16 січня 2021 року справа №П/320/537/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні пивні технології" про визнання протиправними та скасування постанови та припису.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" з позовом до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови від 28.12.2019 №16/851/01-22 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що спірною постановою на нього накладено штраф на підставі висновків контролюючого органу про порушення вимог пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України №466 у зв'язку із здійсненням без відповідної дозвільної документації реконструкції приміщень літ. "П" та літ. "С", що розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, 1 та які на праві власності належать позивачу, з прибудовою додаткових підсобних приміщень.
Позивач не погоджується з такими висновками контролюючого органу та стверджує, що ТОВ "Укрсільгоспмаш" не проводило реконструкцію відповідних приміщень, оскільки вони перебували в оренді ТОВ Херсоніндустріалпарк" та в суборенді ТОВ "Сучасні пивні технології".
Крім того, позивач наголосив на тому, що ТОВ Херсоніндустріалпарк" та ТОВ "Сучасні пивні технології" використовують орендовані приміщення за призначенням та не проводили жодної реконструкції та забудови.
У зв'язку з цим, позивач вважає, що спірна постанова була прийнята протиправно та необґрунтовано.
Крім того, позивач наголосив на тому, що контролюючим органом було порушено процедуру проведення перевірки, позаяк в акті від 18.12.2019 №84/1/67, приписі від 18.12.2019 та протоколі від 18.12.2019, які були складені відповідачем за результатами проведення перевірки, відсутній підпис уповноваженої особи ТОВ "Укрсільгоспмаш", який був присутній під час проведення перевірки, а також відсутня відмітка про відмову даної особи підписувати вказані документи, що, на думку позивача, суперечить вимогам чинного законодавства та ставить під сумнів достовірність інформації, яка наведена у вказаних документах.
Крім того, позивач наголосив на тому, що до матеріалів перевірки, направлених ТОВ "Укрсільгоспмаш", не були додані копії фотоматеріалів, на які наявне посилання в акті перевірки та у спірній постанові.
Також позивач звернув увагу на те, що відповідачем не було дотримано строку розгляду справи про порушення ТОВ "Укрсільгомаш" законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки матеріали перевірки були отримані позивачем 26.12.2019, а розгляд справи був проведений 28.12.2019, у той час як вимогами чинного законодавства встановлено вимогу щодо необхідності повідомлення суб'єкта містобудування про розгляд справи не пізніше як за три доби до дня розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.
13.02.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову в порядку статті 47 КАС України, в якій позивач просить суд доповнити предмет позову позовною вимогою про визнання протиправним та скасування припису Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.12.2019.
Усною ухвалою суду від 13.02.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до журналу судового засідання, вирішено прийняти до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні пивні технології".
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що за результатами проведення позапланової перевірки ТОВ "Укрсільгоспмаш" було встановлено, що забудова земельної ділянки не відповідає наданому технічному паспорту, а саме: у приміщеннях літ."П" та літ."С" виконана реконструкція під цех з виробництва пива Південна Степова Броварня "Дрофа" з прибудовою додаткових підсобних приміщень. Згідно єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, дозвільні документи на реконструкцію відсутні.
Відповідач наголосив на тому, що оскільки позивач є власником вказаних приміщень, ТОВ "Укрсільгоспмаш" зобов'язано використовувати відповідне нерухоме майно у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому прийняття спірних припису та постанови є обґрунтованим та правомірним.
Крім того, відповідач наголосив на тому, що ним було дотримано процедуру проведення перевірки та повідомлення позивача про дату та час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк" у письмових поясненнях по справі зазначило, що товариство є орендарем нерухомого майна (приміщення літ. "П", загальною площею 745,2 м. кв. та приміщення літ. "С", загальною площею 629,2 м. кв.), що розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, буд.1, на підставі договору оренди нерухомого майна від 25.01.2019, укладеного з позивачем.
