79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.01.2021 справа № 914/2645/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», м. Київ
до відповідача Приватного підприємства «Олеанн», м. Старичі Яворівського району Львівської області
про стягнення 8696,65 грн заборгованості за Договором поставки №6889 від 13.02.2019
За участю представників сторін: не викликались
Судові процедури
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» до Приватного підприємства «Олеанн» про стягнення 8696,65 грн заборгованості за Договором поставки №6889 від 13.02.2019.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.10.2020 справу №914/2645/20 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.
Ухвалою суду від 21.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки №6889 від 13.02.2019 в частині вчасної оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем..
Заперечення відповідача
Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 21.10.2020 п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Обставини справи
13.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (Постачальник) та Приватним підприємством «Олеанн» (Покупець) укладено Договір поставки №6889 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця алкогольні напої (Товар), а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити Товар в порядку, визначеному умовами цього Договору.
31 липня 2020 року на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 5987,46 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви видатковими накладними №66432/46104 від 31.07.2020р. на суму 3564,42 грн та №66432/46120 від 31.07.2020р. на суму 2 423,04 грн.
У свою чергу, всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором відповідач не оплатив вартість поставленого товару.
Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу в розмірі 5987,46 грн, позивач просить суд стягнути з відповідача 1378,69 грн 20 % річних за період з 15.08.2019 по 15.02.2020, 911,38 грн пені та 419,12 грн штрафу.
Позиція суду
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору № поставки №6889 від 13.02.2019.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними №66432/46104 від 31.07.2020р. на суму 3564,42 грн та №66432/46120 від 31.07.2020р. на суму 2 423,04 грн.
Пунктом 6.1. Договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання Товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженому Сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю Сторін - шляхом попередньої оплати.
Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором відповідач вчасно не оплатив вартість поставленого товару, доказів погашення заборгованості не надав.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 9.2. Договору встановлено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника Товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.
Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.7.1. Договору у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника Товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника Товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача у повному обсязі та стягнення з відповідача 5987,46 грн основного боргу, 1378,69 грн 20 % річних за період з 15.08.2019 по 08.10.2020, 911,38 грн пені за період з 15.08.2019 по 15.02.2019 та 419,12 грн 7 % штрафу за прострочення оплати більш як на 30 календарних днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати
За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №BLV4109 від 02.10.2020.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Олеанн» (81052, Львівська обл., Яворівський р-н, село Старичі, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 23А; ідентифікаційний код 40839750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (02088, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХАРЧЕНКА ЄВГЕНІЯ, будинок 42; ідентифікаційний код 35871504) 5987,46 грн (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень 46 копійок) основного боргу, 1378,69 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 69 копійок) 20 % річних за період з 15.08.2019 по 08.10.2020, 911,38 грн (дев'ятсот одинадцять гривень 38 копійок) пені за період з 15.08.2019 по 15.02.2019 та 419,12 грн (чотириста дев'ятнадцять гривень 12 копійок) 7 % штрафу за прострочення оплати більш як на 30 календарних днів та 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні) відшкодування витрат на оплату судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 16.01.2021.
Суддя Р.А. Кидисюк