вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" січня 2021 р. м. Київ Справа № 911/159/21
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши заяву б/н від 30.12.2020 (вх. № 6/21 від 11.01.2021) Фізичної особи-підприємця Смиченко Володимира Федоровича про забезпечення позову
встановив:
11.01.2021 через канцелярію господарського суду від Фізичної особи-підприємця Смиченко Володимира Федоровича надійшла заява, в порядку ст. ст. 136 - 140 Господарського процесуального кодексу України, в якій заявник просить суд забезпечити позов до набрання законної сили рішенням у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Смиченка Володимира Федоровича до Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області шляхом зупинення:
- рішення Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області № 657-35-VІІ від 11.09.2020 про передачу майна на зберігання з переліку об'єктів комунальної власності в частині передачі майна на зберігання ФГ «Партнер Агро» з переліку об'єктів комунальної власності (зерносклад, вагова, зерносклад, слюсарня), які знаходяться на земельній ділянці, площею 1,4355 га з кадастровим номером 3223784000:05:011:0027 на території Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області по вулиці Горянська, 22-В, до моменту передачі майна в оренду з першочерговим правом надання в оренду;
- рішення Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області № 658-35-VІІ від 11.09.2020 про передачу майна на зберігання з переліку об'єктів комунальної власності в частині передачі ТОВ «Уні Корн» на зберігання майна з переліку об'єктів комунальної власності (адмінбудівля, склад, склад), які знаходяться на земельній ділянці, площею 0,6592 га з кадастровим номером 3223784000:08:091:0050 на території Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області по вулиці Миронівська, 43, до моменту передачі майна в оренду з першочерговим правом надання в оренду.
В обґрунтування своєї заяви, заявник вказує на те, що між ним та Ольшаницькою сільською радою Рокитнянського району Київської області було укладено Договір № 1 від 01.03.2018 зберігання майна (з правом користування) за яким Ольшаницькою СР передано заявнику на зберігання рухоме та нерухоме майно (цілісний майновий комплекс) бувшого колгоспу «Комінтерн». Строк, відповідно до якого майно перебуває на зберіганні у заявника 10 років (п. 1.4 ч. 1 договору).
11.09.2020 Ольшаницькою сільською радою Рокитнянського району Київської області на засіданні 35 сесії 7 скликання були прийнятті рішення про:
- передачу директору ФГ «Партнер Агро» Василенко Г.Б. майна на зберігання з переліку об'єктів комунальної власності (зерносклад, вагова, зерносклад, слюсарня), які знаходяться на земельній ділянці, площею 1,4355 га з кадастровим номером 3223784000:05:011:0027 на території Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області по вулиці Горянська, 22-В (рішення № 657-35- VІІ).
- передачу директору ТОВ «Уні Корн» Смірнову В.А. майна на зберігання з переліку об'єктів комунальної власності (адмінбудівля, склад, склад), які знаходяться на земельній ділянці, площею 0,6592 га з кадастровим номером 3223784000:08:091:0050 на території Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області по вулиці Миронівська, 43 (рішення № 658-35- VІІ).
Однак, як стверджує заявник, при прийнятті вказаних рішень Ольшаницькою сільською радою Рокитнянського району Київської області були порушені умови Договору № 1 від 01.03.2018 зберігання майна (з правом користування), пов'язаних з використанням такого майна заявником.
Як зазначає заявник, спірне майно використовується останнім в його господарській діяльності до якої, згідно з КВЕД відносяться вирощування зернових культур, бобових та насіння олійних культур (код 01.11), вирощування зерняткових та кісточкових фруктів (код 01.24), виробництво олії та тваринних жирів (код 10.41), виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (код 10.61) і, що фактична передача майна третім особам призведе до втрат, пов'язаних зі збереженням належного підприємцю майна, укладення договорів оренди приміщень для його зберігання, витрат на транспортування, навантаження та розвантаження тощо. Заявник також звертає увагу, що відповідні дії ради припадають на сезон холодної пори року, у зв'язку з чим існує реальна загроза втрати урожаю та пошкодження сільськогосподарської техніки, устаткування в складних погодних умовах без належного його зберігання. Таким чином, у разі невжиття заходів до забезпечення позову, комунальне майно, що перебуває у користуванні заявника, буде передано, що в свою чергу порушить майнові права та інтереси позивача за захистом яких він звернувся до суду з позовом.
Розглянувши заяву б/н від 30.12.2020 (вх. № 6/21 від 11.01.2021) Фізичної особи-підприємця Смиченко Володимира Федоровича про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Перевірка законності рішень Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області № 657-35-УІІ від 11.09.2020 та № 658-35-УІІ від 11.09.2020, є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, а ухвалення рішення про забезпечення позову у спосіб, в який просить позивач, не відповідає меті інституту забезпечення позову.
Також суд акцентує увагу, що доводи позивача в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову базуються на непогодженні із самими рішеннями, що оскаржуються, а отже суд на стадії відкриття провадження у справі позбавлений можливості надавати оцінку аргументам позивача у справі, які в даному випадку збігаються із позицією сторони по справі в цілому.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до усталеної практики господарських судів, при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Дослідивши збалансованість інтересів сторін, надавши оцінку поданим матеріалам щодо забезпечення позову в їх сукупності, з огляду на вказані вище вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову, зазначених у заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Визначення заявником у заяві про забезпечення позову стосовно зупинення рішень Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області № 657-35-VІІ від 11.09.2020 та № 658-35-VІІ від 11.09.2020 містить розширювальне положення, що суперечить ст. 137 ГПК України в частині визначеного вичерпного переліку заходів забезпечення позову, які мають бути конкретизовані.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоцільність у забезпеченні позову, а тому відсутні підстави для задоволення заяви б/н від 30.12.2020 (вх. № 6/21 від 11.01.2021) Фізичної особи-підприємця Смиченко Володимира Федоровича про забезпечення позову.
Частиною 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати Фізичної особи-підприємця Смиченко Володимира Федоровича по сплаті судового збору за положеннями статті 129 ГПК України та Закону України «Про судовий збір» відшкодуванню та поверненню не підлягають.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 129, 136, 140, 234 ГПК України, суд -
постановив:
Відмовити Фізичній особі-підприємцю Смиченко Володимиру Федоровичу в задоволенні заяви б/н від 30.12.2020 (вх. № 6/21 від 11.01.2021) про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили у порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України та може бути оскаржена у встановленому в порядку.
Ухвалу підписано - 14.01.2021
Суддя О.О. Христенко