Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
15 січня 2021 року № 520/18114/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом та просить:
1).визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають в перерахунку пенсії виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.01.2018; 2). визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 р. та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2019 року; 3). зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській перерахувати та виплачувати пенсію у розмірі 86 % грошового забезпечення з 01.01.2018 р., здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року однією сумою без використання при такій виплаті постанов КМУ чи інших нормативно правових актів, які надають боржнику можливість для відстрочення виплат; 4).зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію у розмірі 86% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року однією сумою без використання при такій виплаті постанов КМУ чи інших нормативно правових актів, які надають боржнику можливість для відстрочення виплат; 5).зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 року згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року однією сумою без використання при такій виплаті постанов КМУ чи інших нормативно правових актів, які надають боржнику можливість для відстрочення виплат; 6). стягнути судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно обмежено розмір пенсії, шляхом зменшення її розміру при проведенні перерахунку та виплати з 01.01.2018 у розмірі 70% грошового забезпечення та протиправно обмежено розмір сум підвищення пенсії що підлягають виплаті з 01.01.2018 року та з 01.01.2019 року у розмірі 50% та 75% сум підвищення пенсії відповідно. Позивач зазначив, що зі змісту п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 вбачається, що нею врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку, зазначеними пунктами постанови фактично зменшено розмір доплат до пенсій за результатами перерахунку у 2018-2019 роках. Крім того, позивач зазначив, що мав "законні сподівання" отримати пенсію у збільшеному розмірі після її перерахунку, отже, обмеження щодо строків та розмірів виплати сум доплати до пенсії за попередні роки, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №103, не можуть бути застосовані.
Ухвалою суду від 16.12.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст.263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Відповідачем надано через канцелярію суду відзив на позовну заяву, у якому ГУ ПФ України в Харківській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що перерахунок пенсії позивача є законним, оскільки здійснений за чинними на день перерахунку приписами закону України «Пропенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ . Відповідач зазначив, що з 01.01.2018 пенсію перераховано відповідно частини 4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України №103, на підставі довідки, виданої уповноваженим органом. Дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. та 75% з 01.01.2019 р., не можуть вважатися протиправними, оскільки пункти 1,2 постанови № 103, які застосовані відповідачем при виплаті пенсії позивачу, на час виникнення спірних правовідносин були чинними, а відтак підлягали застосуванню. Щодо позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації за несвоєчасну виплату пенсії, зазначено, що дані вимоги спрямовані на майбутнє та є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.
Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області, як отримувач пенсії, призначеної на умовах Закону України « про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ. Пенсія позивачу призначена по лінії Міністерства оборони у розмірі 86 % грошового забезпечення.
ГУ ПФ України у Харківській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, на підставі довідки уповноваженого органу, одночасно з чим здійснено зменшення розміру пенсії з 74% грошового забезпечення до 70% та встановлено виплату пенсії у 2018 році у розмірі 50%, у 2019 році у розмірі 75% від підвищеної пенсії позивача, відповідно до довідки № 5701 від 02.12.2020 року (а. с. 10).
Листом від 01.12.2020 № 2000-0203-8-98179 ГУ ПФУ у Харківській області у відповідь на адвокатський запит повідомило позивача, що перерахунок пенсії здійснено відповідно до постанвои КМУ від 21.02.2018 № 103«Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у відповідності до норм та вимог чинного законодавства, виплата перерахованих підвищених пенсій провадиться відповідно до п. 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. № 103 (а.с. 9).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, враховуючи висновки ВС у рішенні від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19) при розгляді даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, суд зазначає, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі єЗакон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(далі Закон України № 2262-ХІІ).
Відповідно до статті 13 Закону України № 2262-ХІІ (у редакції на момент введення в дію) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів. В подальшому до статті 13 Закону України № 2262-ХІІ неодноразово вносилися зміни, в тому числі в частині максимального розміру пенсії, обчисленого відповідно до цієї статті.
Положеннями пункту 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII, який набрав чинності з 01.05.2014, до частини другої статті 13 Закону України №2262-ХІІ внесені зміни (чинні на момент проведення перерахунку пенсії позивача), зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, у разі реалізації ними такого права.
При цьому, зміна встановленого Законом України № 2262-ХІІмаксимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Суд зауважує, що внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до частини другоїстатті 13 Закону України №2262-ХІІщодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, які є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років та по інвалідності військовослужбовцям є стаття 63 Закону України №2262-ХІІ.
Зазначена стаття визначає підстави для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262- ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного закону пенсій з 1 січня 2018 року.
Суд зауважує, що статтею 63 Закону № 2262- ХІІ не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновків, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України №2262-ХІІ, змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, тоді як відсоткове значення розміру основної пенсії є незмінним.
Таким чином, дії відповідача, які полягають у перерахунку пенсії виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 є протиправними, а позовні вимоги щодо зобов'язання ГУ ПФ України у Харківській області перерахувати та виплатити пенсію у розмірі 86% грошового забезпечення з 01.01.2018, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог у частині визнання протиправними дії ГУ ПФ в Харківській області, які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2018 р. та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2019 р. та зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію у розмірі 86 % грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2018 р., здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. однією сумою, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі за текстом- постанова КМУ №704) збільшено розміри грошового забезпечення військовослужбовців. Дана постанова набрала чинності 01.03.2018 р.
У той же час, приписами постанови КМУ Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21.02.2020 №103 (далі по тексту постанова КМУ від 21.02.20120 № 103) передбачені нові строки виплати суми різниці у розмірі між раніше призначеною та перерахованою пенсіями (тобто сум підвищення).
При цьому, п. п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 стосується усіх осіб, яким призначена пенсія у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", окрім працівників міліції та працівників поліції.
