264/6138/20
2/264/378/2021
"14" січня 2021 р. Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:
головуючого - судді Мушкета О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Дарменко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків за договором,-
Представник позивача Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» - Темір І.К. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків за договором.
В обґрунтування зазначеного позову зазначила, що 23.11.2018 року між Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (далі за тестом - КП «МТТУ») та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № 414 на професійно-технічне навчання професії водій трамваю.
За умовами вказаного договору, позивач взяв на себе зобов'язання здійснити професійну підготовку відповідача професії водій трамваю за свій рахунок, а відповідач зобов'язана після закінчення навчання відпрацювати на посаді водія трамваю не менше 3 років.
Згідно наказу №1182 від 23.11.2018 року ОСОБА_1 було зараховано до складу навчальної групи № 13 курсового професійно-технічного навчання професії «водій трамвая» 3 класу.
Відповідно до п. 4.3 Договору № 414, у разі звільнення за власним бажанням або за угодою сторін впродовж першого року після закінчення курсів, учень курсів відшкодовує Підприємству витрати на навчання в розмірі 80% суми, передбаченої п.4.2 цього договору.
Наказом № 150л від 29.05.2019 року відповідача ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду водія трамваю до депо № 2 КП «МТТУ».
01.08.2019 року відповідач подала на ім'я начальника КП «МТТУ» заяву про звільнення, на підставі якої наказом № 165л від 06.08.2019 року її було звільнено за згодою сторін.
07.08.2019 року відповідач подала до КП «МТТУ» заяву в якій просила укласти з нею договір добровільного відшкодування витрат на навчання з розстрочкою на 12 місяців. Цього ж дня між сторонами було укладено договір про реструктуризацію заборгованості № 435 за умовами якого позивач надав розстрочку у погашенні відповідачем витрат, які були понесені на її професійно-технічне навчання професії водій трамваю у сумі 23906,61 гривень, шляхом щомісячного внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок КП «МТТУ» в розмірі 1992,22 грн., починаючи з вересня 2019 року.
Проте, в порушення умов договору № 435 від 07.08.2019 року відповідач не виконувала в повній мірі взяті на себе зобов'язання, сплативши на користь КП «МТТУ» лише 1000,00 грн. за серпень 2019 року та припинила відшкодування витрат повністю, у зв'язку з чим представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь КП «МТТУ» збитки за договором № 435 від 07.08.2019 року в сумі 22906,61 гривень, а також суму сплаченого ними судового збору в розмірі 2 102,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала суду письмову заяву згідно якої просила суд слухати справу у її відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечила у зв'язку з обставинами, викладеними у поданому нею відзиві на позовну заяву. У письмовому відзиві зазначила, що з позовними вимогами не погоджується, оскільки відповідальність по відшкодуванню витрат на навчання по договору настає лише тоді, коли учень звільняється за власним бажанням, а підстави для відшкодування витрат на навчання при звільненні працівника за угодою сторін договором не передбачено. Також у відзиві зазначає, що у день її звільнення, а саме 06.08.2019 року їй не було видано трудову книжку і лише на наступний день, 07.08.2019 року її було видано лише за умови, що вона підпише з позивачем договір про відшкодування витрат за договором на професійно-технічне навчання від 23.11.2018 року № 414 і сплати першого платежу. Оскільки їй була потрібна трудова книжка і її запевнили, що вказаний договір є лише формальністю, вважає підписаний нею договір фіктивним.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши усі наявні докази, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 листопада 2018 року відповідач по справі - ОСОБА_1 звернулася до керівництва КП «МТТУ» з заявою про зарахування її на курси підготовки водіїв трамвая 3 класу. Дана обставина стверджується копією письмової заяви ОСОБА_1 від 23.11.2018 року (а.с. 6).
Наказом від 23.11.2018 за № 1182 «Про організацію навчальної групи № 13, виданим начальником КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» наказано учбовому центру організувати групу курсового професійно-технічного навчання професії «Водій трамвая» 3 класу, заняття у навчальній групі розпочати 27.11.2018 року, до складу учбової групи зараховано ОСОБА_1 (а.с. 7).