Третя особа повідомила, що 13.03.2019 на підставі договору суборенди, укладеного з ТОВ "Сучасні пивні технології", вказаному товариству було передано в суборенду приміщення літ. "П", загальною площею 745,2 м.кв.
Третя особа повідомила, що ТОВ "Херсоніндустріалпарк" не здійснювало перебудову та реконструкцію орендованого нерухомого майна та використовує його відповідно до цільового призначення.
У зв'язку з цим, третя особа, що підстави для прийняття відповідачем спірних припису та постанови відсутні.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні пивні технології" у письмових поясненнях по справі повідомило, що третя особа на підставі договору суборенди нерухомого майна від 13.03.2019, укладеного з ТОВ "Херсоніндустріалпарк", використовує на праві суборенди приміщення літ. "П", загальною площею 745,2 м. кв., що розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, буд.1, на підставі договору оренди нерухомого майна від 25.01.2019.
Третя особа наголосила на тому, що товариство не проводило реконструкцію орендованого ним приміщення, а лише здійснило ремонт внутрішніх приміщень та фасаду будівлі, шляхом додавання декоративних елементів.
У зв'язку з цим, третя особа вважає, що висновки контролюючого органу щодо наявності порушень пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України №466 є безпідставними та необґрунтованими.
У судове засідання, призначене на 02.04.2020, учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином та своєчасно.
У поясненнях по справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні пивні технології" заявили клопотання про здійснення розгляду справи за відсутності третіх осіб.
10.03.2020 на адресу суду надійшла заява відповідача про здійснення розгляду справи за відсутності його представника.
25.03.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
На підставі наведеного, усною ухвалою суду від 02.04.2020 призначено справу для розгляду по суті у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" (ідентифікаційний код 35964153, місцезнаходження: 09107, Київська обл., м. Біла Церква, бульв. Михайла Грушевського, буд.13) зареєстровано як юридична особа 05.06.2008, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, ас.73).
26.12.2008 між ТОВ Науково-виробниче підприємство "Білоцерківмаз" (Продавець) та ВАТ "Укрсільгосмаш" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого позивачем було набуто право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, буд.1, до складу якого входять:
Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун В. А., та зареєстрований в Реєстрі за №8601 (т.1, а.с.90-91).
На підставі акта прийому-передачі до договору купівлі продажу нерухомого майна від 05.01.2009 ТОВ Науково-виробниче підприємство "Білоцерківмаз" було передано ВАТ "Укрсільгосмаш" нерухоме майно за адресою: м. Херсон, вул. Тираспрльська, буд.1 (т.1, а.с.93-94).
З матеріалів справи вбачається, що 13.11.2019 Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради було винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким до ТОВ "Укрсільгоспмаш" виставлено вимогу допустити 05.12.2019 посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Тираспольська, 1 (кадастровий номер земельної ділянки 6510136900:01:001:1952) та надати до управління документи, необхідні для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю (т.1, а.с.28).
04.12.2019 Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради було складено повідомлення про проведення позапланового заходу №790/01-22, яким позивача проінформовано про проведення 05.12.2019 о 10 год. 00 хв. позапланової перевірки щодо виконання раніше наданого припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Тираспольська, 1 (т.1, а.с.13).
Також 04.12.2019 Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради було складено направлення для проведення планового (позапланового) заходу №84/1/67 (а.с.14).
У період з 05.12.2019 по 18.12.2019 головним спеціалістом Управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради Кізян Вікторією Анатоліївною було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якого було складено акт від 18.12.2019 №84/1/67 (т.1, а.с.15-22).
У вказаному акті позивач зазначений в якості замовника.
Відповідач в акті перевірки зазначив, що 05.12.2019 Управлінням розпочато позапланову перевірку виконання вимог раніше наданого припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.11.2019. Уповноваженій особі ОСОБА_1 вручено направлення для проведення позапланової перевірки.
Під час перевірки за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, 1, здійснено огляд на відповідність технічному паспорту БТІ фактично існуючих будівель на території.
У ході перевірки встановлено, що забудова земельної ділянки не відповідає наданому технічному паспорту, а саме: у приміщеннях літ. "П" та літ. "С" виконана реконструкція під цех з виробництва пива Південна Степова Броварня "Дрофа" з прибудовою додаткових підсобних приміщень (здійснено фотофіксацію). Згідно єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, дозвільні документи на реконструкцію відсутні.
Зазначене майно належить ТОВ "Укрсільгоспмаш" на підставі договору купівлі-продажу №8601 від 26.12.2008.
Станом на 18.10.2019 управління містобудування та землекористування Херсонської міської ради не видавалися містобудівні умови та обмеження для проектування об'єктів будівництва в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6510136900:01:001:1952.
У зв'язку з цим відповідач зазначив про порушення позивачем пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України №466.
На підставі вказаного акта перевірки Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради були прийняті такі документи:
- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.12.2019, у якому відображене вищевказане порушення та повідомлено позивачу про те, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 28.12.2019 о 10 год. 00 хв. (т.1, а.с.23-24);
- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.12.2019, у якому позивачу встановлено вимогу до 18.02.2020 привести дозвільну документацію у відповідність до містобудівного законодавства (т.1, а.с.25-26).
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" звернулось до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради з листами від 27.12.2019 вих.№206 (т.1, а.с.29-30) та від 27.12.2019 вих.№207 (т.1, а.с.32-33), у яких повідомило, що товариство не здійснює господарської діяльності у приміщеннях за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, 1, оскільки такі приміщення були передані в оренду.
Крім того, у листі від 27.12.2019 вих.№206 позивач наголосив на тому, що складання контролюючим органом протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є передчасним, оскільки термін на усунення порушення, встановлений приписом, ще не сплинув.
28.12.2019 Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради було прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №16/851/01-12, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", внаслідок чого накладено штраф у сумі 75672,00 грн.
Вказана постанова була прийнята на підставі висновків про порушення ТОВ "Укрсільгоспмаш" вимог пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України №466, які викладенні в акті від 18.12.2019 №84/1/67 (т.1, а.с.12).
Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем припису та постанови позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно із частиною першою статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Частиною четвертою статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).
Згідно частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Частиною першою статті 6 Закону №877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини третьої-четвертої статті 6 Закону №877-V суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
Згідно частин другої, третьої, п'ятої статті 7 Закону №877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються дата початку та дата закінчення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Частиною шостою статті 7 Закону №877-V передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №877-V, орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Відповідно до статті 10 Закону № 877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов'язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.
Відповідно до статті 11 Закону №877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Згідно з пунктом 13 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Згідно пункту 14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно підпунктів 1, 3, абзацу 1 підпункту 8 пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
Згідно абзаців 2-5 пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету.
Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Відповідно до пунктів 9-10 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244) про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.
Згідно з пунктами 14-15 Порядку №244 під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком.
До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.
Згідно з пунктами 17, 19, 20, 21 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.
Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує: чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.
Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 22 Порядку №244 встановлено, що за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов, зокрема, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу).
З вищенаведених норм чинного законодавства слідує, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб'єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники. Після проведення перевірки контролюючий орган, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складає протокол разом з приписом. Один примірник припису надає суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Виконання цього припису покладається на суб'єкта містобудування.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 у справі №804/1845/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73486670).
Як зазначено вище, в акті від 18.12.2019 №84/1/67 відповідач зазначив, що ТОВ "Укрсільгоспмаш", як власником, було здійснено забудову земельної ділянки з кадастровим номером 6510136900:01:001:1952, яка не відповідає наданому позивачем технічному паспорту, а саме: у приміщеннях літ. "П" та літ. "С" виконана реконструкція під цех по виробництву пива Південна Степова Броварня "Дрофа" з прибудовою додаткових підсобних приміщень (здійснено фотофіксацію) за відсутності дозвільних документів на реконструкцію.
