вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" січня 2021 р. м. Київ Справа № 911/210/21
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши заяву представника Sia Adel Trade Logistic Company (Darzciema iela 60 Riga, Latvia) Твердохліба Максима Миколайовича про забезпечення позову до подання позовної заяви
до особи, яка в подальшому набуде статусу учасника справи - відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Женгімас Україна» (07201, Київська область, смт. Іванків, вул. Запрудська, буд. 50-Г, код 39738233)
16.01.2021 до Господарського суду Київської області звернувся представник Sia Adel Trade Logistic Company (надалі - заявник) із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Женгімас Україна» в межах ціни позову в розмірі 667423,83 гривень, судового збору за подання позову в розмірі 10333,83 гривень та судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1135,00 гривень.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що 21.05.2018 компанією Sia Adel Trade Logistic Company (покупець) та ТОВ «Женгімас Україна» (продавець) укладено контракт № AZ-18, предметом якого є поставка товару - пиломатеріали обрізні хвойних порід (сосна), загальною кількістю 3000,00 м3. Як зазначає заявник на виконання укладеного контракту ним на рахунок продавця, в якості 100% передоплати за товар, перераховано грошові кошти у розмірі 64590,42 доларів США. Проте, ТОВ «Женгімас Україна» поставку обумовленого контрактом товару в повному обсязі не здійснив, передавши товар лише на суму 38056,25 доларів США. Надалі, в зв'язку із невиконанням продавцем своїх зобов'язань за контрактом, 07.07.2020 сторонами укладено додаткову угоду № 17 до контракту, згідної якої ТОВ «Женгімас Україна» зобов'язується повернути компанії Sia Adel Trade Logistic Company суму непоставленого товару в розмірі 26464,17 доларів США. Заявник стверджує, що в порушення умов додаткової угоди № 17 ТОВ «Женгімас Україна» повернув грошові кошти за непоставлений товар лише у сумі 7203,00 доларів США, повернення залишку суми останній не здійснив, при цьому ТОВ «Женгімас Україна» ігнорує претензії покупця щодо повернення залишку грошових за непоставлений товар.
Заявник переконаний, що наведені вище обставини дають підстави стверджувати про те, що ТОВ «Женгімас Україна» ухиляється від виконання своїх обов'язків передбачених контрактом та додатковою угодою № 17 від 07.07.2020 та під час розгляду справи може вчинити дії щодо приховування грошових активів, тож невжиття судом відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, із яким заявник має намір звернутися, що може призвести до неможливості захисту порушених прав заявника.
Розглянувши подану заявником заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 03.04.2019 у справі № 918/702/18, від 17.04.2019 у справі № 914/1257/18, від 02.07.2019 № 910/16944/18).
Перевіривши доводи заявника щодо необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тобто, у даному випадку, саме на заявника покладено обов'язок доведення, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Однак, звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, заявником не доведено існування фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно приписів ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Водночас, заявником не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов'язує доцільність застосування заходів забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а посилання позивача на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків - імовірну неможливість виконання рішення суду, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позову, чи зменшення грошових коштів на рахунках, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Аналогічної правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17, від 08.11.2019 у справі № 904/421/19.
Відтак наведені заявником доводи, які, як зазначає останній, викликають у нього побоювання щодо майбутнього ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, є лише оціночними суб'єктивними судженнями без конкретних доказів, які свідчили б про можливе ухилення ТОВ «Женгімас Україна» від виконання своїх зобов'язань чи про вчинення дій на приховування майна, на яке буде можливо здійснити стягнення у разі відсутності коштів.
Водночас, заявником не подано доказів відсутності у ТОВ «Женгімас Україна» грошових коштів та/або відсутності у ТОВ «Женгімас Україна» майна, зареєстрованого за ним на праві власності, в межах суми позову за рахунок якого можливо б було задовольнити вимоги позивача.
З огляду на відсутність будь-яких доказів у справі, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду, аргументи заявника є нічим іншим, як припущеннями.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що заявником не обґрунтовано необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ТОВ «Женгімас Україна» будь-яких дій, спрямованих на можливе уникнення від виконання рішення у даній справі, та не надано на підтвердження своєї позиції належних та допустимих доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими процесуальний закон пов'язує необхідність застосування заходів забезпечення позову, що зумовлює висновки суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви представника Sia Adel Trade Logistic Company (Darzciema iela 60 Riga, Latvia) Твердохліба Максима Миколайовича про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.
Ухвала складена та підписана 16.01.2021, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення».
Суддя Р.М. Колесник