вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/963/20
Розглянувши матеріали справи за позовом Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вартіс”
про стягнення 814 000,00 грн.
За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.
Суддя Т.П. Карпечкін
В засіданні приймали участь:
від прокуратури: Довбня В.Г. (посвідчення № 046783 від 10.05.2017 року);
від позивача1: не з'явився;
від позивача2: Малецький О.О. (витяг з наказу № 253 від 05.11.2018 року);
від відповідача: Соболевська І.В. (довіреність № 31/07-2020 від 31.07.2020 року).
обставини справи:
До Господарського суду Київської області 17.04.2020 року надійшла позовна заява № 7-2/918вих20 від 09.04.2020 року Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вартіс” про стягнення 814 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.05.2020 року відкрито провадження у справі № 911/963/20, справу № 911/963/20 призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.07.2020 року.
У зв'язку з відпусткою судді Карпечкіна Т.П. підготовче засідання 01.07.2020 року не відбулося.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2020 року підготовче засідання призначено на 03.08.2020 року.
03.08.2020 року представниками позивача 2 та відповідача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Окрім того, у поданому клопотанні відповідач просив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.
Прокурор та позивачі, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 03.08.2020 року не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 18.05.2020 року не виконали.
Розглянувши заявлені сторонами клопотання, суд дійшов висновку про їх задоволення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.08.2020 року підготовче засідання відкладено на 31.08.2020 року. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
25.08.2020 року представником позивача 2 подано письмові пояснення по суті спору, в яких останній підтримав позов прокурора, та заяву про участь представника Малецького О.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу “Easycon”.
У зв'язку з лікарняним судді Карпечкіна Т.П. підготовче засідання 31.08.2020 року не відбулося.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2020 року підготовче засідання призначено на 28.09.2020 року.
25.09.2020 року представником позивача 2 подано заяву про участь представника Малецького О.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу “Easycon”, яке було залишено без задоволення.
28.09.2020 року відповідачем подано до суду клопотання про відкладення розгляду підготовчого засідання, у зв'язку з тим, що між сторонами проводяться переговори щодо укладання мирової угоди, яке задоволено судом.
21.10.2020 року відповідачем подано клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке задоволено судом.
В судові засідання 28.09.2020 року та 21.10.2020 року учасники справи не з'явились, про що зазначено в протоколах відповідних судових засідань, у зв'язку з чим в наступні підготовчі судові засідання 21.10.2020 року та 09.11.2020 року, останніх було викликано ухвалами від 28.09.2020 року та від 21.10.2020 року відповідно.
09.11.2020 року представником позивача 2 подано клопотання про відкладення підготовчого засідання та про участь представника Малецького О.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу “Easycon”.
09.11.2020 року представником відповідача подано відзиву на позовну заяву, яким останній проти позову заперечує та просить відмовити прокурору в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2020 року відкладено підготовче засідання на 23.11.2020 року, задоволено клопотання про участь представника Військової частини НОМЕР_1 - Малецького О.О. в судовому засіданні 23.11.2020 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу “Easycon”.
23.11.2020 року представником відповідача подано письмові пояснення по суті спору, в яких стверджує про повне виконання обов'язків по договору та просить суд зменшити нараховані прокурором штрафні санкції.
Представником позивача 2 подано клопотання про участь представника Малецького О.О. у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу “Easycon”.
Прокурор, позивач 1 належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 23.11.2020 року не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 18.05.2020 року не виконали.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2020 року підготовче засідання відкладалося на 07.12.2020 року, задоволено клопотання про участь представника Військової частини НОМЕР_1 - Малецького О.О. в судовому засіданні 07.12.2020 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу “Easycon”.
В судовому засіданні 07.12.2020 року прокурор позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав в повному обсязі, уточнень позовних вимог не мав. Також зазначив і про те, що ним повідомлено всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.
Представник позивача 2 в судовому засіданні 07.12.2020 року позовні вимоги прокурора підтримав. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі.
Позивач 1 в судове засідання 07.12.2020 року не з'явився.
