Справа № 420/509/21
16 січня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень від 22.09.2020 року та від 15.12.2020 року, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень від 22.09.2020 року та від 15.12.2020 року.
В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд: рішення КДКА Одеської області від 22.09.2020 про порушення дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 визнати протиправним та скасувати; рішення КДКА Одеської області від 15.12.2020 за скаргою ОСОБА_2 про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців визнати протиправним та скасувати.
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить: зупинити дію рішення КДКА Одеської області від 15.12.2020 за скаргою ОСОБА_2 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на шість місяців (з 15.12.2020 по 15.06.2021) до моменту ухвалення судового рішення у справі; зобов'язати відповідача внести зміни у передбаченому законом порядку до Єдиного реєстру адвокатів України шляхом прибирання зі сторінки (профайлу) адвоката ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі адвокатів України (за електронним посиланням https://erau.unba.org.ual відомостей (інформації) про зупинення права адвоката ОСОБА_1 на заняття адвокатською діяльністю згідно п.3 ч.1 ст.31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 15.12.2020 по 15.06.2021 на підставі рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 15.12.2020.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач вказує, що 15.12.2020 КДКА Одеської області за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 , діючи у таємний спосіб та без будь-якого повідомлення про наявність скарги та факт відкриття дисциплінарної справи, ухвалила таємне незаконне рішення про притягнення його як адвоката до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на шість місяців (з 15.12.2020 по 15.06.2021). На думку позивача: 1) ухвалення КДКА незаконного та свавільного рішення від 15.12.2020 за таємною процедурою становило форму свавільного втручання (в автономному конвенційному розумінні) до права на повагу до приватного та сімейного життя на порушення ст.8 Конвенції про захист прав людини; 2) невжиття таких заходів забезпечення позову істотно ускладнило та продовжує ускладнювати матеріальний та майновий стан як адвоката, враховуючи, що єдиним джерелом отримання доходів є адвокатська діяльність; 3) невжиття таких заходів забезпечення позову істотно ускладнило та продовжує ускладнювати матеріальний та майновий стан як науковця, який не має інших джерел матеріального забезпечення; 4) ухвалення незаконного та свавільного рішення за таємною незаконною процедурою становило форму свавільного втручання (в автономному конвенційному розумінні) до права на повагу до права власності на порушення Першого протоколу до Конвенції; 5) невжиття таких заходів забезпечення позову істотно поглибить глибокі моральні страждання через незаконне та несправедливе притягнення до дисциплінарної відповідальності у таємний спосіб, рівень яких вже перевищив мінімальний рівень жорстокості за критеріями, встановленими ст.3 Конвенції про захист прав людини; 6) невжиття таких заходів істотно вже ускладнив та продовжує ускладнювати матеріальний та майновий стан осіб, яким позивач надавав правничу допомогу до ухвалення таємного рішення КДКА Одеської області від 15.12.2020; 7) невжиття таких заходів завдасть непоправних негативних наслідків для ділової репутації; 8) невжиття таких заходів унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав; 9) невжиття таких заходів унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав клієнтів у цивільній справі № 5002 395/18; 10) невжиття заходів примусить розірвати усі договори про надання правничої допомоги з усіма іншими клієнтами, що поставить у стан матеріального та фінансового зубожіння внаслідок застосування свавільної та суворої санкції, ухваленою внаслідок таємної процедури; 11) невжиття заходів примусить розірвати усі договори про надання правничої допомоги з клієнтами у всіх справах, де він надає правничу допомогу, що обумовить значні фінансові та матеріальні втрати зазначених клієнтів; 12) невжиття заходів примусить розірвати усі договори про надання правничої допомоги з клієнтами у цивільній справі № 5002 395/18, що обумовить значні фінансова та матеріальні втрати зазначених клієнтів; 13) очевидними є ознаки протиправності рішення КДКА Одеської області від 15.12.2020, ухваленого за таємною процедурою, без виклику особи, яка притягалася до дисциплінарної відповідальності, з повним порушенням принципів діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, закріплених в п.1.1.3 Регламенту КДКА (відкритість, гласність, законність, незалежність, об'єктивність, колегіальність прийняття рішень, їх обов'язковість, змагальність сторін у дисциплінарному провадженні, право на оскарження рішень КДКА у передбачених Законом випадках і порядку).
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Так, забезпечення позову - це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, для встановлення існування хоча б однієї з названих обставин з метою недопущення зловживань суд зобов'язаний виходити з конкретних доказів.
Однак, заявник не навів обставин та не надав до суду належних та допустимих доказів, які підтверджували хоча б одну з підстав забезпечення позову, чим не дотримався вимог ч.1 ст.77 КАС України згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Крім того, у вказаній заяві не було надано належного обґрунтування щодо забезпечення позову в зазначений спосіб, а в наданих матеріалах відсутні очевидні ознаки протиправності спірного рішення відповідача.
Суд зазначає, що у вказаний позивачем спосіб забезпечення позову фактично буде ухвалено рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає призначенню інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.
Таким чином, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є невмотивованою, оскільки не містить належного обґрунтування та правових підстав для необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Згідно з ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.
Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Керуючись ст.ст.150, 151, 154, 243, 248 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень від 22.09.2020 року та від 15.12.2020 року.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко