Справа № 420/12666/20
16 січня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
18 листопада 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Одеської області, у частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, оформлене протоколом №45 засідання Ради адвокатів Одеської області від 21 жовтня 2020 року;
- зобов'язати Раду адвокатів Одеської області прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила про те, що нею складено кваліфікаційний іспит відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури отримано свідоцтво про складення такого іспиту, пройдено стажування, після чого подано заяву про проведення оцінки результатів стажування та видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
На засіданні Ради адвокатів Одеської області, яке відбулось 16.09.2020 року, зауважень до порядку проведення та/чи результатів стажування позивача у Ради адвокатів Одеської області не було. На момент звернення до суду із даним позовом у Позивача були відсутні відомості про те, що Рада адвокатів Одеської області на своєму засіданні прийняла рішення про позитивне оцінювання стажування та видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та/або рішення про продовження стажування.
21 жовтня 2020 року рішенням Ради адвокатів Одеської області, оформленим протоколом № 45, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі ст. 7 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” у зв'язку з несумісністю, а саме зайняттям посади заступника начальника сектору дізнання Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.
Вважаючи рішення Ради адвокатів Одеської області, оформлене протоколом № 45 від 21 жовтня 2020 року, протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Так, позивач зазначив, що обставини несумісності можуть виникнути лише в особи, яка вже набула статус адвоката, тобто склала присягу та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, однак такі обставини можуть бути усунуті на підставі ч.2 ст.7 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а саме: шляхом подання адвокатом у триденний строк з дня виникнення таких обставин до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяви про зупинення адвокатської діяльності.
Як вважає позивач, отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не є тотожнім із безпосереднім її здійсненням, оскільки законом врегульовано види діяльності несумісні з діяльністю адвоката, а не з набуттям права здійснювати цю діяльність.
Ухвалою суду від 23 листопада 2020 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з розглядом справи без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач копію ухвали суду від 23 листопада 2020 року про відкриття провадження у справі отримав 26 листопада 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Однак, у встановлений судом строк, відповідач відзив на адміністративний позов не надав, з клопотаннями/заявами щодо продовження строку на подання відзиву до суду не звертався.
Згідно вимог ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інші заяви по суті справи сторонами не надавались, клопотання та додаткові докази не надходили.
З урахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступні обставини та факти.
Позивач - ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську дальність”, видане на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області від 27 грудня 2019 року №26/16 та пройшла стажування у відповідності до вимог Закону (а.с. 10).
Рішенням від 21 жовтня 2020 року, оформленим витягом з протоколу № 45 засідання Ради адвокатів Одеської області, за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 щодо видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю вирішено: відповідно до ст. 7 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” про вимоги щодо несумісності, відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її заяви (а.с. 11).
При цьому, відповідно до змісту вказаного рішення, ОСОБА_1 закінчила стажування та займає посаду заступника начальника сектору дізнання Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.
Отже, рішенням від 21 жовтня 2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, у зв'язку з несумісністю, внаслідок зайняття позивачкою посади заступника начальника сектору дізнання Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05 липня 2012 року №5076-VI.
Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (у редакції, чинній на момент складення позивачем кваліфікаційного іспиту), адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Частиною 2 зазначеної вище статті Закону визначений перелік осіб, які не можуть бути адвокатом, а саме особа, яка:
1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також нетяжкого злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;
2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;
3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, дізнавача, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення.
Таким чином, зазначений перелік осіб, які не можуть бути адвокатом, є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Крім того, з аналізу частини першої статті 6 Закону вбачається, що обов'язковими складовими набуття статусу адвоката є, зокрема, складення особою присяги адвоката України та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Вимоги щодо несумісності визначає стаття 7 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Так, відповідно до ч. 1 цієї статті (у редакції від 03.07.2020 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), несумісною з діяльністю адвоката є:
1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції";
2) військова або альтернативна (невійськова) служба;
3) нотаріальна діяльність;
4) судово-експертна діяльність.
Вимоги щодо несумісності з діяльністю адвоката, передбачені пунктом 1 цієї частини, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі).
Отже, несумісною з діяльністю адвоката є, серед іншого, робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".
Стаття 3 Закону України “Про запобігання корупції” визначає коло суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону.
Зокрема, відповідно до пп. “з” п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є поліцейські.
Водночас, з системного аналізу наведених положень законодавства слідує, що законодавство встановлює відповідні обмеження лише щодо безпосереднього здійснення адвокатської діяльності, яка спрямована на надання правової допомоги. Проте, жодний нормативний акт не обмежує осіб, які перебувають, зокрема, на службі в поліції брати участь у відповідних процедурах добору та отримувати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Лише факт отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не є свідченням порушення вимог щодо несумісності, поки особа, яка отримала таке свідоцтво, не почне вчиняти дій, які можуть бути визначені як адвокатська діяльність відповідно до статей 1, 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Так, за приписами ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
При цьому, частина перша статті 19 Закону визначає види адвокатської діяльності, тобто конкретні активні, безпосередні дії, такі як: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
При цьому, адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини несумісності можуть виникнути лише в особи, яка вже набула статусу адвоката, отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та безпосередньо здійснює таку діяльність, однак такі обставини можуть бути усунуті на підставі ч. 2 ст. 7 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Так, згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, у разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.
За приписами пункту 1 частини першої ст. 31 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.
Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката (п. 1 ч. 2 ст. 31 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).
Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати (ч. 5 ст.31 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).
Таким чином, суд вважає, що відповідач передчасно та безпідставно зазначив в оскарженому рішенні про наявність у позивача, на час розгляду його заяви щодо видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, обставин несумісності, пов'язаних з обійманням посади заступника начальника сектору дізнання Приморського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області, як таких, що перешкоджають отриманню ним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
На підставі наведеного нормативно-правового регулювання, слід зазначити, що складання особою присяги та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не свідчить про безпосереднє здійснення особою адвокатської діяльності.
Отже, отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю підтверджує саме факт набуття особою, у тому числі тією, трудова діяльність якої несумісна з адвокатською, права здійснювати таку діяльність.
Законодавчі обмеження чи заборони отримувати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю поліцейськими відсутні, оскільки таку діяльність можливо зупинити після отримання відповідного свідоцтва.
Також слід враховувати правову позицію Вищої Ради Правосуддя у рішеннях від 30.05.2017 року за № 1328/0/15-17 та від 24.10.2017 року за № 3419/0/15-19 про те, що отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не є свідченням порушення вимог про сумісність.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення від 21 жовтня 2020 року, оформлене витягом з протоколу № 45 засідання Ради адвокатів Одеської області, про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, на підставі наявності обставин несумісності, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання Ради адвокатів Одеської області видати позивачу свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач з метою набуття статусу адвоката та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виконав усі необхідні передумови, зокрема склав кваліфікаційний іспит та успішно пройшов стажування, що не заперечується відповідачем.
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Рішенням від 21 жовтня 2020 року, оформленим витягом з протоколу № 45 засідання Ради адвокатів Одеської області, за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 щодо видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю вирішено: відповідно до ст. 7 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” про вимоги щодо несумісності, відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її заяви (а.с. 11).
Відповідно до змісту Рішення Ради адвокатів Одеської області від 21 жовтня 2020 року, оформленого витягом з протоколу № 45 засідання Ради адвокатів Одеської області, відповідачем констатовано, що ОСОБА_1 склала кваліфікаційний іспит, отримала направлення для проходження стажування, закінчила стажування, отримавши позивний результат. Станом на 21.10.2020 року займає посаду заступника начальника сектору дізнання Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", наступними обов'язковими складовими набуття статусу адвоката є складення присяги адвоката України та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України.
Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України (ч. 1 ст. 12 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).
Таким чином, чинне законодавство визначає процедуру набуття статусу адвоката, яка завершується складенням присяги адвоката України та отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 не отримала свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю та не склала Присягу адвоката України в силу прийняття відповідачем рішення в частині вимог щодо несумісності, яке визнається судом протиправним.
При цьому, відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів, які б підтверджували наявність будь-яких інших перешкод для видачі позивачу свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю після складення Присяги адвоката України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як передбачено ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про те, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов:
1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача;
2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача;
3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення;
4) прийняття рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Вирішуючи даний спір, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.
З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, суд вважає, що право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання Ради адвокатів Одеської області привести ОСОБА_1 до Присяги адвоката та видати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Саме такий судовий захист суд вважає ефективним.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 9 КАС України, за якими суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача, оскільки судом не встановлено обставин, передбачених ч. 8 ст. 139 КАС України, щодо зловживання позивачем процесуальними правами або виникнення спору внаслідок неправильних дій позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297, 371 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Одеської області від 21 жовтня 2020 року, оформлене витягом з протоколу № 45 засідання Ради адвокатів Одеської області, про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Зобов'язати Раду адвокатів Одеської області привести ОСОБА_1 до Присяги адвоката та видати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Стягнути з Ради адвокатів Одеської області (код ЄДРПОУ 38478526; 65026, м. Одеса, вул. Жуковського, 14) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Рада адвокатів Одеської області (код ЄДРПОУ 38478526; 65026, м.Одеса, вул. Жуковського, 14).
Суддя О.В. Глуханчук
.