Заявник не є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, отже, на правовідносини за участю заявника поширюється дія саме п. п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. № 103, якими запроваджено спеціальні строки виплати сум підвищення до пенсії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. по справі №826/3858/18 (залишеним у силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 р.) визнані нечинними п.п.1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103.
Таким чином, п. п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018р. № 103 як частини нормативно-правового акту відповідно до ст.ст.255, 265, 325 КАС України утратили чинність з 05.03.2019 року. До указаної дати ці норми права правомірно застосовувались відповідачем.
Оскільки спір по справі склався з приводу виплат за пенсією з 01.01.2018 р., то до дати утрати чинності п. п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 - 05.03.2019 р., має вирішуватись на підставі законодавства, котре діяло на той час.
Саме такий правовий висновок з приводу дії у часі та наслідків втрати чинності постановою КМУ № 103 викладений і постанові Верховного Суду від 16.10.2019 р. по справі № 2040/6740/18 (адміністративне провадження № К/9901/14857/19).
Окремо суд зауважує, що норми постанови КМУ №103 не змінювали порядку здійснення перерахунку пенсій, а лише регулювали порядок виплати підвищення до перерахованих пенсій, тобто регламентували ті відносини, котрі не були урегульовані законом.
Оскільки станом на момент проведення перерахунку пенсії заявника постанова КМУ № 103 була чинною, то до моменту втрати нею чинності Управління правомірно виплачувало підвищення до пенсії у розмірі 50% в 2018 р. та у розмірі 75% до 05.03.2019р.
Після втрати чинності постановою КМУ № 103, тобто з 05.03.2019 р., владний суб'єкт не мав правових підстав для продовження виплати підвищення до пенсії у розмірі 75% суми підвищення пенсії.
Така підстава знов виникла 04.09.2019 року - з моменту набрання чинност постанови КМУ "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №804 від 14.08.2019 р., якою Кабінет Міністрів України знов уповноважив пенсійні органи здійснювати виплату у 2019 році в розмірі 75 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 р. №804 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набула чинності 04.09.2019 р. установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Приписами ч.4ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цимЗаконом є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Однак, суд зауважує, що фактично вищевказана постанова Кабінету Міністрів України, з урахуванням вже визначеного позивачу з 05.03.2019 р. права на виплату пенсії у 100% розмірі підвищення пенсії, з 04.09.2019 р. обмежує розмір гарантованого позивачу пенсійного забезпечення у 2019 р. 75 % сумою підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 р., тобто вказаний нормативно - правовий акт Кабінету Міністрів України є таким який звужує зміст та обсяг існуючих прав позивача на законодавчо встановлений розмір пенсійного забезпечення.
При цьому, відповідне право встановлювати умови, порядок та розміри надано Кабінету Міністрів України ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виключно при перерахунку пенсії, а даному випадку питання стосується пенсії позивача перерахунок якої повинен був зроблений станом на 05.03.2019 р., тобто за значний період до ухвалення Постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 р. №804 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набула чинності 04.09.2019 р., а отже в даному випадку вказана Постанова Кабінету Міністрів України не може бути застосована до спірних правовідносин
Відповідно до ч.2 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача виплачувати пенсію у визначеному розмірі, то вона задоволенню не підлягає, оскільки заявлена на майбутнє.
Таким чином, дії відповідача, які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 р. та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2019 р. та зобов'язанні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію у розмірі 86% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року 01.01.2018 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. підлягають задоволенню, в частині визнання протиправними дій по виплаті 75 % суми підвищення пенсії з 05.03.20219 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію у розмірі 86% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року.
Стосовно позовних вимог щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу суд зазначає наступне. Так, питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульованізаконом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків їх виплати" та відповідно до ч. 1 зазначеного Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з ч. 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
У свою чергу, відповідно до ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Статтею 3,4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків їх виплати" визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Таким чином, компенсація втрати частини доходів нараховується та виплачується на вже нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України.
При цьому, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію особа набуває в момент отримання доходу.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. При цьому, Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Враховуючи, що виплата суми недоплаченої частини основного розміру пенсії на даний час позивачу не проведена, колегія суддів звертає увагу на відсутність виплати основної суми доходу в розумінні Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків їх виплати", за наявності якої можлива виплата суми компенсації.
Отже, оскільки позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, враховуючи їх передчасність.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.09.2020 у справі № 300/544/19.
У той же час стосовно позовних вимог в частині здійснення виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 3 ст.51 закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з ч. 3 ст.52 Закону № 2262-ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Суд зазначає, що законодавством не передбачено виплати пенсії, належної позивачу, частинами, а отже належним виконанням судового рішення, в даному випадку, є саме виплата суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою.
За таких обставин суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05.03.2019 однією сумою.
Щодо посилань на постанови, які дають право відстрочити виплату, суд зазначає, що відповідно до приписів чинного законодавства, зокрема приписів ст.1291Конституції України, ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та повинно виконуватися в повному обсязі і саме Законом України "Про виконавче провадежнян"
Питання застосування чи незастосування таких постанов при виконанні судового рішення є питанням вже безпосереднього виконання рішення, і оскарження відповідних дій чи бездіяльності вже цієї стадії, тому такі вимоги є передчасними.
Відповідно до частини 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 6-9, 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_2 , виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 року
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію у розмірі 86 % грошового забезпечення з 01.01.2018, здійснивши платіж різниці по виплаті однією сумою.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати ОСОБА_2 з 05.03.2019р. 75% суми підвищення до пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_2 виплату пенсії у 100% розмірі підвищення з 05.03.2019р., здійснивши платіж по виплаті різниці однією сумою.
В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.
Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять ) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зоркіна Ю.В.