Справа № 580/2681/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко
14 січня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.06.2020 №0005060507, №0005070507, №0005080507, №0005090507.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняте нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що перевірка позивача проводилась за адресою, за якою останній господарську діяльність не здійснює.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що перевіряючими було проведено перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , продавець якого підтвердив адресу та особу, яка здійснює там діяльність. Інших магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в с.Сичівка перевіряючими не виявлено.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 згідно з Витягом з реєстру платників єдиного податку зареєстрований суб'єктом господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , податкова адреса суб'єкта господарювання - АДРЕСА_1 (а.с.9).
На підставі наказу від 01.06.2020 №597 (а.с.36) ГУ ДПС у Черкаській області 04.06.2020 проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який належить суб'єкту господарювання - ФОП ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт від 04.06.2020 №113/23/23/05/ НОМЕР_2 (а.с.13-14), в якому зафіксовано, що за місцем фактичної діяльності ФОП ОСОБА_1 , в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в с. Сичівка, в присутності продавця ОСОБА_3 - особа, що проводила розрахункову операцію, встановлено факт реалізації слабоалкогольного напою ТМ Shake у скляній пляшці об'ємом 0,33 л. з вмістом спирту етилового ратифікованого 7% по ціні, 25,00 грн. без придбання відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Також, перевіркою встановлено факт зберігання у магазині прозорої рідини з характерним запахом спирту у пластиковій тарі об'ємом 5 л. у кількості 9 пляшок для подальшої реалізації кінцевому споживачу по 15 грн. за 0,5 л. на суму 1350 грн. Також встановлено наявність алкогольних напоїв: горілка, вина в асортименті, відповідно до акту зняття залишків товарних запасів на торгівельному об'єкті від 04.06.2020 (а.с.49-50), який підписаний ОСОБА_3 , при цьому алкогольні напої марковані марками акцизного податку з ознаками фальсифікації.
Акт перевірки підписаний особою, що проводила розрахункові операції ОСОБА_3 без зауважень та із зазначенням, що порушення мало місце.
Особою, що проводила розрахункові операції - ОСОБА_3 добровільно надано на дослідження прозору рідину з характерним запахом спирту у пластиковій тарі об'ємом 5 л. у кількості 1 шт. на предмет встановлення відповідності вимогам ДСТУ алкогольні напої, , за результатами якого встановлено, що фактичний показник міцності зразка - 34,4%, що не відповідає ДСТУ 4256:2003 «Горілки та горілки особливі. Технічні умови» за показником міцності та пп.4.4.1 п.4.4 «Маркування», що відображено в протоколі випробувань №790 від 11.06.2020 (а.с.48). Також подано на дослідження автентичності марки акцизного податку з відповідними реквізитами.
За результатами проведених досліджень та акту перевірки 18.06.2020 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0005060507, яким за порушення Постанови Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва», на підставі пп.54.3.3 п.5.4 ст.54 ПК України, ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» застосовано штраф у розмірі 10000,00 грн. (а.с.15).
- №0005070507, яким за порушення ч.20 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», на підставі пп.54.3.3 п.5.4 ст.54 ПК України та ч.2 ст.17 вказаного Закону застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн. (а.с.16).
- №0005080507 від 18.06.2020, яким за порушення ч.4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», на підставі пп.54.3.3 п.5.4 ст.54 ПК України та ч.2 ст.17 вказаного Закону №481/95-ВР застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн.; (а.с.17).
- №0005090507 від 18.06.2020, яким за порушення ч.1 ст.9 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», на підставі пп.54.3.3 п.5.4 ст.54 ПК України та ч.2 ст.17 зазначеного Закону застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн. (а.с.18).
Вважаючи прийняті контролюючим органом податкові-повідомлення рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що закон не вимагає завчасного повідомлення суб'єкта господарювання про проведення фактичної перевірки, при цьому, твердження позивача, що перевірку проведено не за тією адресою, де він здійснює господарську діяльність є безпідставними, а помилка в назві населеного пункту «Сечівка» замість «Сичівка» не свідчить, що перевірка проведена за іншою адресою.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до пп.80.2.6 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3.
Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
З наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що проведення фактичної перевірки для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, може бути проведено за відсутності суб'єкта господарювання, за умови вручення уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, наказу на проведення перевірки та відповідного направлення.
Частиною 20 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон №481/95-ВР) передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до абз.14 ч.1 ст.11 наведеного Закону розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, бляшанки із харчового алюмінію, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки. Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, з вмістом спирту етилового понад 8,5% об'ємних одиниць здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,18 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше.
Абзацом 3 ч.4 ст.11 Закону №481/95-ВР передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Частиною 1 ст.9 наведеного Закону (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що спирт етиловий, коньячний і плодовий та зерновий дистилят, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, дистилят виноградний спиртовий, спирт-сирець плодовий, біоетанол, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.
Згідно з ч.10 ст.18 Закону №481/95-ВР Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» №957 від 30.10.2008 встановлено мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої при недотриманні яких настає відповідальність передбачена нормами Закону №481/95-ВР, за якою мінімальна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту в роздріб щодо горілки та лікеро-горілчаних виробів становить 447,00 грн.
Тобто, встановленою мінімальною ціною за 0,5 л. горілки та лікеро-горілчаних виробів міцністю 34,4%, який реалізовувався у роздріб в господарській одиниці магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що належить ФОП ОСОБА_1 є 76,88 грн.
За приписами абз.14 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Згідно з абз.3 ч.4 ст.11 вказаного Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Абзацом 6 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Відповідно до абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Апелянт, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що в акті перевірки міститься адреса: АДРЕСА_1 , однак, за цією адресою останній лише зареєстрований як платник податків, в той час як магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » знаходиться за адресою АДРЕСА_3 . Вказана адреса міститься в свідоцтві платника єдиного податку. Отже, на думку апелянта, перевірка проведена за адресою, за якою він не здійснює свою господарську діяльність.
Водночас, згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.07.2020 р. (а.с.10-11) та з Витягу з реєстру платників єдиного податку від 06.07.2020 р. (а.с.9) позивач, як фізична особа-підприємець зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана адреса є також податковою адресою позивача.
Крім того, в наказі про проведення фактичної перевірки від 01.06.2020 №597 зазначено дві адреси за якими передбачено проведення перевірки: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 . (а.с.37).
При цьому, з пояснень ОСОБА_3 від 04.06.2020 (а.с.46) вбачається, що вона є пенсіонером та продавцем у ФОП ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , та під час проведення перевірки за вказаною адресою, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 в магазині зберігалися з метою подальшої реалізації кінцевому споживачу алкогольні напої та прозора рідина з характером спирту у пластикових ємностях об'ємом 5 л. у кількості 9 шт. на загальну вартість 350 грн., що реалізовувалась по ціні 15 грн. за 0,5 л. ОСОБА_3 своїм підписом засвідчила, що надає добровільно на дослідження пластикову ємність об'ємом 5 літрів повністю заповнену рідиною з характерним запахом спирту та марки акцизного податку з горілки пшенична, виробник Александрія з реквізитами 11ааа0456346 06 - 1925,- 392гр та 11ааа0456352 06 - 19 - 392гр, виробник ТОВ «Горобина» з реквізитами 18ааав0365215/15 14,106грн та 18АААВ036291 15/15 14,106 грн.
Відтак, факт здійснення позивачем господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. При цьому, подані позивачем довідки Сичівської сільської ради не спростовують встановлених судом обставин.
Натомість, єдиним обґрунтуванням апеляційної скарги є нездійснення позивачем господарської діяльності за адресою АДРЕСА_1 , що спростовується матеріалами справи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності порушення позивачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 18.06.2020 №0005060507, №0005070507, №0005080507, №0005090507.
При цьому, колегія суддів відхиляє посилання позивача на постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 11.11.2020 у справі №706/848/20, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП щодо ФОП ОСОБА_1 , оскільки висновки суду мотивовані виключно наявністю розбіжностей між актом перевірки та протоколом про адміністративне правопорушення, що не впливає на встановлені судом в рамках даної справи обставини щодо порушення позивачем положень п.2 Постанови Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» №957 від 30.10.2008, ч.20 ст.15, ч.4 ст.11, ч.1 ст.9 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 14 січня 2021 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма