79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.01.2021 справа № 914/2809/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без судового засідання та виклику сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преобразователь-комплекс», м.Запоріжжя
до відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м. Львів
про стягнення 40007,88 грн заборгованості за Договором про закупівлю товару від 01.08.2019 №2929-ЗЭ-БуТЭС
За участю представників сторін: не викликались
Судові процедури
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преобразователь-комплекс» до Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення 40007,88 грн заборгованості за Договором про закупівлю товару від 01.08.2019 №2929-ЗЭ-БуТЭС.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27.10.2020 справу №914/2809/20 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.
Ухвалою суду від 03.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про закупівлю товару №2929-ЗЭ-БуТЭС від 01.08.2019 в частині повної та вчасної оплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.
Заперечення відповідача
Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 03.11.2020 п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.
20.11.2020 в межах строку для подання відзиву у справі за первісним позовом на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преобразователь-комплекс» про визнання Договору №2929-ЗЭ-БуТЭС від 01.08.2019 недійсним.
Ухвалою суду від 16.01.2021 зустрічну позовну заяву з доданими документами повернуто позивачу за зустрічним позовом.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Обставини справи
01.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преобразователь-комплекс» (Постачальник) та Акціонерним товариством «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (Покупець) укладено Договір №2929-ЗЭ-БуТЭС про закупівлю товару (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю товар, зазначений в специфікації, а Покупець - прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: 8504, код ДК 021-2015: « 31711000-3 Електронне приладдя» (Товар), 2019 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією на загальну суму 38400,00 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 5.2. Договору Поставка Товару буде виконуватися на умовах DDP згідно з Правилами «ІНКОТЕРМС» у редакції 2010 р. у місце призначення поставки Товару: ДТЕК БУРШТИНСЬКА ТЕС м. Бурштин Івано-Франківської обл.
Згідно з п. 5.3. Договору поставка Товару здійснюється автомобільним транспортом.
Транспортні послуги по поставці Товару входять у ціну Товару (п.5.4. Договору).
21.11.2019 на виконання умов Договору Постачальником відправлено Товар, що підтверджується долученою до справи експрес-накладною №59000464185863.
21.11.2019 Покупець отримав Товар на суму 38 400,00 грн (тридцять вісім тисяч чотириста грн), що підтверджується підписаною Сторонами видатковою накладною №115 від 21.11.2019.
У свою чергу, всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором Покупець не оплатив прийнятий товар.
У зв'язку з наведеним позивач направляв претензію №100/301 від 12.06.2020 відповідачеві з вимогою оплатити отриманий Товар, яка отримана останнім 18.06.2020, що підтверджується долученим до позовної заяви повідомленням про вручення поштового відправлення.
Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідач доказів погашення заборгованості не подав.
Відповідно до долученого до позовної розрахунку розміру позовних вимог, окрім суми основного боргу в розмірі 38000,00 грн, позивач просить суд стягнути з відповідача 654,11 грн інфляційних витрат, 953,77 грн 3% річних з 24.12.2019 по 20.10.2020.
Позиція суду
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору №2929-ЗЭ-БуТЭС про закупівлю товару від 01.08.2019.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором підтверджується долученою до матеріалів справи видатковою накладною №115 від 21.11.2019.
Відповідно п. 5.5. договору Товар вважається поставленим ПОКУПЦЮ з дати підписання Сторонами видаткових накладних (дата поставки Товару).
Відповідно п. 4.1. договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем поставленого Покупцю Товару на 30 (тридцятий) календарний день з дати поставки відповідного Товару на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього Договору.
Відповідно п. 4.7. договору, якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим Договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.
Рахунок на оплату № 353 від 21.11.2019 отримано Покупцем, податкова накладна № 9 від 21.11.19р. належним чином оформлена та прийнята, що підтверджується квитанцією №1 про реєстрацію податкової накладної № 9 від 21.11.19 р.
Отже, відповідно п. 4.1. договору Покупець повинен оплатити отриманий товар 21.12.2019, а оскільки це субота - вихідний день, то з урахуванням положень п.4.7. Договору, днем оплати є перший за ним робочий день - 23.12.2019.
Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором відповідач вчасно не оплатив вартість поставленого товару.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності до п.7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання будь-якої з Сторін прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором зобов'язань, вона несе відповідальність перед іншою Стороною відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі, відшкодовує збитки, сплачує штрафні санкції. Сторони дійшли згоди, що збитки (витрати), стягуються з винної Сторони в повному обсязі незалежно від санкцій, передбачених розділом 7 цього Договору.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог за період з 24.12.2019 по 20.10.2020, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3 % річних в межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати
За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №29594 від 21.10.2020.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (79026, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КОЗЕЛЬНИЦЬКА, будинок 15; ідентифікаційний код 23269555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преобразователь-комплекс» (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 5; ідентифікаційний код 13626132) 38400,00 грн (тридцять вісім тисяч чотириста гривень) основного боргу, 654,11 грн (шістсот п'ятдесят чотири гривні 11 копійок) інфляційних витрат, 953,77 грн (дев'ятсот п'ятдесят три гривні 77 копійок) 3% річних та 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні) відшкодування витрат на оплату судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 16.01.2021.
Суддя Р.А. Кидисюк