15 січня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/828/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Оніщенко В.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Азарян К.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву про накладення штрафу за неподання звіту про повне виконання судового рішення (в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
07.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040, код ЄДРПОУ 40383769) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 29.01.2019 №25 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040, код ЄДРПОУ 40383769) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від загальної суми складових місячного заробітку (окладу, класного чину, вислуги років, інших виплат, які передбачені чинним законодавством) з 06 вересня 2017 року на підставі довідки Прокуратури Полтавської області від 04 грудня 2018 року №18-607/вих.18 без обмеження її максимального розміру; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набрало законної сили 05.06.2019.
11.06.2019 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/828/19.
Ухвалою суду від 24.10.2019 замінено боржника у виконавчому провадженні ВП №59531298 у адміністративній справі №440/828/19 з Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Окремою ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 задоволено заяву ОСОБА_1 у порядку статті 383 КАС України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії у справі №440/828/19. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Полтавській області щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі №440/828/19, що полягає в нездійсненні виплати на користь ОСОБА_1 перерахованої пенсії за період з 06.09.2017 по 04.06.2019. Зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області усунути причини та умови, що призвели до неповного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі №440/828/19 - нездійснення виплати на користь ОСОБА_1 перерахованої пенсії за період з 06.09.2017 по 04.06.2019.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Полтавській області - залишено без задоволення. Окрему ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 у справі №440/828/19 - залишено без змін.
Ухвалою суду від 10.09.2020 зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області подати звіт до Полтавського окружного адміністративного суду протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі №440/828/19 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме - про повну виплату ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 06 вересня 2017 року по 04 червня 2019 року.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Полтавській області - залишено без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 у справі №440/828/19 - залишено без змін.
На виконання вимог ухвали до суду від ГУ ПФУ в Полтавській області надійшов звіт про виконання рішення суду від 23.04.2019 №440/828/19, у якому перший заступник начальника ГУ ПФУ в Полтавській області зазначив, що Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 (далі - Постанова №649) на момент виникнення спірних правовідносин був чинний та не скасований судом, а тому виплата донарахованої за рішенням суду суми за період з вересня 2017 по 04.06.2019 здійснюється з урахуванням вимог Постанови №649. Стверджував, що відповідачем повністю виконано зобов'язання перед ОСОБА_1 , покладене в межах судової справи №440/828/19.
Позивач (стягувач) ОСОБА_1 подав до Полтавського окружного адміністративного суду заяву в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень - начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1. зазначив, що відповідач продовжує протиправно ухилятися від виконання остаточного рішення національного суду в частині сплати заборгованості за період з 06.09.2017 по 04.06.2019.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 заяву ОСОБА_1 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень у справі №440/828/19 призначено до розгляду у судовому засіданні.
05.01.2021 до суду від ГУ ПФУ в Полтавській області надійшли пояснення, у яких представник відповідача просила залишити заяву ОСОБА_1 без задоволення, посилаючись на те, що на виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 та окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 у справі №440/828/19 відповідачем надано до суду звіт про виконання рішення суду та повідомлення. Стверджувала, що відповідач виконав рішення суду від 23.04.2019, оскільки виплата донарахованої за рішенням суду суми за період з вересня 2017 по 04.06.2019 здійснюється з урахуванням вимог Постанови №649. При цьому, стосовно фактичної виплати заборгованості представник відповідача пояснила, що ГУ ПФУ в Полтавській області є бюджетною установою і вправі здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України", а отже у відповідача відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Наголошувала, що відповідачем проводяться всі можливі залежні від нього заходи в межах своїх повноважень щодо виплати заборгованості позивачу при виконанні рішення суду від 23.04.2019. Водночас вважала, що невиконання судового рішення в частині невиплати суми перерахованої пенсії за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
У судовому засіданні 14.01.2021 позивач наполягав на задоволенні заяви. Зокрема, стверджував, що звіт відповідача про виконання рішення суду від 23.04.2019 жодним чином не свідчить про фактичне виконання цього рішення, оскільки відповідачем так і не було проведено повну виплату заборгованості з пенсії.
Представник відповідача у судовому засіданні 14.01.2021 проти задоволення заяви заперечувала з мотивів, викладених вище.
Суд, заслухавши доводи позивача та представника відповідача, розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
З урахуванням обставин справи, характеру спірних правовідносин, предмета та категорії спору, практики правозастосування, що складалася з приводу спорів цієї категорії, суд погоджується з твердженнями позивача щодо звіту про виконання рішення суду від 23.04.2019 у справі №440/828/19. Цей звіт є таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки на момент розгляду звіту і заяви про накладення штрафу повної виплати перерахованої суми пенсії позивача ОСОБА_1 здійснено не було.
Водночас стосовно наявності правових підстав для накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду у Полтавській області за невиконання рішення суду від 23.04.2019 у справі №440/828/19 - суд вважає застосування штрафу передчасним з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
У цій справі відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду в Полтавській області, було виконано судове рішення в частині нарахування суми невиплаченої позивачу ОСОБА_1 пенсії в повному обсязі, але не було вчинено виплату нарахованої суми за період з 06.09.2017 по 04.06.2019 у сумі 393 070,93 грн.
Ця сума отримала статус заборгованості перед пенсіонером та у такій якості відповідачем облікована.
Відповідач подав до суду відповіді головного розпорядника бюджетних коштів, Пенсійного фонду України, за змістом яких було повідомлено, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2020 рік передбачено видатки, з яких залишок коштів на погашення заборгованості на виконання виплат, присуджених за рішеннями судів, становить 2,7 млн грн, які спрямовані на виплати за судовими рішеннями, що надійшли у 2018 році.
Суд погоджується з позивачем у тому, що Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, є незастосовним щодо заборгованості перед ОСОБА_1 , оскільки скасований рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19.
У той же час за відсутності належних бюджетних асигнувань рішення щодо накладення штрафу на керівника управління відповідача є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Суд враховує, що на час винесення цієї ухвали сформовано Державний бюджет України та бюджет Пенсійного фонду України на 2021 рік. За умови відсутності належного фінансування наприкінці 2020 року та з надходженням такого фінансування у 2021 році відповідач у справі має у найкоротший час виконати судове рішення на користь ОСОБА_1 з урахуванням нових бюджетних призначень на 2021 рік.
Також суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Враховуючи відсутність достатнього бюджетного фінансування у 2020 році, про недобросовісність поведінки керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, суд не має можливості стверджувати як про доведений факт.
Такі висновки щодо правозастосування в аналогічних правовідносинах сформував Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19 і суд не вбачає підстав від них відступити.
У зв'язку з цим, суд на підставі частини першої статті 382 КАС України вважає за необхідне встановити новий строк для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення в цій справі.
Керуючись статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У накладенні штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовити.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подачі звіту про виконання рішення суду - тридцять днів з моменту отримання повного тексту цієї ухвали.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дати складення повної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 16.01.2021.
Суддя І.С. Шевяков