ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.01.2021Справа № 910/16504/20
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс»
про стягнення 139 459,30 грн.,
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (надалі - КП «Житло-Сервіс») про стягнення 139 459,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання із оплати за спожиту теплову енергію у гарячій воді на підставі договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №7560125 від 09.07.2018, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 113 891,90 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 19 644,59 грн., 3% річних у розмірі 3 651,76 грн. та інфляційних у розмірі 2 271,05 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.
02.12.2020 через канцелярію суду від КП «Житло-Сервіс» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач вказує на те, що заявлена у даній справі заборгованість у розмірі 113 891,90 грн. повністю сплачена, на підтвердження чого до відзиву додані платіжні доручення №4297 від 01.12.2020 на суму 57 712,66 грн., №3903 від 28.10.2020 на суму 8 610,23 грн., №4186 від 20.11.2020 на суму 63 717,33 грн. та лист №110/010-822 від 23.11.2020, у зв'язку з чим заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Суд відзначає, що відзив на позов був поданий відповідачем з пропуском встановленого ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 строку, враховуючи вручення зазначеної ухвали 07.11.2012, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105476059956.
В той же час, разом з відзивом відповідачем подано клопотання про поновлення строку на подання відзиву, із змісту якого вбачається обґрунтованість причин пропуску строку для подання відзиву, з огляду на що судом визнано такі причини пропуску поважними та прийнято відзив разом з додатками до розгляду на підставі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України.
16.12.2020 через канцелярію суду від КП «Київтеплоенерго» надійшло клопотання про продовження процесуального строку, в якому позивач просить суд продовжити строк для подання відповіді на відзив до 24.12.2020.
23.12.2020 до Господарського суду міста Києва від КП «Київтеплоенерго» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач підтримує позов та просить суд задовольнити позовні вимог в повному обсязі.
Враховуючи заявлене позивачем клопотання про продовження строку подання відповіді на відзив, з повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи в суд приймає до розгляду відповідь на відзив позивача.
Крім того, у відповіді на відзив позивач просив суд здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Приписами п. 5 - 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим дана справа визнана малозначною.
У поданому позивачем клопотанні необхідність проведення судового засідання обґрунтована необхідністю надання сторонам можливості надати додаткові пояснення та уточнення по суті спору і наявним доказам.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження (як спрощеного з викликом так і без виклику) учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно з ч. 1-3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, за змістом указаних приписів закону сторони мають право (і суд надає їм таку можливість) реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов'язки, передбачені законом з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, з огляду на що підстави для призначення судового засідання у даній справі відсутні.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
09.07.2018 між КП «Київтеплоенерго» (постачальник) та КП «Житло-Сервіс» (споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №7560125 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 предметом якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов викладених у цьому договорі.
Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, енергопостачальна організація зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в договорі.
За змістом п. 2.3.5 Договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасне надходження коштів на рахунок постачальника, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями, прийняття всіх заходів для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України, безперешкодний цілодобовий доступ представників постачальника до тепловикористовуючих установок та приладів обліку для виконання ними службових обов'язків.
Відповідно до п. 10 додатку №2 до Договору «Тарифи та порядок розрахунків» від 09.07.2018 споживач на розрахунковий рахунок постачальника, відкритий у ТВБВ №100/020 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (код банку 322669), щомісячно:
- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на поточний рахунок постачальника - п/р НОМЕР_1 ;
- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком за кожною тарифною групою окремо:
- п/р НОМЕР_2 - за теплову енергію, спожиту для потреб споживачів тарифної групи «інші»;
- п/р НОМЕР_3 - за теплову енергію, спожиту для потреб бюджетних споживачів;
- п/р НОМЕР_4 - за теплову енергію, спожиту для потреб релігійних організацій.
Оплата коштів із супутніх розрахунків (конденсат, наповнення мережною водою, тощо) здійснюється на поточний рахунок № НОМЕР_5 , відкритий у ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749).
Оплата пені на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) здійснюється на поточний рахунок № НОМЕР_6 , відкритий у ТВБВ №10026/020 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (МФО 322669).
Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов Договору вчасно не вносив оплату за спожиту теплову енергію у гарячій воді за період з вересня 2019 року по серпень 2020 року, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 113 891,90 грн.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Матеріалами справи підтверджується, що за період з вересня 2019 року по серпень 2020 року у відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію за Договором виникла заборгованість у розмірі 113 891,90 грн.
З матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження у даній справі відповідачем сплачено позивачу 113 891,90 грн., на підтвердження чого відповідачем надано платіжні доручення №4297 від 01.12.2020 на суму 57 712,66 грн., №3903 від 28.10.2020 на суму 8 610,23 грн. та №4186 від 20.11.2020 на суму 63 717,33 грн.
Із призначень платежу платіжних доручень №4297 від 01.12.2020 та №3903 від 28.10.2020 вбачається сплата відповідачем позивачу за теплову енергію згідно Договору.
Листом №110/010-822 від 23.11.2020 відповідач просив сплачені, відповідно до платіжного доручення №4186 від 20.11.2020, кошти у розмірі 63 717,33 грн. розподілити таким чином: 16 148,32 грн. зарахувати в рахунок погашення за рішенням Господарського суду міста Києва по справі №910/14587/19 по договору №340451 від 06.07.2018, та 47 569,01 грн. зарахувати як споживання теплової енергії по Договору №7560125 від 09.07.2018.
Таким чином, зазначеними платіжними дорученнями підтверджується сплата відповідачем позивачу 113 891,90 грн. за спожиту на підставі Договору теплову енергію, тобто суму заборгованості заявлену у даній справі.
Твердження позивача про те, що сплачені за платіжними дорученнями №4297 від 01.12.2020, №3903 від 28.10.2020 та №4186 від 20.11.2020 кошти зараховані на погашення боргу який виник після 01.09.2020 не приймаються судом до уваги з огляду на умови п. 10 «Тарифи та порядок розрахунків» від 09.07.2018 щодо першочергово зарахування заборгованості минулих періодів.
Крім того, суд відзначає, що довідка про стан розрахунків за період з вересня 2019 по листопад 2020 року, а також довідка №30/вих. від 11.12.2020, які складені позивачем в односторонньому порядку, не підтверджують наявності у відповідача заборгованості за Договором, оскільки не є первинними обліковими документами господарської операції у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Отже, на момент розгляду справи по суті спір у даній справі, щодо основного боргу у розмірі 113 891,90 грн., відсутній.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, провадження у даній справі щодо стягнення з КП «Житло-Сервіс» на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованості за спожиту підставі Договору теплову енергію за період з вересня 2019 року по серпень 2020 року у розмірі 113 891,90 грн. підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 19 644,59 грн., 3% річних у розмірі 3 651,76 грн. та інфляційних у розмірі 2 271,05 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за загальний період з 01.12.2019 по 31.08.2020.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожен день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем не застосовано положень ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що призвело до необґрунтованого збільшення розміру пені.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 3 762,12 грн., 3% річних у розмірі 3 651,76 грн. та інфляційні у розмірі 2 271,05 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Стосовно тверджень відповідача про звільнення його від сплати неустойки, штрафу, пені на підставі Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» суд відзначає, що положеннями вказаного закону охоплені правовідносини у сфері кредитування, в той час як у даній справі правовідносини виникли у сфері надання житлово-комунальних послуг, а відтак підстави для звільнення відповідача від сплати пені у суду відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі щодо стягнення з КП «Житло-Сервіс» на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованості у розмірі 113 891,90 грн. Інші позовні вимоги задовольняються судом частково, а саме: пеня у розмірі 3 762,12 грн., 3% річних у розмірі 3 651,76 грн. та інфляційні у розмірі 2 271,05 грн. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 15 882,47 грн. необхідно відмовити з викладених обставин.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 113 891,90 грн. закрити.
2. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити частково.
3. Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, будинок 25-Б; ідентифікаційний код 31025659) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) пеню у розмірі 3 762 (три тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 12 коп., 3% річних у розмірі 3 651 (три тисячі шістсот п'ятдесят одна) грн. 76 коп., інфляційні у розмірі 2 271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) грн. 05 коп. та судовий збір у розмірі 1 862 (одна тисяча вісімсот шістдесят дві) грн. 61 коп. Видати наказ.
4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий