16 січня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3609/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Звернувшись до суду з даним позовом позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонської області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 86 % грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набула чинності 01.03.2018 року, збільшено грошове забезпечення військовослужбовців, у зв'язку з чим відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року. Проте при перерахунку пенсії її розмір було зменшено з 86 % до 70 % сум грошового забезпечення на підставі частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, чинній на час перерахунку пенсії.
На адвокатський запит адвоката Крижановського М.М. щодо перерахунку пенсії листом від 05.10.2020 року № 2100-0318-8/41094 відповідач підтвердив, що перерахунок пенсії з 01.01.2018 за Постановою № 103 проведено в розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення згідно з чинною на момент перерахунку редакцією статті 13 Закону № 2262.
Позивач не погоджується з цим та просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 86 % до 70 % сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% (вісімдесят шість відсотків) сум грошового забезпечення, та виплату з урахуванням виплачених сум;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 6306,00 грн. шляхом безспірного списання.
Ухвалою суду від 18.11.2020 року відкрито провадження в адміністративній справи та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
01.12.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що статтею 13 Закону України № 2262-ХІІ в редакції, яка діяла на момент здійснення перерахунку, передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, відповідач зазначає, що видатковою частиною бюджету Пенсійного Фонду України не передбачено кошти на проведення виплат зазначеній категорії пенсіонерів, тому їх здійснення є порушенням чинного бюджетного законодавства. Відповідач просить відмовити у задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи викладене, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонської області та отримує пенсію за вислугою років, призначену Херсонським обласним військовим комісаріатом з 08.05.1988 року за законодавством СРСР у розмірі 74 % відповідних сум грошового забезпечення. Вислуга на момент звільнення зі служби становить 32 роки у пільговому обчисленні.
З моменту набрання чинності Законом № 2262, з урахуванням наявної вислуги років розмір пенсії становив: з 01.01.1992 по 31.12.1995 - 75 %, з 01.01.1996 по 31.12.2002 - 85 %, з 01.01.2003 - 86 % відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 , що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України № ТХ18023 від 07.03.2018 року, виданої ОСОБА_1 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними, на 01.03.2018, за посадою "заступник командира ескадрильї окремої вертолітної ескадрильї і радіоелектронної боротьби ВПС" становить 10260,00 грн.
Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії за пенсійною справою № ТХ18023 Головним управлінням ПФУ в Херсонській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70% від грошового забезпечення, вказаного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ТХ18023 від 07.03.2018 року, починаючи з 01.01.2018 року.
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( Закон № 2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, в редакції із змінами, що діяла на час перерахунку пенсії ОСОБА_1 , максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
В подальшому, редакція частини другої зазначеної статті Закону № 2262-ХІІ змінювалась, зокрема, розмір процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Так, пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668- VІ), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни та цифра "90" замінено цифрою " 80 ".
Згідно пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, внесено зміни та цифра "80" замінено цифрою "70".
Таким чином, з 1 травня 2014 року положення частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення максимального розміру пенсії за вислугу років 80% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 1166-VII.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
При цьому, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 р. по справі № 240/5401/18.
Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону № 2262-ХІІ у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій.
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10 грудня 2013 року № 21-420а13 та № 21-348а13, від 17 грудня 2013 року № 21-445а13.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону № 2262-ХІІ максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення за нормами чинними на 01 січня 2018 року, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Як встановлено судом, позивач з 01.01.2003 року отримував пенсію за вислугу років у розмірі 86 % грошового забезпечення згідно Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ.
В подальшому відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу, починаючи з 01.01.2018, проте, обчисленої з розрахунку 70 % від розміру грошового забезпечення, вказаного у довідці Херсонського обласного військового комісаріату № ТХ18023 від 07.03.2018 року.
З огляду на викладене, суд вважає, що вказаний перерахунок пенсійних виплат здійснено відповідачем всупереч вищевказаним нормам діючого законодавства, а тому вимоги позивача про визнання таких дій ГУ ПФУ в Херсонській області протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з розрахунку 86 % суми грошового забезпечення, підлягають задоволенню.
Щодо позиції відповідача про відсутність у видатковій частині бюджету Пенсійного Фонду України коштів на проведення виплат зазначеній категорії пенсіонерів, а їх здійснення є порушенням чинного бюджетного законодавства, то суд вказує про наступне.
Суд зауважує, що зазначені доводи відповідача суперечать практиці Європейського суду з прав людини, викладеній у рішенні в справі "Кечко проти України", " Ромашов проти України" згідно яких реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, відсутність належного бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з підстав та предмету спору, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на положення вказаної статті, судові витрати за сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст.134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 04.11.2020 року № 2020-35, ордер серія АО № 1017895 від 12.10.2020 року, акт здавання-приймання виконаних робіт (послуг) від 03.12.2020 року, рахунок № 1 від 03.12.2020 року, меморіальний ордер № @2PL504012 на суму 6306,00 грн.
Відповідно до п. 2 договору про надання правової допомоги № 2020-35 від 04.11.2020 року розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається попередньо, виходячи з розрахунку одного прожиткового мінімуму на одну особу за 1 (одну) годину роботи адвоката. Загальний обсяг часу, витраченого адвокатом, та остаточний розмір гонорару погоджується сторонами шляхом підписання акту здавання-приймання виконаних робіт.
До складу витрат на оплату правничої допомоги відповідно до акту здавання-приймання виконаних робіт (послуг) від 03.12.2020 року включено:
складання та направлення адвокатського запиту, ознайомлення із відповіддю на адвокатських запит (1 год.) - 2102,00 грн.;
складання позовної заяви, сканування документів, відправлення позовної заяви та відсканованих документів до суду через систему "Електронний суд" (2 год.) - 4204,00 грн.
Дослідивши акт здавання-приймання наданих робіт (послуг) від 03.12.2020 року, який містить перелік наданої правової допомоги (послуг), її вартість та оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд робить висновок, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6306 гривень 00 копійок підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73036) щодо зменшення ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) відсоткового значення розміру пенсії з 86 % до 70 % сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73036) здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86 % сум грошового забезпечення, та виплату з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73036) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73036) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6306 (шість тисяч триста шість) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.О. Варняк
кат. 112010201