочки виконання рішення суду така заборгованість дійсно буде погашена у визначений строк.
Конституційний суд України у рішенні від 26.06.2013р. у справі №5-рп/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень п.2 ч.2 ст.17, п.8 ч.1 ст.26, ч.1 ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" наголошує, що за судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд зазначає, що при розгляді заяв про надання розстрочки чи відстрочки виконання рішення суду повинен встановити чи не порушає це інтереси обох сторін, оскільки, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-ІV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на доступ до суду включає право на своєчасне виконання рішення (рішення у справі "Трихліб проти України", заява №58312/00, пп.25-32, від 20 вересня 2005 року, у справі "Іммобіліаре Саффі проти Італії", заява №22774/93, ЄСПЛ 1999-V, п.66).
Отже, внаслідок тривалого невиконання рішення суду, порушуються права стягувача у виконавчому провадженні та вимоги ст.124 Конституції України,3акону України "Про виконавче провадження", ст.6 Конвенції, ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, що може призвести до завдання збитків державі.
Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Доказів реальної можливості виконати рішення суду за умови надання розстрочки виконання рішення, відповідачем не надано, згоди позивача на розстрочку виконання рішення суду відповідачем не отримано.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Крім того, станом на 04.01.2021 року ДП «ОАЗ» сплачено 1 126 603,52 грн., згідно платіжних доручень № 15489 від 04.11.2020 року та №19730 від 24.12.2020 року. До сплати ДП «ОАЗ» на користь ТОВ «Промелектроніка» за рішенням суду по справі № 916/1169/20 залишилось 46 999,64 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності виняткових обставин, які б могли бути враховані судом для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду у даній справі, у зв'язку з чим заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволені заяви Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" про розстрочення виконання судового рішення (вх. №2-4238/20 від 21.12.2020р.) по справі № 916/1169/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.01.2021р.
Суддя С.Ф. Гут