Справа № 420/11658/20
16 січня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області визнання протиправним та скасування наказу, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС в Одеській області від 16.10.2020 року № 5103-п.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що чинне законодавство не містить підставу для перевірки як мета здійснення контролю. В наказі від 16.10.2020 року № 5103-п позивачу не повідомлено конкретно стосовно наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; або ж яка ж таки реальна наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. Таким чином, вказана обставина свідчить про протиправність наказу. В наказі юридична підстава його прийняття не відповідає фактичному обґрунтуванню, а сама юридична підстава - формальне посилання на п. 80.2 ПК України свідчить про те, що відповідач не визначився навіть з конкретною юридичною підставою перевірки.
Представником Головного управління ДПС в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що наказ прийнято у відповідності до п.п. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 52-2 ПК України. На адресу ГУ ДПС в Одеській області надійшов лист ДПС України від 18.09.2020 року № 16775/7/99-00-07-05-02-07 яким повідомлено про ризиковість певних суб'єктів господарювання, серед яких є ФОП ОСОБА_1 . При цьому, вказаним листом ГУ ДПС в Одеській області зобов'язано надати інформацію щодо проведення фактичних перевірок ФОП ОСОБА_1 відповідно до п.п. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України. Проаналізувавши Системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій, декларацій акцизного податку, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 потребує перевірки. Таким чином, наказ ГУ ДПС в Одеській області від 16.10.2020 року № 5103-п є правомірним та прийнятий згідно вимог чинного законодавства.
Позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що наказ пр. проведення перевірки не містить жодних посилань на «наявність та/або отримання будь-якої інформації про гіпотетичні порушення законодавства України ФОП ОСОБА_1 ». Жоден з вказаних у наказі підпунктів пункту 80.2 статті 80 ПК України не містить такої підстави для призначення та проведення фактичної перевірки «як здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства». Формальне наведення посилань на п.п. 80.2.2 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України не може вважатися достатнім обґрунтування підстав призначення перевірки. При цьому, лист ДПС не містить посилань на будь-які норми законодавства України, які могли б бути порушені позивачем, а в самому наказі не зазначено конкретних підстав для проведення перевірки із посиланням на лист ДПС. Крім того, лист ДПС містить згадування лише та виключно про продаж пива, яке не є ані пальним, ані спиртом етиловим, ані тютюновим виробом. При цьому, лист містить посилання на «перелік ризикових суб'єктів господарювання», проте відповідачем не надано жодного додатку до листа, а наданий аркуш із машинописним текстом не містить реквізитів, які б дозволяли встановити його правовий зв'язок із листом ДПС.
Ухвалою суду від 17 листопада 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 22.03.2019 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), про що внесено запис № 25530000000016104 (а.с. 6-8).
16 жовтня 2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області видано наказ № 5103-п, яким наказано провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з 22.10.2020 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 15.11.2019 року по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства в частині: обліку виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; обладнання акцизних складів витратомірними-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва, обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку (а.с. 13).
Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 Податкового кодексу України.
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені статтею 81 ПК України.
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відповідно до п. 80.1, пп. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що фактична перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки надається за умови пред'явлення копії наказу про проведення фактичної перевірки та направлення на проведення такої перевірки.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є 46.34 Оптова торгівля напоями (основний).
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний наказ ГУ ДПС в Одеській області від 16.10.2020 року № 5103-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 » винесено на підставі ст. 20, п.п. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами) (а.с. 13).
В той же час, оскаржуваний наказ ГУ ДПС в Одеській області від 16.10.2020 року № 5103-п не містить посилань на конкретну інформацію від державних органів або органів місцевого самоврядування, що свідчить про можливі порушення платником податків вимог законодавства, а також на наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ухвалою суду від 17 листопада 2020 року витребувано від Головного управління ДПС в Одеській області інформацію та належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких прийнято наказ ГУ ДПС в Одеській області від 16.10.2020 року № 5103-п, в тому числі інформацію та належним чином засвідчені копії документів, які були в наявності та/або отримані в установленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, а також інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
На виконання ухвали суду від 17.11.2020 року представником відповідача до суду надано лист Державної податкової служби України від 18.09.2020 року № 16775/7/99-00-07-05-02-07 та у відзиві на позовну заяву зазначено, що листом ДПС України від 18.09.2020 року № 16775/7/99-00-07-05-02-07 повідомлено про ризиковість певних суб'єктів господарювання, серед яких є ФОП ОСОБА_1 . При цьому, вказаним листом ГУ ДПС в Одеській області зобов'язано надати інформацію щодо проведення фактичних перевірок ФОП ОСОБА_1 відповідно до п.п. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
В той же час, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на лист Державної податкової служби України від 18.09.2020 року № 16775/7/99-00-07-05-02-07, як на підставу для призначення та проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , оскільки наведена в листі інформація є загальною щодо суб'єктів господарювання по Україні.
Крім того, лист від 18.09.2020 року № 16775/7/99-00-07-05-02-07 не містить будь-яких посилань на норми чинного законодавства України, які можливо порушені суб'єктом господарювання, зокрема, ФОП ОСОБА_1 .
Разом з тим, ані наказ на проведення перевірки, ані лист Державної податкової служби України від 18.09.2020 року № 16775/7/99-00-07-05-02-07 не містять жодного посилання на наявну чи отриману контролюючим органом в установленому законодавством порядку інформацію від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
При цьому, наказ ГУ ДПС в Одеській області від 16.10.2020 року № 5103-п не містить посилання на лист Державної податкової служби України від 18.09.2020 року № 16775/7/99-00-07-05-02-07, як на підставу для призначення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 .
Суд не приймає до уваги надану представником відповідача інформацію у вигляді роздруківки таблиці, яка не містить жодних даних щодо особи, яка її склала, дати її складання, з використанням яких ресурсів та за результатом якої діяльності податкового органу її були створено.
Також, в наказі ГУ ДПС в Одеській області від 16.10.2020 року № 5103-п відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності ФОП ОСОБА_1 вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.
Таким чином, відповідачем, суб'єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що підставою винесення оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення позивачем, ФОП ОСОБА_1 , вимог чинного законодавства.
Верховний Суд в постанові від 22 вересня 2020 року по справі № 520/1304/2020 (провадження № К/9901/22568/20) зазначив, що інформація на підставі якої прийнято наказ про проведення фактичної перевірки, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.
Зазначений правовий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним в постанові від 04 грудня 2018 року по справі 820/4894/18.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Зокрема, Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", і "Moskal v. Poland"). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Lelas v. Croatia", і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Lelas v. ").
За таких підстав, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 16.10.2020 року № 5103-п прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., згідно платіжних доручень № 354 від 12.11.2020 року, № 342 від 31.10.2020 року (а.с. 5, 25).
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2102, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) визнання протиправним та скасування наказу, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 16.10.2020 року № 5103-п.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 2102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук
.