справа№380/10079/20
15 січня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідачка) про стягнення податкового боргу в сумі 7208,29 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка має податковий борг, котрий складається із сум узгоджених податкових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб. Оскільки відповідачка не сплатила ці зобов'язання у встановлені законом строки, такі набули статусу податкового боргу. Податкова вимога скеровувалася відповідачці ще в 2016 році залишилась без реагування та не призвела до сплати податкового боргу у добровільному порядку.
Суд ухвалою від 16.11.2020 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачці запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.
Копію ухвали ФОП ОСОБА_1 отримала 24.11.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 26). Відповідачка не надіслала суду відзив на позов та не повідомила про поважність причин ненадання відзиву. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п'ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 11.06.2007 зареєстрована як фізична особа - підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 21).
17.01.2012 ФОП ОСОБА_1 подала до контролюючого органу заяву від 16.01.2012 (вх.№1789) про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до якої просила перевести її на спрощену систему оподаткування з 01.01.2012 (а.с. 8-9).
У зв'язку із порушенням граничних строків несвоєчасно сплачених сум самостійно визначеного податкового зобов'язання, що встановлено контролюючим органом в акті №58/13-01-13-14/ НОМЕР_1 від 09.11.2017, ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0270651314 від 21.11.2017, відповідно до якого на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 2609 грн. (а.с. 12).
З метою погашення податкового боргу позивач надіслав платнику податків податкову вимогу №34349-17 від 29.11.2016 (а.с. 10).
ФОП ОСОБА_1 станом на 01.10.2020 має податкову заборгованість перед бюджетом з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 7208,29 грн. (складається із сум, що нараховано на підставі таких документів: - заява про застосування спрощеної системи оподаткування №1789 від 16.01.2012 на суму 4599,29 грн.; - податкове повідомлення-рішення №0270651314 від 21.11.2017 на суму 2609 грн.), що підтверджуються довідкою ГУ ДФС у Львівській області від 09.10.2020 №8132/9/13-01-13-08-06 (а.с. 6). Відомості про актуальний стан заборгованості також підтверджуються даними облікової картки платника податків (а.с. 13-14).
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права:
Відповідно до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. статті 16 ПК України).
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 ст.56 ПК України).
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК України).
Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (пункт 87.11. статті 87 ПК України).
Згідно з підпунктами 95.1-95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
податковий борг ФОП ОСОБА_1 в сумі 7208,29 грн. по єдиному податку з фізичних осіб виник внаслідок несвоєчасної сплати нею у встановлені ПК України строки сум самостійно визначеного податкового зобов'язання та нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій. З метою спонукати відповідачку сплатити податковий борг, орган стягнення надіслав платнику податку податкову вимогу №34349-17 від 29.11.2016. Цей позов про стягнення податкового боргу подано до суду після спливу 30 днів з дати надіслання платнику податків податкової вимоги. Суд враховує, що відповідачка відзиву на позов суду не надала, будь-яких обставин на спростування обґрунтованості позовних вимог ГУ ДФС у Львівській області суду не повідомила, доказів сплати податкового боргу в сумі 7208,29 грн. суду не надала.
З огляду на встановлені обставини справи та наявні письмові докази суд вважає, що позовні вимоги ГУ ДПС у Львівській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл, а витрати на сплату судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 295, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення», пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 7208 (сім тисяч двісті вісім) гривень 29 коп.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Москаль Р.М.