,
Справа № 264/7623/20
3/264/109/2021
15.01.2021 р. м. Маріуполь
Суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Іванченко Алла Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який мешкає в АДРЕСА_1 , за ч.3 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 04.11.2020 року о 15 годині 35 хвилин керував транспортним засобом ВАЗ-21102 державний номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку № 48 по пр. Нікопольському в Кальміуському району м. Маріуполя, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.). Від проходження огляду для визначення стану сп'яніння у медичному закладі охорони здоров'я в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, двічі протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, що підтверджується постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 18.06.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладанням адміністративного стягнення у вигляді 20400 грн. штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк три роки.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином шляхом публікації судової повістки на офіційному сайті «Судової влади України».
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Статтею 268 КУпАП не передбачено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП у випадку, якщо вона сповіщена про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Приймаючи до уваги те, що суд вжив необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а від ОСОБА_1 не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини неявки ОСОБА_1 до суду визнані неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність на підставі наявних матеріалів.
Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Частиною 3 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до загальних положень ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 406086 від 04.11.2020 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , рапортом поліцейського взводу № 1 батальйону УПП в Донецькій області Дячук А.Ю., також оптичним диском обставин викладених в протоколі, а також постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 704311 від 04.11.2020 року про притягнення ОСОБА_1 за порушення ПДР України за ч.1 ст.121, ч.4 ст.126 КУпАП та накладання штрафу в розмірі 510 грн., яке стало підставою законної зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, що підтверджується постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 18.06.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладанням адміністративного стягнення у вигляді 20400 грн. штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк три роки.
За таких обставин, на підставі викладеного, суд відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.130 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю доведена.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, схильний до вчинення правопорушень у сфері дорожнього руху, що свідчить про нехтування ним законів України і правил дорожнього руху, а також про стійку протиправну поведінку.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 повторно вчинив правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено покарання у виді штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Ураховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на десять років.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент винесення постанови становить 454,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 130, 247, 284 КУпАП,суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн.
На постанову протягом 10 днів з моменту її винесення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Іллічівський райсуд м. Маріуполя.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя: А. М. Іванченко