У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що він не проводив реконструкцію вищевказаних приміщень, оскільки ці приміщення були передані в оренду іншому суб'єкту господарювання - ТОВ Херсоніндустріалпарк", яке, у свою чергу, передало відповідне нерухоме майно в суборенду ТОВ "Сучасні пивні технології".
У зв'язку з цим, позивач вважає, що він має статусу замовника, а спірні припис та постанова були прийняті контролюючим органом безпідставно, з приводу чого суд зазначає таке.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення як виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Отже, зазначена норма закону передбачає відповідальність за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або тими, хто виконує функції замовника і підрядника одночасно.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону №3038-VI замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Верховний Суд у постанові від 03.04.2018 у справі №820/1987/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73194561) зазначив, що зі змісту вказаної норми слідує, що до обов'язкової ознаки замовника будівництва не належить наявність у відповідної особи права власності або права користування земельною ділянкою.
Як було вказано вище, ТОВ "Укрсільгоспмаш" є власником нерухомого майна, зокрема, приміщень, які розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, 1, однак за договором від 25.01.2019 позивач передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк" у строкове платне користування (оренду) механізований склад метизівек літ."П" (загальною площею 397,2 м. кв.), а також склад 100 літ. "С" (загальною площею 977,2 м. кв.).
Згідно з пунктом 3.1 договору термін оренди складає 10 років з моменту передачі майна в оренду з 25 січня 2019 року до 25 січня 2029 року включно.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 25.01.2019 №153986469 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козорізом Р.В. на підставі вказаного договору було прийнято рішення від 25.01.2019 №45223270 про державну реєстрацію за ТОВ "Херсоніндустріалпарк" права оренди на нерухоме майно, площею 1374,4 м.кв., що розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, 1 (т.1, а.с.46-47).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Укрсільгоспмаш" було передано, а ТОВ "Херсоніндустріалпарк" прийнято відповідне майно, про що між сторонами було складено та підписано акт прийому-передачі майна в оренду (т.1, а.с.100).
19.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" та Товариством обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк" було укладено договір про внесення змін до договору оренди/найму нерухомого майна, у якому сторони дійшли згоди викласти пункт 1.1 договору у такій редакції: "нерухоме майно, площею 1374,4 м. кв., а саме: виробничий будинок літ."П", загальною площею 745,2 м. кв; виробничий будинок літ. "С", загальною площею 629,2 м. кв.
Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козорізом Р.В. та зареєстрований в Реєстрі за №209 (т.1, а.с.48).
13.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк" (Суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні пивні технології" (Суборендар) було укладено договір суборенди/найму нежитлового приміщення (частини нежитлового приміщення), посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Йосипенко В.В., за умовами якого суборендодавець зобов'язався передати, а суборендар прийняти у строкове платне користування (суборенду) нерухоме майно - виробничий будинок літ."П" загальною площею 745,20 м. кв.
Пунктом 6.1 договору визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 25 січня 2029 року, але в будь-якому випадку - до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (т.1, а.с.51-55).
Також між сторонами були підписані Дислокаційний план розташування (дислокація) - літ. "П" загальною площею 745,2 м. кв. (Додаток №1) (т.1, а.с.56-57) та акт прийому-передачі майна в суборенду від 13.03.2019 (Додаток №2) (а.с.58).
З матеріалів справи вбачається, що Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради звернулось до позивача із запитом від 13.12.2019 №819/01-22, у якому просило, зокрема, надати копію договору оренди (найму) нерухомого майна №113 від 25.01.2019, укладеного з ТОВ "Херсоніндустріалпарк" (т.1, а.с.35).
ТОВ Укрсільгоспмаш" листом від 16.12.2019 №202 направило відповідачу копію вказаного договору (т.1, а.с.36), про що свідчить фіскальний чек від 17.12.2019 №;0038368 (т.1, а.с.37).
Отже, матеріали справи свідчать про те, що станом на дату проведення перевірки, за результатом якої відповідачем було складено акт від 18.12.2019 №84/1/67, нерухоме майно (приміщення літ. "П", загальною площею 745,2 м. кв. та приміщення літ. "С", загальною площею 629,2 м. кв.), що розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, буд.1, власником якого є позивач, перебувало у користуванні у ТОВ "Херсоніндустріалпарк" на підставі договору оренди від 25.01.2019 та у користуванні у ТОВ "Сучасні пивні технології" (приміщення літ. "П", загальною площею 745,2 м. кв.) на підставі договору суборенди від 13.03.2019.
При цьому, контролюючий орган на момент проведення перевірки та прийняття спірних документів був обізнаний про факт існування між позивачем та ТОВ "Херсоніндустріалпарк" договірних відносин стосовно оренди вищевказаного нерухомого майна.
Таким чином, оскільки позивач на момент виникнення спірних правовідносин не використовував нерухоме майно (приміщення літ. "П", загальною площею 745,2 м. кв. та приміщення літ. "С", загальною площею 629,2 м. кв.), що розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, буд.1, з огляду на перебування відповідного нерухомого майна в оренді та суборенді інших суб'єктів господарювання, суд вважає, що ТОВ "Укрсільгоспмаш" не є замовником будівництва у розмінні вимог чинного законодавства, а тому висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем пункту 1 частини першої статті 34 Закону №3038-VI та пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України №466 є безпідставними.
Вказане, в свою чергу, виключає можливість застосування до позивача штрафу, передбаченого для замовників будівництва відповідно до п.2 ч.2 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”.
Також у позовній заяві позивач зазначив, що у протоколі від 18.12.2019, акті від 18.12.2019 №84/1/67 та приписі від 18.12.2019 відсутні підпис уповноваженої особи ТОВ "Укрсільгоспмаш", який був присутній під час проведення перевірки, а також відсутня відмітка про відмову даної особи підписувати вказані документи.
На думку позивача вказане свідчить про неналежне оформлення відповідних документів та ставить під сумнів достовірність відомостей, викладених посадовими особами контролюючого органу, у таких документах, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону №877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема, ознайомити керівника суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом.
Згідно з абзацами 6-9 частини шостої статті 7 Закону №877-V в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Відповідно до пункту 21 Порядку №553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Отже, зі змісту вказаних норм слідує, що посадова особа контролюючого органу зобов'язана ознайомити представника суб'єкта містобудування зі змістом акта перевірки та надати такій особі примірники акта та припису для їх підписання.
Направлення вказаних документів суб'єкту містобудування засобами поштового зв'язку здійснюється лише за умови відмови представника суб'єкта містобудування від підписання таких документів, про що в акті вноситься відповідний запис.
Дослідивши акт від 18.12.2019 №84/1/67 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.12.2019, копії яких долучені до матеріалів справи, судом встановлено, що у вказаних документах відсутній підпис представника ТОВ "Укрсільгоспмаш", який був присутній під час перевірки.
У вказаних документах вказано про їх направлення позивачу поштою.
Проте, суд наголошує на тому, що відсутність в акті перевірки запису посадової особи контролюючого органу про відмову представника ТОВ "Укрсільгосмаш" від підписання акта та припису свідчить про відсутність передумов для направлення таких документів засобами поштового зв'язку.
Отже, відповідачем не було дотримано порядку ознайомлення та надання позивачу копії акта та спірного припису, що є порушенням вимог чинного законодавства, та свідчить про порушення процедури проведення такої перевірки.
Пунктом 13 Порядку №244 встановлено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.
Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Згідно з абзацами 3-4 пункту 3 Порядку №244 у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет.
Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.
Суд зазначає, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.12.2019 не містить підпису уповноваженого представника ТОВ "Укрсільгоспмаш", а примірник вказаного документа був направлений позивачу засобами поштового зв'язку.
Водночас, у вказаному протоколі відсутній запис про відмову представника позивача від отримання примірника вказаного документу, внаслідок чого направлення позивачу примірника цього протоколу засобами поштового зв'язку є порушенням вимог Порядку №244.
Також у позовній заяві позивач наголосив на тому, що до матеріалів справи, направлених ТОВ "Укрсільгоспмаш" не були додані копії фотоматеріалів, на які наявне посилання в акті перевірки та у спірній постанові, з приводу чого суд зазначає, що в силу вищенаведених норм чинного законодавства контролюючий орган зобов'язаний направити на адресу суб'єкта містобудування усі матеріали, які були складені за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.
Суд зауважує, що в акті перевірки від 18.12.2019 №84/1/67, протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.12.2019, приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.12.2019 та у постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.12.2019 №16/851/01-22 вказано про здійснення під час перевірки фотофіксації.
Проте, відповідачем під час розгляду справи не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення фотофіксації перевірки та виявлених порушень, що свідчить про те, що вказані матеріали перевірки та спірна постанова містять недостовірну інформацію, яка ставить під сумнів правомірність прийняття спірних документів.
Щодо посилань позивача на порушення відповідачем строків розгляду питання про притягнення ТОВ "Укрсільгосмаш" до відповідальності з огляду на те, що позивач отримав документи за результатами проведення перевірки лише 26.12.2019, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
У протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.12.2019 вказано про призначення розгляду справи про правопорушення ТОВ "Укрсільгоспмаш" у сфері містобудівної діяльності 28.12.2019 о 10 год. 00 хв.
З матеріалів справи вбачається, що копії матеріалів перевірки були направлені на адресу позивача 21.12.2019 рекомендованою поштовою кореспонденцією, про що свідчить фіскальний чек від 21.12.2019 №0192315 (т.2, а.с.48).
В свою чергу, позивач отримав вказане повідомлення 30.12.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.48).
У позовній заяві позивач зазначив про отримання ним поштової кореспонденції 26.12.2020, однак матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження таких тверджень.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем здійснено усі передбачені Порядком №244 заходи щодо повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення, а саме: за сім днів до розгляду справи направлено рекомендованим відправленням позивачу відповідне повідомлення. При цьому, обставини вручення та фактичного отримання адресатами поштової кореспонденції знаходяться поза межами контролю відповідача та не залежать від нього, а його обов'язок обмежується додержанням відповідного строку направлення повідомлення та виду послуги відправлення.
Отже, надсилання повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням позивача є належним виконанням Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради своїх обов'язків, а відносини між оператором поштового зв'язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідача).
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові ввід 13.06.2018 у справі №820/6755/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 74730013).
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскільки матеріали справи підтверджують, що позивач на момент проведення перевірки не мав статусу замовника будівництва, про що безпосередньо було відомо контролюючому органу, а також враховуючи порушення відповідачем процедури проведення перевірки в частині належного направлення позивачу акта перевірки, протоколу та спірних припису та постанови, суд вважає, що висновки відповідача щодо порушення ТОВ "Укрсільгоспмаш" відповідних вимог чинного законодавства у сфері містобудування є безпідставними, а спірні припис та постанова, прийняті необґрунтовано та протиправно.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.12.2019 та постанови про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 28.12.2019 №16/851/01-22, суд вважає за необхідне визнати їх протиправним та скасувати.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн. згідно платіжних доручень від 17.01.2020 №1374 на суму 2102,00 грн. (т.1, а.с.8) та №1404 на суму 2102,00 грн. (т.2, а.с.3), оригінали яких містяться у матеріалах справи.
Враховуючи задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати припис Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.12.2019.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 28.12.2019 №16/851/01-22.
4. Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" (ідентифікаційний код 35964153, місцезнаходження: 09107, Київська обл., м.Біла Церква, бульв.Михайла Грушевського, буд.13) судовий збір у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (ідентифікаційний код 40092261, місцезнаходження: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Перекопська, буд.16).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Дудін С.О.