Відповідач, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 07.12.2020 року не з'явився, у поданому в ході розгляду спору відзиві проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Окрім того, представником позивача 2 заявлено усне клопотання про участь представника Малецького О.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу “Easycon”.
Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.12.2020 року.
28.12.2020 року відповідачем подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Прокурор та представник позивача 2 в судовому засіданні 28.12.2020 року позовні вимоги прокурора підтримали в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував, представник позивача 1 в судове засідання не з'явився.
В судовому засіданні 28.12.2020 року судом розглянуте вказане клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та, враховуючи те, що відповідач не довів поважності причин неподання означених доказів в підготовчому провадженні, суд дійшов висновку про залишення такої заяви без розгляду, на підставі ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Як зазначено в ч. 2 ст. 210 Господарського процесуального кодексу України докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 28.12.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи та дослідивши надані докази, суд
Як вбачається з обставин справи, 03.10.2019 року між Військовою частино НОМЕР_1 (далі - позивач 2, по договору - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вартіс” (далі - відповідач, по договору - Постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 92 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого Постачальник зобов'язався з дати укладання Договору не пізніше 01.12.2019 року поставити Замовнику Товар для використання під час польових виходів військових частин, окремих підрозділів, а також під час проведення заходів бойової підготовки та відновлення боєздатності військ, зазначений у Специфікації до договору (Додаток 1), а Замовник - прийняти і оплатити Товар, який постачається згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 1.2 Договору обумовлено найменування Товару: “Мобільна збірно-розбірна модульна споруда спеціального призначення” (за кодом ДК021:2015-44210000-5 Конструкції та їх частини).
Відповідно до п. 1.3 Договору кількість, ціна за одиницю товару, строки поставки зазначається у Специфікації до Договору (додаток 1). Ціна товару є незмінною протягом дії договору, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
Ціна Договору становить 5 500 000,00 грн. з ПДВ (п. 3.1. Договору).
У пункті 4.1 Договору сторонами погоджено умови оплати: Розрахунки за фактично поставлений Товар здійснюються Замовником протягом 5 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Замовника за даним кодом видатків) з дати поставки Товару, шляхом безготівкового банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі рахунку та видаткової накладної. Попередня оплата не передбачається.
Згідно з п. 5.1 Договору місце поставки (передачі) товару: 75113, Херсонська область, Олешківський район, с. Раденськ, вул. Миру, 24, військова частина НОМЕР_2 .
Поставка (передача) товару (в т.ч. його необхідної кількості) Постачальником Замовнику здійснюється в пункті поставки (п. 5.1 цього Договору) протягом 60 робочих днів з дати підписання Сторонами даного Договору, але не пізніше 01.12.2019 року (п. 5.2. Договору).
Пунктом 5.4 Договору обумовлено, що приймання Товару за кількістю та якістю оформлюється видатковою накладною та актом приймання-передачі (додаток 22 до наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 року № 440), які підписуються представниками Замовника і Постачальника.
Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором (пп. 6.3.1 Договору).
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, воєнних дій, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, інших дій держав, які роблять неможливими виконання Сторонами своїх зобов'язань, пожеж, повеней, іншого стихійного лиха або сезонних природних явищ, зокрема, таких як замерзання моря, проток, портів і т.п., закриття шляхів, проток, каналів, перевалів, втручання з боку влади, громадським безпорядкам тощо).
Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості Товару, з якої допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі у розмірі 7% вартості Товару (п. 7.2 Договору).
Відповідно до п. 10.1 Договору останній набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але в будь-якому випадку не пізніше 31.12.2019 року, а в частині проведення розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, встановлених цим Договором.
Цей Договір може бути змінений лише за взаємною згодою Сторін з обов'язковим складанням окремої Додаткової угоди (п. 10.2 Договору).
Закінчення строку дії нього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 10.3 Договору).
Між сторонами було узгоджено та підписано невід'ємні частини Договору:
- Додаток № 1 - Специфікація на закупівлю “Мобільна збірно-розбірна модульна споруда спеціального призначення” (за кодом ДК021:2015-44210000-5 Конструкції та їх частини);
- Додаток № 2 - Технічні вимоги “Мобільна збірно-розбірна модульна споруда спеціального призначення”.
