14 січня 2021 року Справа № 280/7357/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про скасування вимоги,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску в сумі 11016,72 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог та відповіді на відзив (вх.№55887 від 19.11.2020) позивач зазначає, що не погоджується із спірним рішенням відповідача від 11.03.2020 №Ф-10382-56, яким визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску станом на 29.02.2020 , оскільки в 2020 році позивач припинив підприємницьку діяльність, доходів не отримував, та помилково у 2020 році подав звіт за 2019 рік про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву (вх. № 54322 від 12.11.2020), в якому відповідач позовні вимоги не визнав з підстав того, що відповідно до наявної у відповідача інформації та відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була зареєстрована фізичною особою-підприємцем з 02.09.1996. Підприємницька діяльність припинена 13.02.2020. 04.02.2020 ОСОБА_1 до Мелітопольського управління ГУ ДПС у Запорізькій області було подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік (Додаток 5 таблиця 1) реєстраційний № 7884 із загальною сумою нарахованого єдиного внеску 11016,72 грн. Згідно з п.2.16 Порядку формування та подання страхувальниками Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник. ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, а тому, згідно Закону України № 2464, звільнений від надання Звіту сплати єдиного внеску, проте подавши Звіт, позивач взяв на себе зобов'язання сплачувати єдиний внесок на загальних умовах, як то передбачено діючим законодавством. Анулювання зазначеної звітності не передбачено чинним законодавством. Таким чином, позивач визначив собі суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування по строку сплати на 29.02.2019 року у розмірі 11016,72 грн. У задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою судді від 21.10.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео - та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №25632098 від 22.092020 року, вбачається, що ОСОБА_1 , була зареєстрована як фізична особа - підприємець з 02.09.1996. 28.01.2005 припинила підприємницьку діяльність 12.04.2005 поновлено підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець. 06.03.2012 змінено вид економічної діяльності, перейдено на спрощену систему оподаткування за 1 групою платника єдиного податку, про що були внесені відомості до реєстру платників єдиного податку від 06.03.2012 08:34:56, 21010010004002194.
13.02.2020 року ФОП ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність, про що були внесені відомості до реєстру платників єдиного податку та відбулась державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця від 13.02.2020, 14:08:47, 21010060007002194 (а.с.17-18).
З 2017 року, позивач є пенсіонером і перебуває на обліку у ГУ Пенсійного фонду України в Запорізькій області, та отримує пенсію як особа з 2-ю групою інвалідності «безстроково», що підтверджується пенсійним посвідченням виданим 01.08.2017 серія НОМЕР_2 та довідкою МСЄК серії АД № 102354 від 02.09.2008 ( а.с. 15, 16).
Так, у 04.02.2020 році позивачем було подано звіт до ГУ ДПС у Запорізькій області за 2019 рік про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с 39-40).
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) 11.03.2020 року Ф-10382-56, відповідно до якого станом на 29.02.2020 позивач має заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 11016, 72 грн. Вимога сформована на підставі статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.19).
В серпні 2020 року позивач отримала виклик державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) № 73391 від 30.07.2020 яким її повідомлено, що відносно неї відкрито виконавче провадження № 62676770 від 28.07.2020 у на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10382-56 виданої ГУ ДПС у Запорізькій області про стягнення заборгованості у розмірі 11016,72 грн.
14.09 2020 позивач звернувся зі скаргами до в.о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області, Голови ДПС України та керівника Мелітопольського управління ГУ ДФС у Запорізькій області про неправомірне нарахування позивачу оплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10382-56 від 11.03.2020 на загальну суму 11016,72 гривень, оскільки вона є пенсіонером та особою з інвалідністю 2-ї групи, а згідно ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 року із змінами та доповненнями, визначено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. (а.с. 22-26).
Вважаючи отриману вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464).
Інструкцією, що визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом № 2464, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів є Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом МФУ від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 499).
Так, судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 25632098 від 22.09.2020 позивач ОСОБА_1 , була зареєстрована як фізична-особа підприємець з 1996 року та 13.02.2020 припинила підприємницьку діяльність, про що були внесені відомості до реєстру платників єдиного податку (запис від 13.02.2020, 14:08:47, 21010060007002194) (а.с 17-18).
Крім того, ОСОБА_1 , є пенсіонером і перебуває на обліку у ГУ Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію як особа з 2-ю групою інвалідності «безстроково», що підтверджується пенсійним посвідченням виданим 01.08.2017 року серія НОМЕР_2 та довідкою МСЄК серії НОМЕР_3 від 02.09.2008 ( а.с.15-16).
04.02.2020 ОСОБА_1 до Мелітопольського управління ГУ ДПС у Запорізькій області було подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік (Додаток 5 таблиця 1) реєстраційний № 7884 із загальною сумою нарахованого єдиного внеску 11016,72 грн.(а.с. 39-40).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону №2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом. Законом №2464 (стаття 25) передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
11.03.2020 року Головним управління ДПС у Запорізькій області сформовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ф-10382-56, відповідно до якої позивачу нараховано заборгованість з єдиного внеску у розмірі 11016,72 гривень у зв'язку з тим, що на початку 2020 року, позивачем був поданий звіт за 2019 рік (а.с. 15-16).
Так, згідно пояснень позивача викладених у позовній заяві, після отримання вказаної Вимоги Ф-10382-56 від 11.03.2020 на початку квітня 2020 року, він звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області з метою отримання роз'яснень порядку звернення зі скаргою про анулювання поданого звіту та скасування нарахованих зобов'язань зі сплати ЄСВ у зв'язку з його помилковим поданням.
Згідно частини 2 статті 11 Закону №2464 із страховими коштами, акумульованими на рахунках органів доходів і зборів, здійснюються, зокрема такі операції: 1) перерахування на рахунки Пенсійного фонду фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом. - недержавних пенсійних фондів відповідно до встановлених законом пропорцій розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; 2) повернення платникам єдиного внеску надміру або помилково сплачених сум; 3) повернення безпідставно стягнених сум єдиного внеску.
Згідно пункту 3 розділу 4 Інструкції № 499 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: платник мас на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акту перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акту перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Відповідно до пункту 3 розділу 6 Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.
Відповідно до пункту 4 розділу 6 Інструкції № 449 після надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику корінець такої вимоги з відміткою про вручення підшивається до справи платника та якщо вимога органу доходів і зборів скасовується чи змінюється судом (господарським судом), то підшивається примірник (копія) рішення суду (господарського суду) до справи платника поряд з корінцем від вимоги, щодо якої відбувся судовий розгляд.
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки. Потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Державні органи, що не впроваджують або не дотримуються власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСПЛ у справі Rysovskуу проти України. 29979/04 п.71).
Згідно статті 2 Закону № 2464 його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону №2464 фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Дана норма кореспондує пункту 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435 (далі - Порядок № 435). згідно якого фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються віл сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подасться.
Добровільна участь особи, яка виявили бажання бути платниками єдиного внеску, передбачає собою укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2010 №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», передбачено, що взятгя на облік осіб, зазначених у пунктах 1.5.5' частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". - здійснюється удень отримання від них відповідної заяви.
Так суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які б підтверджували, що позивач звертався із заявою та укладав договори чи то з Мелітопольським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області, чи з Головним управління ДПС у Запорізькій області про добровільну участь у системі загальнообов'язковою державного соціального страхування, а помилкова подача позивачем звіту за 2019 рік не свідчить про добровільну участь у системі страхування.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що факт подання звіту має розцінюватися як свідома активна дія про намір сплатити єдиний соціальний внесок, що свідчить про добровільний характер поведінки особи, оскільки позивачем не укладалася відповідна угода про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно вимог ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що є виключною умовою для визнання його платником єдиного внеску за наведених обставин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі №806/1575/16.
Відповідно пункту 6 Розділу VI Інструкції № 499 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом.
Згідно пункту 3 розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акту перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акту перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Суд враховує висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 805/2195/17 .
За таких обставин з урахуванням вищевикладеного та доданих до матеріалів справи доказів, суд вважає, ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС в Запорізькій області від 11.03.2020 №Ф-10382-56, оскільки позивач є пенсіонером за віком та особою з інвалідністю 2-ї групи, а також отримує пенсію.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, б.166, код ЄДРПОУ 43143945) про скасування вимоги, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.03.2020 № Ф-10382-56 до ОСОБА_1 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску в сумі 11 016,72 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В.Стрельнікова