15 січня 2021 року м. Рівне №460/8109/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач), у якому просить:
визнати протиправною відмову відповідача щодо призначення позивачу пенсії за віком через незарахування до загального страхового стажу часу роботи з 13.11.2001 по 31.12.2003 та з 01.12.2006 по 31.12.2010 (сукупний страховий стаж за даний період - 36 місяців);
зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсії за віком з 23.08.2020, зарахувавши до страхового стажу час роботи з 13.11.2001 по 31.12.2003 та з 01.12.2006 по 31.12.2010 (сукупний страховий стаж за даний період - 36 місяців).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неправомірність відмови ГУ ПФУ в Рівненській області призначити їй пенсію за віком через неврахування до страхового стажу вказаних вище періодів, всупереч документально підтвердженому здійсненню позивачем підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування. Вважає, що зазначені періоди повинні бути зараховані їй до трудового стажу, виходячи з відомостей про факт реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, перебування на обліку платника податків, сплати фіксованого податку. Зауважила, що вона не повинна нести відповідальність чи зазнавати негативних наслідків через незбереження чи знищення державними органами старих відомостей та баз даних (про сплату єдиного податку/страхових внесків), які необхідні їй для призначення пенсії.
Ухвалою від 06.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
Відповідач позов не визнав з підстав, наведених у відзиві. Зокрема, зазначив, що 10.09.2020 позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком на умовах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058). Згідно з доданими до заяви документами та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (довідка ОК-5), страховий стаж ОСОБА_1 становить 23 роки 10 місяців 11 днів, що є меншим ніж передбачено статтею 26 Закону №1058. Окрім цього, відповідач вказав про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивачу періоду здійснення підприємницької діяльності з 13.11.2001 по 31.12.2003 та з 01.12.2006 по 31.12.2010 через відсутність доказів про сплату страхових внесків (ОК-5) та перебування позивача на спрощеній системі оподаткування. Відповідач вважає, що станом на момент звернення позивача за призначенням пенсії за нормами Закону № 1058, Головне управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією за законами України. В задоволенні позову просив відмовити повністю.
З'ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, встановивши обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог закону, суд встановив та врахував таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.09.2020 звернулась до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою № 2651 про призначення пенсії за віком.
До заяви позивач долучила: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копію паспорта; копію трудової книжки; копію диплому про навчання; довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000; довідку з ДПІ про облік як суб'єкта підприємницької діяльності; копію свідоцтв про шлюб та народження дітей, що відображено в розписці-повідомленні (а.с.43).
Окрім цього, з відзиву на позов та долучених до відзиву документів встановлено, що позивач також подавала органу Пенсійного фонду: копію свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів підприємницької діяльності; копію патенту, виданого Дубенською ОДПІ 02.02.2009 серія ПАЄ № 047758; копії квитанцій про сплату фіксованого податку.
ГУ ПФУ в Рівненській області відмовило в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, про що повідомило заявницю листом від 22.09.2020 № 1700-0702-8/28821 (а.с.11).
Вважаючи протиправною відмову органу Пенсійного фонду у призначенні пенсії за віком, ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду.
При вирішенні даного публічно-правового спору суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який набрав чинності з 01.01.2004.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч.1 ст. 21 Закону № 1058-IV, персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч.3 ст.24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
За визначеннями, наведеними в статті 1 Закону № 1058-IV, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
При цьому п.2 ч.1 ст.11 Закону № 1058-IV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з п.3-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:
1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Статтею 26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Наявність страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
До досягнення віку 60 років, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку;
58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року.
Згідно п.1 ч.1 ст. 45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Днем зверненням за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).
Згідно з пунктами 1.1. та 1.2. Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації); заява про призначення пенсії працюючим особам подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.
За змістом пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (абзац перший підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 11-1 від 23.05.2018).
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності (абзац третій підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 11-1 від 23.05.2018).
Згідно з абз. 1 пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 р. N 1788), час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. N 793 "Про внесення зміни до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" постановлено внести зміну до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, доповнивши його абзацом такого змісту:
"Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.".
Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що здійснення фізичною особою підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку; для тих осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, період з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховується до страхового стажу на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року - згідно з відомостями бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку, за умови сплати страхових внесків.
Отже, умови зарахування відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу пов'язуються з документальним підтвердженням здійснення підприємницької діяльності, яке є відмінним та залежить від форми оподаткування фізичної особи-підприємця.
За обставинами справи, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відповідача (довідка ОК-5), страховий стаж ОСОБА_1 становить 23 роки 10 місяців 11 днів. При цьому, суд встановив, що згідно з базою даних Реєстру застрахованих осіб про застраховану особу ОСОБА_1 відсутні відомості про період ведення позивачем підприємницької діяльності та сплату єдиного внеску (а.с.41-42).
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 13.11.2001 по 31.12.2003, суд зазначає таке.
Відповідно до поданого ОСОБА_1 органу Пенсійного фонду для призначення пенсії за віком свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів підприємницької діяльності - фізичної особи від 31.01.2000, проведено державну реєстрацію позивача як фізичної особи-підприємця (а.с.46).
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_1 , до ЄДР внесено запис про дату державної реєстрації 31.01.2000; види економічної діяльності: роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям (основний); з 01.02.2000 взято на облік як платника податків (а.с.14-15;16).
Суд зазначає, що, ні відповідачу, ні до матеріалів судової справи, позивачем не були надані будь-які відомості, які б у встановленому порядку підтверджували здійснення ОСОБА_1 в період з 13.11.2001 по 31.12.2003 підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування. При цьому, внесення до ЄДР відомостей про реєстрацію певного виду економічної діяльності не виключає здійснення інших видів діяльності, жодним чином не підтверджує форму оподаткування, а відтак не може вважатися належним та допустимим доказом здійснення підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги в означеній частині документально не підтверджені, а тому суд вважає відсутніми для зарахування позивачу до страхового стажу періоду з 13.11.2001 по 31.12.2003.
На обґрунтування позовних вимог в частині періоду з 01.12.2006 по 31.12.2010 позивачем надані квитанції про сплату фіксованого податку, які датовані періодом з листопада 2006 року по липень 2010 року (а.с.17-29) та патенти на здійснення роздрібної торгівлі, які видані податковим органом позивачу 28.02.2008 та 02.02.2009 (а.с.30,61).
Водночас, суд підкреслює, що відповідно до проаналізованих вище правових норм, період здійснення підприємницької діяльності зі сплатою фіксованого податку з 1 січня 2004 року зараховуються до страхового стажу виключно згідно з відомостями бази даних реєстру застрахованих осіб, однак стосовно позивача такі відомості в цьому реєстрі відсутні.
Отже, надані позивачем докази не дають підстав для зарахування їй до страхового стажу періоду з 01.12.2006 по 31.12.2010.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позов.
В ході судового розгляду справи позивачем не надано, а судом не встановлено належних та допустимих доказів, які б у відповідності чинного законодавства давали підстави для зарахування вищевказаних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу.
Оцінюючи оспорені позивачем дії органу Пенсійного фонду на відповідність критеріям правомірності, що визначені статтею 2 КАС України, суд вважає, що за відсутності документального підтвердження наявності у позивача страхового стажу, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, у відповідача були відсутні підстави для призначення позивачу пенсії за віком. За таких обставин, відмову ГУ ПФУ в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком за її заявою від 10.09.2020 суд вважає обґрунтованою. Доводи позивача не спростовують правомірності поведінки відповідача у спірних правовідносинах та не дають суду підстав для задоволення позову.
Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка,7, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 15 січня 2021 року.
Суддя Н.О. Дорошенко