15 січня 2021 року м. Дніпросправа № 206/5915/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Головко О.В.
перевіривши у м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2020 року (суддя Литвиненко І.Ю.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора 1 взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Мочогана Станіслава Юрійовича
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2020 року в адміністративній справі № 206/5915/19.
Одночасно апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.2020, в обґрунтування клопотання зазначає, що копія рішення була отримана 17.12.2020, що підтверджується копією супровідного листа із відміткою (штрих-кодом вхідної кореспонденції) канцелярії Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
Статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини 4 вказаної статті апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Суддею встановлено, що 02 квітня 2020 року судом першої інстанції ухвалено рішення, апеляційна скарга на яке подана 23 грудня 2020 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження, встановленого законом.
Апелянт зазначає, що копію рішення отримав 17.12.2020, проте в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вказаних обставин. При цьому суддя зазначає, що супровідний лист із штампом вхідної кореспонденції не є належним доказом отримання копії судового рішення, оскільки лише відображає дату реєстрації вхідної кореспонденції.
Вказані обставини унеможливлюють вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Також суддя зазначає, що відповідно до частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17 дійшла правового висновку, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суддя-доповідач при вирішенні питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження зазначає, що відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року - 1921 грн. 00 коп.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, становить 576 грн. 30 коп.
Проте апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Статтею 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Враховуючи, що нормами ст. 286 КАС України не врегульовано процедуру поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення, постановленого за правилами цієї статті, суддя доходить висновку про необхідність застосування в даній справі ч. 3 ст. 298 КАС України в порядку аналогії закону.
Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому вона підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2020 року в адміністративній справі № 206/5915/19 залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду:
1) належних доказів, які підтверджують дату отримання копії рішення суду першої інстанції, одним з яких, зокрема, може бути конверт, в якому судом першої інстанції було направлено копію рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2020 року в адміністративній справі № 206/5915/19;
2) документа про сплату судового збору у розмірі 576 грн. 30 коп. за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача UA668999980313161206081004628, МФО 899998, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.).
Ухвала суду набирає законної сили з 15 січня 2021 року та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Головко