ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 січня 2021 року м. Київ № 826/17606/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі:
за позовомОСОБА_1
доОфісу Генерального прокурора
про скасування наказу, поновлення на посаді
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Генеральної прокуратури України, в якому просив суд: скасувати наказ Генерального прокурора України від 23.10.2014 №2500-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури - начальника управління організації роботи з документами Генеральної прокуратури України; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури - начальника управління організації роботи з документами Генеральної прокуратури України; стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24.10.2014 і до моменту фактичного поновлення на публічній службі; зобов'язати Генеральну прокуратуру України проінформувати Міністерство юстиції України (01001, м.Київ, вул.Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2020 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 23.10.2014 №2500-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури - начальника управління організації роботи з документами Генеральної прокуратури України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури - начальника управління організації роботи з документами Генеральної прокуратури України з 24.10.2014. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток в розмірі 1 176 037,50 грн. (один мільйон сто сімдесят шість тисяч тридцять сім гривень 50 коп.) за час вимушеного прогулу з 24.10.2014 по 03.04.2020. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури - начальника управління організації роботи з документами Генеральної прокуратури України та в частині стягнення с Офісу Генерального прокурора середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 17 961,30 грн..
24.04.2020 у справі видано виконавчі листі на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2020 в частині: стягнення с Офісу Генерального прокурора середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 17 961,30 грн. та поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури - начальника управління організації роботи з документами Генеральної прокуратури України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2020 залишено без змін.
18.11.2020 у справі видано виконавчий лист на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2020 в частині: стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середнього заробітку в розмірі 1 176 037,50 грн. (один мільйон сто сімдесят шість тисяч тридцять сім гривень 50 коп.) за час вимушеного прогулу з 24.10.2014 по 03.04.2020.
Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від позивача надійшла заява про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі. Заява обґрунтована тим, що судом зобов'язано поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури - начальника управління організації роботи з документами Генеральної прокуратури України, однак враховуючи те, що Генеральна прокуратура України припинила своє існування, позивач вважає, що можуть виникнути труднощі в частині поновлення останнього на посаді в органах Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на викладене, розгляд вищевказаної заяви здійснюється судом в порядку письмового провадження.
За заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання ( частини друга та третя статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.
На переконання суду, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд зазначає, що процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Разом із тим, суд зазначає, що алгоритм дій відповідача під час та після виконання судового рішення, а також наслідки такого виконання не може визначатись як роз'яснення судового рішення у розумінні частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, дослідивши зміст рішення від 03.04.2020 , яке просить роз'яснити позивач, приходить до висновку, що воно є зрозумілим за змістом, винесене у межах заявлених позовних вимог та додаткового роз'яснення судом не потребує. Резолютивна частина містить чіткі вимоги щодо зобов'язання вчинення певних дій відповідачем та не викликає труднощів для її розуміння та виконання.
Як вбачається зі змісту заяви позивач фактично ставить перед судом питання про роз'яснення порядку та способу виконання рішення, однак, суд акцентує увагу на тому, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку його виконання.
При цьому доцільно зауважити, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фактично мала місце зміна назви юридичної особи Генеральної прокуратури України на Офіс Генерального прокурора, а не правонаступництво, що не може вважатися перешкодою для виконання відповідачем судового рішення, допущеного до негайного виконання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур