12 січня 2021 року справа № 580/4615/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Бондаренко А.В.,
представника позивача - Коваля Д.П. (у порядку самопредставництва),
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Шполянської міської ради ОТГ до Управління держпраці у Черкаській області про скасування рішення,
19.10.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Шполянської міської ради ОТГ (20603, м.Шпола, вул.Лозуватська, буд.59; код ЄДРПОУ 04061576) (далі - позивач) до Управління держпраці у Черкаській області (18001, м.Черкаси, бульв.Шевченка, буд.205; код ЄДРПОУ 39881228) (далі - відповідач) про скасування припису від 29.09.2020 №ЧК598/364/АВ/П.
В обґрунтування зазначено про прийняття оскаржуваного рішення за відсутності факту порушення позивача.
Ухвалою від 02.11.2020 суд відкрив загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання на 19.11.2020 об 11 год. 00 хв. Вказану ухвалу позивач отримав 07.11.2020, а відповідач - 06.11.2020, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про поштове вручення.
02.11.2020 ухвалою суд відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
18.11.2020 відповідач надав суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Стверджує, що прийняв з дотриманням вимог закону спірне рішення для усунення виявлених інспекційною перевіркою порушень.
Ухвалою від 01.12.2020 суд задовольнив повністю клопотання сторін (вх.№32796/20 та вх.№33178/20): позивача - про проведення підготовчого засідання та відповідача - про розгляд справи за їх відсутності, долучив всі надані сторонами документи в якості доказів, закрив підготовче провадження у справі та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.
Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Згідно з актом від 29.09.2020 №ЧК5982/364/АВ відповідач провів на підставі наказу від 28.09.2020 №733-Н та направлення інспекційне відвідування щодо додержання позивачем законодавства про працю, передумовою якого стало звернення на урядову та обласну «гарячу лінію» від 19.08.2020 вчителя ОСОБА_1 щодо невиплати йому відпускних за «чорнобильську» відпустку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Акт).
В Акті зазначено виявлення порушення ст.21 Закону України «Про відпустки». Установлено, що згідно з наказом від 08.08.1988 №211 скаржник прийнятий на посаду вчителя музики і співів. Відповідно до наказу від 09.06.2020 №40/к-тм йому надана додаткова оплачувана відпустка, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії на період з 27.07.2020 до 11.08.2020. Відповідні документи вчасно надіслані до фінансового відділу Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади. Кошти компенсації з надання пільг (відпускних) громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від Управління соціального захисту населення Шполянської райдержадміністрації, надійшли 11.09.2020 на рахунок Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади. Згідно з платіжним дорученням від 14.09.2020 на картковий рахунок ОСОБА_2 (скаржника) 15.09.2020 зараховано кошти в сумі 3090,04грн. Скаржника своєчасно не повідомлено про об'єктивну причину затримки виплати вказаних коштів. Із пояснень адміністрації установи встановлено, що вказане сталося через не попередження про відсутність коштів на компенсацію з надання пільг (відпускних) громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від Управління соціального захисту населення Шполянської райдержадміністрації.
Будь-яких інших порушень, окрім зазначеної ст.21 Закону, Акт не містить.
29.09.2020 позивач надав відповідачу пояснення, в яких зазначив, що 14.07.2020 фінансовим відділом нараховано відпускні та направлено розрахунок до Управління соціального захисту населення Шполянської райдержадміністрації, оскільки відповідно до Порядку від 20.09.2005 №936 «Про використання коштів державного бюджету для використання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видатки на проведення заходів передбачено в Державному бюджеті за КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і фінансування проводиться безпосередньо через відповідні органи соцзахисту. Виплатити додаткову щорічну відпустку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, за рахунок установи не можливо, оскільки всі кошти у розпорядженні бюджетної установи - бюджетні кошти, напрями використання яких чітко визначені. Вказані кошти надійшли на рахунок позивача 11.09.2020 та були зараховані на картковий рахунок скаржника 15.09.2020, що підтверджується копією платіжного доручення від 14.09.2020 №1517.
Того ж дня відповідач видав позивачу припис від 29.09.2020 №ЧК598/364/АВ-П про усунення виявлених порушень, якими зобов'язав позивача усунути вказане вище порушення ст.21 Закону України "Про відпустки" у строк до 09.10.2020 (далі - спірне рішення).
Матеріали інспекційного відвідування (Акт та спірне рішення) позивач отримав 07.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про поштове вручення.
Тому позивач звернувся до суду з позовом.
Для вирішення спору суд врахував установлений ст.19 Конституції України обов'язок органів державної влади та їх посадових і службових осіб діяти виключно в межах повноважень і спосіб, що визначені законом.
Відповідно до ст.3 Закону України від 5 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - ЗУ №877-V) державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:
пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;
підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;
рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;
гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання;
об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;
здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;
відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);
неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання;
невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;
відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання;
дотримання умов міжнародних договорів України;
незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян;
наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.
презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю);
орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності;
недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій;
здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №82 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок).
Звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю відповідно до підп.1 п.5 Порядку є підставою для здійснення інспекційних відвідувань.
Згідно з п.10 Порядку інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:
1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;
3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
7) отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Відповідно до п.12 Порядку інспекторам праці забороняється:
1) виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду індивідуальних або колективних трудових спорів;
2) підміняти працівників об'єкта відвідування під час проведення розрахунків або перерахунків розмірів належних працівникам коштів, готувати висновки про відповідність або невідповідність нормативних актів об'єкта відвідування вимогам нормативно-правових актів з метою їх подальшої передачі працівникам (у тому числі звільненим), іншим особам чи органам;
3) проводити інспекційні відвідування з метою отримання від об'єкта відвідування будь-яких документів або їх копій для подальшої передачі іншим особам;
4) розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду;
5) розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію чи інформацію про виробничі процеси, з якими вони могли ознайомитися під час виконання своїх посадових обов'язків, крім випадків, передбачених законом, у тому числі протягом трьох років після звільнення з посади;
6) розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їх відома, на недоліки або порушення і повідомляти об'єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведено у зв'язку з отриманням такої скарги;
7) вилучати в об'єктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп'ютери та їх частини;
8) проводити інспекційне відвідування понад строки, визначені пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з п.16 Порядку за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування (п.20 Порядку).
Згідно з п.21 він вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Строк, який має бути наданий для усунення виявлених порушень законодавство не встановлює. Однак при його визначенні та встановленні посадова особа органу державної влади з метою дотримання принципу верховенства права та визначених ст.3 ЗУ №877-V принципів державного нагляду має врахувати зміст виявленого порушення задля надання об'єкту відвідування реальної можливості виконати припис.
Відповідно до п.22 Порядку стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об'єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку.
Щодо зафіксованого в Акті порушення суд врахував.
Відповідно до ст.74 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
Порядок і умови надання щорічних відпусток визначені в ст.79 КЗпП.
Зокрема, щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.
У разі надання зазначених відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, крім визначених законом випадків, коли ці відпустки за бажанням працівника надаються повної тривалості.
Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.
Зафіксоване в Акті порушення ст.21 Закону України «Про відпустки» щодо працівника позивача - ОСОБА_1 щодо несвоєчасної виплати сумі коштів за відпустку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, є підтвердженим з огляду на таке.
Закон України від 15.11.1996 №504-ВР «Про відпустки» (далі - ЗУ №504-ВР) встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Відповідно до ст.2 ЗУ №504-ВР визначено, що право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).
Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.
Право на відпустки забезпечується:
гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом;
забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.
Згідно з ст.4 ЗУ №504-ВР встановлюються такі види відпусток:
1) щорічні відпустки:
основна відпустка (стаття 6 цього Закону);
додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);
додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);
інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;
2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону);
3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону);
3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону);
4) соціальні відпустки:
відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону);
відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону);
відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону);
додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону);
5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону).
Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
Згідно зі ст.21 ЗУ №504-ВР заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.
Порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, відпустки у зв'язку з усиновленням дитини, відпустки для підготовки та участі в змаганнях, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи та компенсації за невикористані відпустки, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Працівникам, які мають право на соціальні відпустки, передбачені статтями 17 і 18 цього Закону, виплачується державна допомога на умовах, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та іншими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до ст.23 ЗУ №504-ВР встановлено, що витрати, пов'язані з оплатою відпусток, передбачених статтями 6, 7, 8, 13, 14, 15, 15-1, 16, 18-1 і 19 цього Закону, здійснюються за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники.
В установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата відпусток провадиться із бюджетних асигнувань на їх утримання.
Оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники. В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел.
Отже, оплата відпустки має відбутися до часу початку її тривалості.
Відпустка ОСОБА_1 відбулася відповідно до наказу від 09.06.2020 №40/к-тм у періоді з 27.07.2020 до 11.08.2020.
Із листа позивача від 14.07.2020 №01-18/886, направленого до начальника управління соціального захисту населення Шполянської РДА Ракітіна А.П., суд установив, що позивач просив перерахувати на його рахунок кошти в сумі 7996,37грн. згідно з розрахунком щодо виплати компенсації і наданні пільг (відпускних) громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Вказані кошти позивач отримав 11.09.2020, які в подальшому були зараховані на картковий рахунок скаржника 15.09.2020, що підтверджується копією платіжного доручення від 14.09.2020 №1517. Отже, несвоєчасна виплата компенсації за додаткову оплачувану відпустку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, підтверджена.
Порядок від 20.09.2005 №936 «Про використання коштів державного бюджету для використання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що видатки на проведення заходів передбачено в Державному бюджеті за КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і фінансування проводиться безпосередньо через відповідні органи соцзахисту.
Наявність безпосередньої вини позивача у вкзаному порушенні не доведена.
Обгрунтовано встановивши допущення порушення права ОСОБА_1 в частині недотримання завчасної оплати наданої відпустки, відповідач у спірних правовідносинах безпідставно не врахував, що таке порушення тривало на час звернення його зі скаргою та до часу складання акту та спірного рішення - припису - було усунене у зв'язку з перерахуванням таких коштів 15.09.2020. Тому виданням спірного припису від 29.09.2020 щодо усунення порушення вимог вказаної вище ст.21 Закону України "Про відпустки" порушив права позивача, позаяк зобов'язав усунути порушення, що станом на дату складання акту інспекційного відвідування - 29.09.2020 усунене. Тож такий припис не виконує установленої п.п.16, 20 Порядку функції і реалізація відповідачем обов'язку з видачі припису та встановлення строку для його виконання не мала мети, для якої він призначений.
Відповідач не довів сукупністю належних і допустимих доказів правомірності підстав прийняття спірного рішення. Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених доводів позивача щодо протиправності такого рішення та наявності підстав для його скасування.
Зважаючи на результат вирішеного спору, відповідно до ст.ст.132-139 КАС України, суд дійшов висновку, про понесені позивачем судові витрати, підтверджені платіжним дорученням від 26.10.2020 №2744 на суму 2102,00грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 241-250, 255, 292-295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов Шполянської міської ради ОТГ задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати припис Управління держпраці у Черкаській області (18002, Черкаська обл., м.Черкаси, бульвар Шевченка, буд.205; код ЄДРПОУ 39881228) від 29.09.2020 №ЧК598/364/АВ/П щодо Шполянської міської ради ОТГ (20603, м.Шпола, вул.Лозуватська, буд.59; код ЄДРПОУ 04061576).
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління держпраці у Черкаській області (18002, Черкаська обл., м.Черкаси, бульвар Шевченка, буд.205; код ЄДРПОУ 39881228) на користь Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади (20603, м.Шпола, вул.Лозуватська, буд.59; код ЄДРПОУ 04061576) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00грн (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок).
3. Копії рішення направити сторонам.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Повний текст рішення виготовлений.та підписаний 16.01.2021.