Проте, як зазначає прокурор, відповідач у передбачений Договором строк, свої зобов'язання з поставки обумовленого Товару не виконав, у зв'язку з чим Військова частина НОМЕР_1 зверталась до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вартіс” з претензіями № 2261 від 19.12.2019 року та № 68 від 09.01.2020 року, у яких містились вимоги щодо негайного здійснення поставки обумовленого Договором Товару та добровільної сплати штрафних санкцій за прострочення поставки Товару.
Листом за вих. № 06/06-2020 від 06.02.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Вартіс” повідомило Військову частину НОМЕР_1 , що поставка Товару не відбулась у зв'язку з непередбачуваними обставинами та неможливістю виробити Товар у запланований строк.
У зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Вартіс” жодних підтверджуючих документів настання обставин непереборної сили, внаслідок чого суб'єкт господарської діяльності не міг вчасно виконати взяте на себе зобов'язання, Військовій частині НОМЕР_1 не надало, прокурор звернувся з до суду позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 за захистом інтересів держави шляхом стягнення з відповідача на користь Військової частини НОМЕР_1 429 000,00 грн. пені та 385 000,00 грн. штрафу, нарахованих у зв'язку з непоставкою обумовленого Договором Товару, на підставі п. 7.2 Договору.
Пред'явлення даної позовної заяви Заступником військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 обгрунтовується необхідністю захисту інтересів держави, оскільки несвоєчасне постачання майна до військових частин в умовах особливого періоду негативно впливає на обороноздатність країни.
Прокурор зазначає, що забезпечення національної безпеки українського суспільства є однією з найважливіших функцій держави, основні завдання із захисту суверенітету і територіальної цілісності якої покладаються на Збройні Сили України. Успішні дії останніх безпосередньо залежать від рівня їх матеріально-технічного забезпечення.
Прокурор звертає увагу на те, що незважаючи на факт наявності несплачених штрафних санкцій за договором, військова частина НОМЕР_1 не вживала заходів із захисту порушених інтересів держави, оскільки Військова частина НОМЕР_1 є державною установою та кошторисом по загальному фонду державного бюджету за КЕКВ 2800 фінансування на сплату судового збору для подачі відповідного позову не передбачено. Про порушення відповідачем умов Договору від 03.10.2019 року № 94 та наявність підстав для застосування до останнього штрафних санкцій, Військовій частині НОМЕР_1 стало відомо ще у грудні 2019 року, про що свідчать претензії на адресу відповідача, які залишені відповідачем без задоволення.
Однак, як зауважує прокурор, до цього часу на порушення вимог Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 744 від 30.12.2016 року, позов про стягнення з відповідача штрафних санкцій за неналежне виконання умов Договору не пред'являвся. Наведені вище обставини невжиття Міністерством оборони України заходів із захисту інтересів держави в судовому порядку стали підставою для звернення прокурором до суду із даним позовом.
Згідно зі статтею 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Формою цього представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами про захист прав та інтересів держави, а також участь у розгляді справ судами.
Враховуючи, що Збройні Сили України перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони України, останнє, згідно з вимогами ст. 10 Закону України “Про Збройні Сили України”, забезпечує життєдіяльність Збройних Сил України, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до виконання покладених на них завдань, застосування, комплектування особовим складом та його підготовку, постачання озброєння та військової техніки, підтримання справності, технічної придатності та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил України в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, і здійснює контроль за їх ефективним використанням, організовує виконання робіт і надання послуг в інтересах Збройних Сил України.
Міністерство оборони України згідно зі ст. 3 Закону України “Про Збройні Сили України” є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, до числа яких відноситься і військова частина НОМЕР_1 .
Неналежне виконання зобов'язань за договорами, укладеними зі Збройними Силами України в особі органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій в першу чергу впливає на рівень матеріально-технічного забезпечення, бойової готовності та боєздатності Збройних Сил України, внаслідок чого порушуються інтереси держави щодо забезпечення національної безпеки українського суспільства.
Таким чином, у зазначеному випадку наявний державний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 .
В ході розгляду спору відповідачем подано відзиву на позовну заяву, яким останній проти позову заперечує, зазначає про те, що відповідач повністю виконав 11.02.2020 року, передбачений Договором обов'язок, проте позивач 2 відмовився прийняти спірний Товар, у зв'язку з чим усі документи в підтвердження виконання зобов'язань відповідача були направлені 14.02.2020 року поштою. Окрім того, зазначає, що виконання ним своїх зобов'язань за Договором залежало від виконання позивачем 2 своїх обов'язків в частині проведення топографо-геодезичних вишукувань та надання місця для монтажу, які виконані не були. Також, звертає увагу суду на продовження сторонами, спільною протокольною технічною нарадою № 1 від 03.12.2019 року, строку поставки Товару до 18.12.2019 року, у зв'язку з чим відповідач просить відмовити прокурору в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
У відповідності до норми ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зважаючи на вищезазначене, суд не погоджується з викладеними відповідачем у відзиві твердженнями, оскільки, по-перше, Договір та Додатки до Договору не містять умови про зобов'язання Замовника вчинити дії про які зазначає відповідач, по-друге, доказів надіслання позивачу 14.02.2020 року документів, в підтвердження виконання 11.02.2020 року відповідачем своїх зобов'язань за Договором, суду не надано, як і не надано підписаних уповноваженими представниками Сторін та скріплених їх печатками, видаткової накладної та акту приймання-передачі, у відповідності до п. 5.4 Договору. По-третє, відповідачем належними доказами не доведено факту продовження строку поставки Товару до 18.12.2019 року, оскільки, згідно п. 10.2 Догоовру, договір може бути змінений лише за взаємною згодою Сторін з обов'язковим складанням окремої Додаткової угоди, якої укладено не було.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач, в порушення умов вказаного Договору та норм чинного законодавства, належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної поставки Товару, що не було спростовано відповідачем належними і допустимими доказами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з п. 7.2 Договору Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості Товару, з якої допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі у розмірі 7% вартості Товару.
Згідно з розрахунком штрафних санкцій, викладеним у позовній заяві, пеня за період з 02.12.2019 року по 18.02.2020 року, нарахована на вартість непоставленого Товару в розмірі 5 500 000,00 грн., склала 429 000,00 грн. Штраф розраховано в розмірі 7% від вартості непоставленого Товару, сума штрафу становить 385 000,00 грн.
Перевіривши наданий прокурором розрахунок позову, суд дійшов висновку, що він є обгрунтованим та арифметично вірним.
Відповідачем в ході розгляду спору було подано письмові пояснення по суті спору, в яких відповідач просив зменшити нараховані прокурором штрафні санкції.
В обґрунтування даного клопотання зазначав про те, що прострочення поставки Товару є винятковим випадком, відповідач здійснив усі залежні від нього дії для виконання належним чином свого зобовязанння за договором, атаколж звертає увагу суду що позивач не поніс значних негативних наслідків.
Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Враховуючи встановлені в ході розгляду спору обставини господарської діяльності відповідача, баланс інтересів сторін, адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене прострочення зобов'язання, відповідальність за яке погоджена Сторонами у Договорі, які є вільнними в його укладені, а також те, що відповідачем не надано доказів винятковості даного випадку, суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про зменшення розміру заявлених штрафних санкцій.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурором доведені та обґрунтовані, відповідачем належним чином не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору, відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 12 210,00 грн.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вартіс” про стягнення 814 000,00 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вартіс” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 21, корпус В, 1 поверх; код ЄДРПОУ 34350636) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ 26614194) 429 000 (чотириста двадцять дев'ять тисяч) грн. 00 коп. пені та 385 000 (триста вісімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. штрафу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вартіс” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 21, корпус В, 1 поверх; код ЄДРПОУ 34350636) на користь Військової прокуратури Південного регіону України (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пироговська, будинок 11; код ЄДРПОУ 38296363) 12 210 грн. (дванадцять тисяч двісті десять) 00 коп. судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 06.01.2020 р.
Суддя Т.П. Карпечкін