12 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/4133/20
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
представника позивача Дубчак Л.С.,
представника відповідача Лесніци В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Північної митниці Держмитслужби та просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 21.08.2020 № UA102000/2020/000093/1.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення про коригування митної вартості товарів від 21.08.2020 № UA102000/2020/000093/1 э не обгрунтованим та безпідставним, оскільки всі документи, що були подані митному органу для розмитнення автомобіля марки «BMW», модель «X5 (xDrive30d), не містять розбіжностей у числовому визначенні його митної вартості за основним методом - за ціною договору.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
21.08.2020 особою, уповноваженою на декларування, до митниці була подана митна декларація (далі - МД) ІМ 40 ДЕ №UA102300/2020/001313 та задекларовано товар «Легковий автомобіль, бувший у використанні, марки «BMW», модель «X5 (xDrive30d)», номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2015, модельний рік виготовлення - 2015».
Відповідно до поданого до митного оформлення інвойсу від 30.07.2020 № 358-2020 особою, уповноваженою на декларування, фактурну та митну вартість автомобіля було заявлено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) на рівні 15 000 USD.
21.08.2020 митницею прийнято рішення №UA102000/2020/000093/1 про коригування митної вартості автомобіля та скориговано митну вартість відповідно до цінової інформації інтернет-ресурсу mobile.de, autoscout24.com.
Митну оцінку транспортного засобу здійснено із застосуванням резервного методу на рівні 20 672 ЕUR.
Не погодившись з таким рішенням, позивачка оскаржила його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Митна вартість будь-яких товарів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до глави 9 МКУ, норми якого базуються на положеннях статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ), визначається та заявляється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 МКУ.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 5 ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Зазначені положення ґрунтуються на нормі ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, згідно з якою ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.
Згідно ст. 368 МКУ для цілей оподаткування товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів. У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог МКУ.
З огляду на наведене, в порядку контролю правильності визначення митної вартості (ч. 1 ст. 54 МКУ) товару «Легковий автомобіль, бувший у використанні, марки «BMW», модель «X5 (xDrive30d)», номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2015, модельний рік виготовлення - 2015», реалізуючи право, передбачене п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, а також керуючись Методичними рекомендаціями, відповідачем було здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах.
За результатами проведеного аналізу було встановлено наступне:
1. Згідно інвойсу від 30.07.2020 №358-2020 продаж автомобіля здійснила фірма «Euregio Motorcars GmbH». В той же час, згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу від 30.08.2016 №456949260, від 10.08.2020 №FW843079 та №AC-A-2-223/20-00068 дана особа не є власником транспортного засобу. Будь-які документи, які підтверджували б право власності вказаної фірми на даний автомобіль, до митного оформлення не надавалися.
2. Інвойс №358-2020 на оцінюваний транспортний засіб виписано 30.07.2020 року. В той же час, довіреність НОР 379111 на ім'я ОСОБА_2 ОСОБА_1 виписана 31.07.2020 року, яка між іншим передбачає право придбання автомобіля за кордоном. Виходячи з цього, оцінюваний транспортний засіб ОСОБА_3 було придбано до отримання повноважень на дані дії.
3. Моніторингом комерційних пропозицій щодо вживаних транспортних засобів ідентичних та подібних оцінюваному з використанням відкритих зовнішніх джерел, а саме інтернет-ресурсів mobile.de, autoscout24.com встановлено, що мінімальна вартість легкового автомобіля марки «BMW», модель «X5 (xDrive30d)», 2015 року реєстрації, з урахуванням характеристик автомобіля згідно наданих до митного оформлення документів на ринку провідних країн-експортерів Європи не відповідає вартості автомобіля, вказаній в рахунку-фактурі від 30.07.2020 №358-2020 та складає від 20 672 EUR.
4. Згідно цінових пропозицій на автомобілі на ринку Німеччини встановлено, що фірмою «Euregio Motorcars GmbH» реалізується автомобіль марки «BMW», модель «X5 (xDrive30d)», 2014 року реєстрації, пробігом 238 000 км, потужністю 190 кВт за ціною 20 900 EUR.
Враховуючи виявлені розбіжності в документах, а також враховуючи наявні цінові пропозиції провідних країн-експортерів Європи щодо вартості ідентичних/подібних автомобілів та митних оформлень, проведених в попередні періоди, у відповідача підставно виникли сумніви в заявленій вартості «легкового автомобіля марки «BMW», модель «X5 (xDrive30d)», номер кузова - НОМЕР_1 ».
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленого рівня митної вартості транспортного засобу особі, уповноваженій на декларування, запропоновано надати наступні додаткові документи (електронне повідомлення до митної декларації додається):
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
- відомості щодо транспортування транспортного засобу;
- відомості щодо страхування.
Також, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості автомобіля (ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України).
Але, особа, уповноважена на декларування, заявою від 21.08.2020 відмовилася від надання додаткових документів у зв'язку з їх відсутністю (електронне повідомлення до митної декларації додається).
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 МКУ проведена консультація між митним органом та особою, уповноваженою на декларування, з метою визначення основи митної вартості та обміну інформацією на ідентичні, подібні (аналогічні) товари (електронне повідомлення до митної декларації додається).
Враховуючи вимоги ч. 2 - 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54 та ст. 368 МКУ підстави для визнання митної вартості автомобіля, заявленої особою, уповноваженою на декларування, відсутні.
21.08.2020 митницею прийнято рішення №UA102000/2020/000093/1 про коригування митної вартості спірного автомобіля та скориговано митну вартість відповідно до цінової інформації інтернет-ресурсу mobile.de, autoscout24.com. Коригування проведено з урахуванням технічних характеристик транспортного засобу, дати першої реєстрації та інших ознак, що впливають на його вартість, відповідно до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.
Митну оцінку транспортного засобу здійснено із застосуванням резервного методу на рівні 20 672 ЕUR..
На підставі вказаного рішення митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № UA102300/2020/00011.
Відповідно до приписів ст.,ст. 49-50 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів, застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України, ведення митної статистики, розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно частини 1 ст. 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Як передбачає частина 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або надання митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин 1 та 3 ст. 54 МКУ митний орган під час проведення митного контролю та митного оформлення здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 57 частини першої ст. 4 МКУ товари - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередач.
Розділом XII Митного кодексу України регулюються умови та порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.
Відповідно до вимог частин 1 та 3 ст. 368 МКУ для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.
Відповідно до «Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, фактурна вартість - ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документи, що визначає вартість товару.
Рахунок-фактура - документ, що надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, послуг робіт, їх кількість і пропоновану ціну, по якій вони можуть бути поставлені покупцеві у разі його згоди, формальні особливості товару (колір, вага і т.д.), умови постачання і відомості про відправника і одержувача.
Документами, що підтверджують оплату, можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція.
Надане платіжне доручення не може свідчити про сплату за даний автомобіль лише зазначеної в ньому суми. Виключати будь-які додаткові платежі, в тому числі й готівкою не можна виключати.
Отже, позивач, при митному оформленні автомобіля, не надавав до митниці належних документів на підтвердження фактурної вартості автомобіля.
Згідно частини 4 ст. 368 МКУ у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог МКУ.
Самостійне визначення ціни повинно ґрунтуватися на умовах та застереженнях Розділу ІІІ «Митна вартість товарів та методи її визначення» МКУ. При цьому, варто звернути увагу суду, що норми Розділу ІІІ МКУ застосовуються митницею лише після встановлення неможливості прийняти заявлену фактурну вартість товару для цілей оподаткування.
З поданих суду доказів вбачається, що декларант, листом від 22.07.2020 №2292, відмовився від надання позивачу висновку про вартісні характеристики товару.
В той же час, у випадку витребування митницею додаткових документів, у декларанта виникає обов'язок на вимогу митниці надавати додаткові документи.
Наслідком ненадання таких документів є право відповідача відмовити у визнанні заявленої митної вартості спірного автомобіля.
Вказане свідчить про те, що позивач не підтвердив належними документами заявлену ним митну вартість спірного автомобіля, чим порушив вимоги ст. 368 та частин 1-2 ст. 53 МКУ.
Крім того, надання декларантом до митного оформлення неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. При цьому, декларант жодним чином не позбавлений права подати будь-які додаткові документи, які б підтверджували заявлену митну вартість.
Оскільки, позивачем не було подано належних підтверджуючих документів про вартість транспортного засобу, ввезеного на митну територію України, митниця правомірно здійснила коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу.
Щодо твердження позивача про надання до митного оформлення всіх документів відповідно до переліку, визначеного ч. 2 ст. 53 МКУ та ст. 368 МКУ, суд зазначає наступне.
У своєму позові позивач зазначає, що він надав до митного оформлення усі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ.
У той же час, перелік документів, які подаються для підтвердження митної вартості товарів передбачений ч. 2 ст. 53 МКУ, у даних правовідносинах взагалі не застосовується, оскільки стосується суб'єктів господарювання.
Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Для громадян (фізичних осіб) застосовується ст. 368 МКУ, оскільки законодавець спростив процедуру підтвердження громадянами вартості товарів, що ввозяться на митну територію України і пропонує громадянам надавати лише документи, що підтверджують фактурну вартість товарів.
Отже, твердження позивача щодо надання митниці всіх необхідних документів для підтвердження митної вартості автомобіля є не обгрунтованим.
Щодо правових підстав для застосування відповідачем основного та другорядних методів визначення митної вартості, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 51 МКУ митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Так, згідно з положеннями глави 9 МКУ, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 57 Кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МКУ). Відповідно до ч. 3 ст. 58 МКУ, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МКУ).
При цьому, слід звернути увагу суду, що згідно частини 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Враховуючи виявлені розбіжності в документах (зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості), наявну цінову інформацію щодо вартості оцінюваного транспортного засобу згідно інтернет-ресурсу www.nadaguides.com, а також враховуючи те, що відомості, використані особою, уповноваженою на декларування, не підтверджені документально та не є достовірними (п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 МКУ), а також факт відмови особи, уповноваженої на декларування, від надання додаткових документів, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовано.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у ст. 59 МКУ. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються за всіма ознаками ідентичних товарів.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст. 58 і 59 МКУ за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються, за ознаками подібних (аналогічних) товарів: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; країна виробництва; виробник.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень ст. ст. 58 - 61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст. 62 Кодексу на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та ст. 63 цього Кодексу може бути зворотною. У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів: 1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат; 3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.
Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано, так як відсутня ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних товарів продавалася б на території України.
Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовано, так як відсутня ціна за одиницю оцінюваних товарів в країні виробника.
У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів, при здійсненні митної оцінки відповідачем було правомірно застосовано резервний метод.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Північної митниці Держмитслужби (просп.Перемоги, 6, м.Чернігів,14017) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 16 січня 2021 року.
Суддя С.Л. Клопот