16 січня 2021 року м. Київ № 320/3685/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд (з урахуванням заяви про зміну предмета позову):
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 28 січня 2020 року №162 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області» в частині, що стосується відрядження ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області з 31 січня 2020 р. по 30 квітня 2020 р. із табельною вогнепальною зброєю індивідуального використання та боєкомплектом до неї;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 26 березня 2020 р. №220 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції Ірпінського ВП ГУНП в Київській області, за п. 1 ч. 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 3 ст. 1 та частин 1, 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 24 квітня 2020 р. № 119 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області;
- поновити позивача на посаді інспектора з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції Ірпінського ВП ГУНП в Київській області;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 27 березня 2020 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 р. відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.
18 червня 2020 р. від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити у повному обсязі.
8 липня 2020 р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
16 листопада 2020 р. в судовому засіданні позивач заявив клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник відповідача не заперечував щодо поданого клопотання. У зв'язку з поданими клопотаннями сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження протокольною ухвалою суду від 16 листопада 2020 р. на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 р. адміністративний позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу № 220 від 26 березня 2020 р. Головного управління Національної поліції у Київський області “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області” в частині, яка стосується ОСОБА_1 ;
- визнано протиправним та скасовано наказ № 119 о/с від 24 квітня 2020 р. по особовому складу Головного управління Національної поліції у Київський області про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
- поновлено на службі в поліції на посаді інспектора з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції Ірпінського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_1 з 25 квітня 2020 р.;
- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на службі в поліції на посаді інспектора з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції Ірпінського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_1 ;
- стягнуто з Головного управління Національної поліції у Київський області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу починаючи з 25 квітня 2020 р. по 24 грудня 2020 р. (по дату винесення рішення суду) в розмірі 86 942 грн. 08 коп.;
- допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середньомісячного грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу - в межах суми одного місячного грошового забезпечення.
Разом з тим, питання про відшкодування витрат на правничу допомогу під час прийняття рішення судом не вирішувалося.
11 січня 2021 р. до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, яку обґрунтовано тим, що рішенням суду з відповідача не стягнуто понесені витрати на професійну правничу допомогу.
Цю заяву подано у строк, визначений ч.2 ст.252 КАС України.
Згідно з вимогами п. 1, п.3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї з позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення, або якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до вимог частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на зазначене, керуючись приписами частини 3 статті 252 КАС України та враховуючи, що судове рішення по справі було ухвалене в порядку письмового провадження, суд вирішив розгляд даної заяви здійснювати без виклику учасників справи у порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача та прийняття додаткового судового рішення, суд зазначає про таке.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Приписи ст. 134 КАС України не виключають права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12 вересня 2018 р. (справа №810/4749/15) зазначив, що на підставі аналізу положень ст. 134 КАС України склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2018 р. (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Крім того, у справі “East/West Alliance Limited” проти України” Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “Ботацці проти Італії”, заява № 34884/97, п. 30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 5 травня 2012 р. № 5076-VI (далі - Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076).
Статтею 19 Закону № 5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до вимог ст. 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з матеріалами справи між позивачем (клієнтом) та Адвокатським бюро "Васечка Олексія" (Адвокатське бюро) укладено договір про надання правової допомоги №02/04-2020 від 8 квітня 2020 р., за яким предметом даного договору є надання Адвокатським бюро усіма законними методами та способами консультації, правової допомоги клієнту, пов'язаної із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, у тому числі, але не виключаючи, у судовому порядку, у справі про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, за що клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених сторонами.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду Акт виконаних робіт (наданих послуг) №1-02/04-2020 від 28 грудня 2020 р. (до Договору про надання правової допомоги № 02/04-2020від 8 квітня 2020 р..), відповідно до якого адвокатом було надано професійні правничі послуги, а саме:
1) найменування послуги (виконаних робіт) - зустріч, консультація клієнта; вивчення документів наданих клієнтом та підготовка правової позиції по справі, узгодження правової позиції з клієнтом; виготовлення копій документів; підготовка та подання до Київського окружного адміністративного суду позовної заяви від 4 квітня 2020 р. про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку та оплату за час вимушеного прогулу, вартість (грн.) - 3 000 грн. 00 коп.;
2) участь адвоката у судовому засіданні 10 червня 2020 р., вартість (грн.) - 3000 грн. 00 коп.;
3) участь адвоката у судовому засіданні 10 серпня 2020 р., вартість (грн.) - 3000 грн. 00 коп.;
4) участь адвоката у судовому засіданні 16 вересня 2020 р., вартість (грн.) - 3000 грн. 00 коп.;
5) участь адвоката у судовому засіданні 5 жовтня 2020 р., вартість (грн.) - 3000 грн. 00 коп.
Отже, відповідно до цього Акту позивачем понесені витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 15 000 грн. 00 коп.
На підтвердження понесення позивачем цих витрат представником позивача надано меморіальні ордери № 2PL055194 від 15 квітня 2020 р. у розмірі 3000 грн. 00 коп., №2PL490243 від 9 квітня 2020 р. у розмірі 3000 грн. 00 коп., №2PL510526 від 5 серпня 2020 р. у розмірі 3000 грн. 00 коп., № 2PL342556 від 14 вересня 2020 р. у розмірі 3000 грн. 00 коп., №2PL741261 від 3 жовтня 2020 р. у розмірі 3000 грн. 00 коп., отже, позивачем у загальному розмірі сплачено 15 000 грн. 00 коп. своєму представнику за надання ним правничої допомоги у суді.
Факт надання цих послуг підтверджується матеріалами справи.
Суд бере до уваги, що у наданому акті виконаних робіт (наданих послуг) відсутні відомості про час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), що передбачено п.2 ч.5 ст.134 КАС України при врахуванні співмірності витрат на оплату послуг адвоката.
Разом з тим, суд бере до уваги положення ч. 6 та ч. 7 КАС України, відповідно до яких визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом взято до уваги, що 29 грудня 2020 р. клопотання позивача про повернення коштів за надану професійну правничу допомогу, а також додані до нього документи, направлені відповідачу, про що свідчить квитанція пошти та опис вкладення.
Суд зазначає, що заяви чи клопотання відповідача з питання визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу чи його зменшення до суду не надходили.
Дослідивши всі наявні документи в матеріалах справи, суд вважає, що клопотання щодо повернення коштів за надану професійну правничу допомогу підлягає задоволенню. Так, за надання професійної правничої допомоги позивачу необхідно повернути 15000 грн. 00 коп., які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління Національної поліції в Київській області.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 244, 246, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити.
2. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції у Київській області (код ЄДРПОУ - 40108616) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Київській області, адреса: вул. Володимирська, буд. 15, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ - 40108616.
Суддя Журавель В.О.