15 січня 2021 р. Справа № 400/3020/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
про:визнання протиправним та скасування рішення від 17.10.2019 р. № 572/03.19-р, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просить суд:
- визнати протиправним та зобов'язати скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.10.2019 року № 572/03.19-р про відмову в переведені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на пенсію за віком згідно із Законом України № 3723 відповідно до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України № 889.
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до стажу державної служби періоди роботи з 11.12.1995 року по 15.07.2013 року та з 01.01.2014 року по 21.08.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до стажу державної служби періоди роботи з 11.12.1995 року по 15.07.2013 року та з 01.01.2014 року по 21.08.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перевести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України № 1058, на пенсію відповідно до Закону України № 889 згідно із її заявою від 08.10.2019 № 3336, здійснити призначення та розрахунок пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 02.09.2019 року № 169/14-29-05-02-12, 02.09.2019 року № 1/14-29-13-02-12.
Ухвалою від 19.10.2020 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України № 3723.
Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні вимог просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач вказав на те, що оскільки присвоєння спеціальних звань та категорій державної служби регулювались різними законодавчими актами та ці поняття не є тотожними, для зарахування позивачу періоду роботи в органах державної податкової служби немає правових підстав. Таким чином, відповідачем прийнято правомірне рішення про відмову позивачу у переведенні на інший вид пенсії.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач з 01.09.2019 року отримує пенсію за віком, призначену на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі та раніше за текстом - Закон України № 1058).
До виходу на пенсію позивач з 16.06.1995 року перебувала на державній службі; з 11.12.1995 року - на державній службі в податковій службі Миколаївської області.
08.10.2019 року позивач звернулась до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою про переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України № 1058, не пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі та раніше за текстом - Закон України № 889).
До заяви позивачем було додано: паспорт; карту платника податків; трудову книжку; вкладиш до трудової книжки; довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані головним управлінням ДПС у Миколаївській області від 02.09.2019 року № 1/14-29-13-02-12 та № 169/14-29-05-02-12.
Рішенням від 17.10.2019 року № 572/03.19-р ГУ ПФУ відмовило позивачу у переведенні на пенсію відповідно до Закону України № 889 з підстав того, що на день набрання чинності Закону України № 889, 01.05.2016 року, позивач не працювала на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII (далі та раніше за текстом - Закон України № 3723) або актами Кабінету Міністрів України та не мала необхідного 20-річного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України № 3723.
Не погоджуючись з рішенням ГУ ПФУ, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
З 01.05.2016 року набув чинності Закон України № 889, підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України№ 3723, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України № 3723 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом України № 889 займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом України № 889 мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон України № 1058).
Абзацом 2 ч. 1 ст. 26 Закону України № 1058 закріплено, що жінки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 59 років - які народилися з 01.04.1960 року по 30.09.1960 року.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 28 Закону України № 1058 встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенси за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Тобто, до 0105.2016 року (дата набрання чинності Законом України № 889) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 року відповідно до ст. 90 Закону України № 889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України № 1058.
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України № 3723.
Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України 889 передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889 передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, розділом XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України № 3723 передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, можна дійти висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723 після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону України № 3723 і п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом України № 889) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України № 3723 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України № 3723 вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 року у справі № 569/350/17, від 03.07.2018 року у справі № 586/965/16-а та від 10.07.2018 року у справі № 591/6970/16-а.
У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 року обчислюється згідно із законодавством, яке діяло раніше, і на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені. Тобто, відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 (далі - Порядок № 283), та додатка до нього.
Пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889 регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 року обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом України № 889 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283), та додатку до нього (діяли до 01.05. 2016 року).
Пунктом 5 Порядку № 283 встановлено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Згідно з п. 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба):
на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
У відповідності до п. 4 Порядку № 283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Частиною 14 ст. 37 Закону України № 3823 передбачено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (далі - Закон України № 509), а з 12.08.2012 року - Податковий кодекс України (далв - ПК України).
Пунктом 342.4 ст. 342 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Згідно з абз. 1 та 2 п. 344.1 ст. 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Таким чином, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України № 3723.
Як вбачається з матеріалів справи, до стажу державної податкової служби позивача не було враховано періоди з 11.12.1995 року по 15.07.2013 року та з 01.01.2014 року по 21.08.2019 року.
Частиною 2 ст. 46 Закону України № 889 та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року № 229 (далі - Порядок № 229), які діють з 01.05.2016 року, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
При цьому, пунктом 5 Порядку № 229 визначено, що стаж державної служби обчислюється у днях, місяцях і роках.
Відповідно до даних трудової книжки позивача остання займала наступні посади, в тому числі в податкових органах:
-з 16.06.1995 року по 08.12.1995 року - економіст II категорії відділу інформаційного забезпечення статистики Миколаївського обласного управління статистики (на вказаній посаді: 16.06.1999 року прийнято присягу Державного службовця та присвоєно тринадцятий ранг державного службовця);
- з 11.12.1995 року по 25.11.1996 року - старший держподатревізор - інспектор, головний держподатревізор - інспектор відділу по сплаті податків підприємствами з іноземними інвестиціями та представництвами іноземних фірм валютної інспекції Державної податкової інспекції по Центральному району м. Миколаєва;
- з 26.11.1996 року по 31.03.1998 року - головний держподатревізор - інспектор відділу валютного контролю Державної податкової адміністрації у Центральному районі м. Миколаєва (на вказаній посаді 16.12.1997 року присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби III рангу»);
- з 01.04.1998 року по 10.05.1999 року - старший держподатревізор - інспектор відділу контролю у сфері ЗЕД та оподаткування нерезидентів Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва;
- з 10.05.1999 року по 06.04.2004 року - начальник відділу контролю у сфері ЗЕД та оподаткування нерезидентів, начальник відділу валютного контролю, начальник валютно - фінансового відділу управління документальних перевірок юридичних осіб, начальник відділу по контролю у сфері ЗЕД управління податкового аудиту та валютного контролю Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (на вказаній посаді 20.12.2000 року присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби II рангу»);
- з 07.04.2004 року по 28.07.2004 року - заступник начальника управління начальник відділу документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб управління податкового аудиту та валютного контролю Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва;
- з 29.07.2004 року по 05.09.2004 року - головний держподатревізор - інспектор відділу перевірок в галузях виробничої та невиробничої сфери управління дослідних перевірок управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Миколаївській області;
- з 06.09.2004 року по 29.01.2012 року - начальник відділу місцевих, ресурсних (рентних) і неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової адміністрації в Миколаївській області, начальник відділу адміністрування платежів за землекористування та місцевих податків і зборів, ресурсних (рентних) та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової адміністрації в Миколаївській області (на вказаних посадах 25.10.2004 року присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби І рангу», 01.07.2006 року присвоєно спеціальне звання «Радник податкової служби III рангу»; 01.09.2008 року присвоєно чергове спеціальне звання «Радник податкової служби II рангу»);
- з 30.01.2012 року по 14.07.2013 року - завідувач сектору місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової служби у Миколаївській області;
- з 15.07.2013 року по 15.08.2013 року - завідувач сектору місцевих, ресурсних, рентних, неподаткових та митних платежів управління оподаткування та контролю окремих об'єктів і операцій Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (на вказаній посаді: 15.07.2013 року присвоєно IX ранг державного службовця);
- з 16.08.2013 року по 18.02.2015 року - начальник відділу місцевих, ресурсних, рентних, неподаткових та митних платежів управління оподаткування та контролю окремих об'єктів і операцій Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (на вказаній посаді 01.01.2014 року - присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи II рангу»);
- з 19.02.2015 року по 16.02.2016 року - начальник відділу місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області;
- з 17.02.2016 року по 20.04.2017 року - заступник начальника відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб Державної фіскальної служби у Миколаївській області;
- з 21.04.2017 року по 21.08.2019 року - начальник відділу адміністрування екологічного податку, рентної плати, місцевих податків і зборів та камеральних перевірок податкової звітності управління податків і зборів з юридичних осіб; начальник відділу адміністрування місцевих податків і зборів, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області;
- з 22.08.2019 року по 02.09.2019 року - начальник відділу адміністрування екологічного податку, рентної плати, місцевих податків і зборів управління податків і зборів з юридичних осіб Державної податкової служби у Миколаївській області (на вказаній посаді: 22.08.2019 року присвоєно V ранг державного службовця).
В сукупності стаж на посадах віднесених до категорій посад державних службовців, достатній для призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та станом на дату звернення із заявою про перехід з пенсії за віком згідно Закону України № 1058 на пенсію за віком згідно Закону України № 889 - 08.10.2019 року - стаж роботи в органах державної служби позивача становив 24 роки 2 місяця 17 днів (станом на 01.05.2016 року стаж роботи в органах державної податкової служби становить 20 років 10 місяців 15 днів) при загальному трудовому стажі 42 роки.
Отже, в даній частині вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно до ст. 45 Закону України № 1058 , пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Дата звернення позивача із заявою про переведення її на пенсію відповідно до Закону України № 889 - 08.10.2019 року.
При цьому вимоги щодо зобов'язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок від 02.09.2019 року № 169/14-29-05-02-12 та № 1/14-29-13-02-12 задоволенню не підлягають, оскільки не обґрунтовані позивачем, а також є передчасними, оскільки саме нарахування пенсії ще не здійснено.
Відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 260Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) - задовольни частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до стажу державної служби періоди роботи з 11.12.1995 року по 15.07.2013 року та з 01.01.2014 року по 21.08.2019 року.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.10.2019 року № 572/03.19-р про відмову в переведені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII відповідно до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), до стажу державної служби періоди роботи з 11.12.1995 року по 15.07.2013 року та з 01.01.2014 року по 21.08.2019 року.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) з 08.10.2019 року перевести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII та здійснити її перерахунок та виплату з урахуванням вже виплачених сум.
6. В решті позовних вимог - відмовити.
7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 15.01.2021 року.
Суддя О.В. Малих