13 січня 2021 року м. Київ № 320/7514/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту 25 рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, який отримав захворювання, пов'язане із захистом Батьківщини, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як військовослужбовцю, який отримав захворювання, пов'язане із захистом Батьківщини, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності з 16.03.2020 в розмірі 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2020 року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
Позов мотивовано протиправністю рішення Міністерства оборони України в частині відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням захворювання, пов'язаним із захистом Батьківщини, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, оскільки право отримання одноразової грошової допомоги у розумінні Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей» не пов'язується з часом та місцем звільнення з військової служби, а пов'язується із фактом та часом встановлення інвалідності військовослужбовцю, який звільнений з військової служби, та яка настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, отриманих під час виконання позивачем обов'язків військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідачем подано до суду письмовий відзив, згідно якого позов не визнано. Зазначено про відсутність підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, з огляду на те, що право на виплату одноразової грошової допомоги виникає за умови встановлення військовослужбовцю інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, протягом трьохмісячного строку з дня звільнення з військової служби, водночас, встановлення позивачу втрати працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, відбулось поза межами зазначеного строку.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 21.05.2018.
Наказом від 02.12.2019 №258 старшого сержанта ОСОБА_1 , водія відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільненого наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.11.2019 №60-РС, звільнено у запас за підпунктом «й» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», виключено з 02.12.2019 зі списків особового складу Яготинського районного військового комісаріату та всіх видів забезпечення.
Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ №0005636, ОСОБА_1 встановлено 16.03.2020 ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - 25% внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Позивач звернувся до Яготинського районного військового комісаріату із заявою від 28.04.2020 про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ступеня втрати професійної працездатності у відсотках - 25%.
Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 05.06.2020 №78, ОСОБА_2 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявника звільнено з військової служби 02.12.2019, а 16.03.2020 встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.
Вважаючи протиправною відмову у призначенні одноразової грошової допомоги в зв'язку з встановленням ступеня втрати працездатності, внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Статтею 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (в редакції, чинній на час визначення позивачу ступеня втрати працездатності внаслідок поранення, пов'язаного з захистом Батьківщини), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (пункт перший). Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби (підпункт 7 пункту другого).
Згідно статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (в редакції, чинній на час визначення позивачу ступеня втрати працездатності внаслідок поранення, пов'язаного з захистом Батьківщини), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону; б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону) (пункт перший).
Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (пункт другий).
Відповідно до статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (в редакції, чинній на час встановлення позивачу інвалідності), у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам (пункт другий). Встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства (пункт третій). Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт дев'ятий).
Пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (в редакції, чинній на час встановлення позивачу інвалідності, далі по тексту - Порядок №975), встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Абзацом четвертим пункту 7 Порядку №975 визначено, що у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від: 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов'язків служби у військовому резерві.
Пунктом 11 Порядку №975 визначено перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Згідно пункту 12 Порядку №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Судом встановлено, що наказом від 02.12.2019 №258 позивача звільнено у запас за підпунктом «й» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Також, судом встановлено, що згідно довідки від 16.03.2020 серії АГ №005636, позивачу встановлено з 16.03.2020 втрату працездатності - 25%, причина втрати професійної працездатності - захворювання пов'язані із захистом Батьківщини.
Суд наголошує, що підставою для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності є дотримання сукупності умов: отримання військовослужбовцем захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби та встановлення причинного зв'язку захворювання військовослужбовця із виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності.
У разі встановлення часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону №2011-ХІІ після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.
Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у своїх постановах, зокрема, від 26.06.2018 у справі №750/5074/17, від 25.04.2019 у справі 806/2192/18, від 26.06.2019 у справі 641/8966/16-а.
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як військовослужбовцю, який отримав захворювання, пов'язане із захистом Батьківщини, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, з огляду на те, що позивачу вперше встановлена часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності понад тримісячний термін після звільнення зі строкової військової служби.
Оскільки позовна вимога про зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу як військовослужбовцю, який отримав захворювання, пов'язане із захистом Батьківщини, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності з 16.03.2020 в розмірі 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2020 року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, є похідною від попередньої, відповідно така вимога також не підлягає задоволенню.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, який отримав захворювання, пов'язане із захистом Батьківщини, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, та наявність підстав для його скасування, відтак, у задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено і відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 1
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
202
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
року.