23 листопада 2018 року між КП «МТТУ» (підприємство), з одного боку та ОСОБА_1 (слухач курсів), з іншого боку, було укладено договір № 414 на професійно-технічне навчання професії водій трамвая (а.с. 8-9).
Згідно із пп. 3.1.1., 3.1.3., 3.1.4. п. 3.1 вказаного Договору КП «МТТУ» зобов'язалося надати ОСОБА_1 навчальні послуги на рівні державних стандартів освіти, видати відповідне свідоцтво державного зразка, а також після закінчення курсів та здачі екзамену у Територіальному сервісному центрі забезпечити відповідача роботою за спеціальністю водій трамвая.
Згідно із п.п. 3.3.1, 3.3.5. п. 3.3 Договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язалася успішно пройти курс теоретичної підготовки, стажування, здати екзамени та заліки, згідно затвердженого навчального плану, а також в повному обсязі пройти виробниче навчання, а також після закінчення навчання відпрацювати за отриманою професією на підприємстві на посаді водія трамвая 3 роки.
Крім того, відповідно до п. 4.1 Договору у випадку відрахування з курсів відповідач зобов'язалася відшкодувати підприємству одноразово єдиним платежем у день відрахування суму, витрачену на навчання у відповідності зі кошторисом витрат на професійно-технічне навчання, у розмірі пропорційно часу навчання.
Наказом від 28.05.2019 року № 474 «Про відрахування з курсів підготовки професіям «Водій трамвая» та «Водій тролейбуса» у зв'язку з закінченням навчання», виданим КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» наказано ОСОБА_1 відрахувати з курсів підготовки професії «Водій трамвая» 28.05.2019 та направити до відділу кадрів для подальшого працевлаштування, у відповідності до договору на навчання № 414 від 23.11.2018 року (а.с. 10).
З 30.05.2019 року КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» було прийнято ОСОБА_1 на роботу в депо 2 на посаду водій трамвая 3 класу на підставі особистої заяви відповідача від 29.05.2019 року (а.с. 12) про що було видано наказ (розпорядження) № 150л «Про прийняття на роботу» від 30.05.2019 року (а.с. 13).
01.08.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до керівництва КП «МТТУ» із письмовою заявою про звільнення її з 06.08.2019 року за згодою сторін, вказавши у даній заяві що вона погоджується на відшкодування затрат, понесених підприємством на її навчання по професії водій трамвая (а.с. 14).
Наказом КП «МТТУ» від 06.08.2019 № 165л «Про припинення трудового договору (контракту)» ОСОБА_1 було звільнено з посади водій трамвая 3 класу за угодою сторін, підстава - заява ОСОБА_1 (а.с. 15).
07.08.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до керівництва КП «МТТУ» з письмовою заявою, в якій зазначила, що погоджується та зобов'язується відшкодувати витрати, понесені на її навчання за професією водій трамвая в сумі 23906,61 грн. та просила позивача укласти з нею договір про реструктуризацію заборгованості на та сплату по 1992,22 грн. щомісячно, починаючи з вересня 2019 року (а.с. 16).
07.08.2019 року між КП «МТТУ», з однієї сторони, та ОСОБА_1 з іншої сторони, було укладено договір № 435 «Про відшкодування витрат за договором на професійно-технічне навчання від 23.11.2018 року № 414» на суму 23906,61 грн. терміном на 12 місяців щомісячно рівними платежами по 1992,22 грн. до повного погашення заборгованості (а.с. 17).
Як вбачається з меморіального ордеру № @2PL464047 від 07.08.2019 року, відповідачем ОСОБА_1 було добровільно сплачено платіж на погашення заборгованості за навчання в розмірі 1000,00 гривень, проте в подальшому остання припинила відшкодування вказаних витрат.
Частина 1 ст.509 ЦК України наголошує, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно до умов договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - згідно із звичаями ділового обороту чи іншими вимогами, які звичайно ставляться. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (належне виконання).
Пункт 4 ч.1 ст.611 ЦК України передбачає правові наслідки порушення зобов'язання, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.614 ЦК).
Згідно зі ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Що стосується тверджень відповідача про те, що її змусили укласти договір добровільного відшкодування шкоди у зв'язку з тим, що їй не видавали трудову книжку у день звільнення суд зазначає, що як вбачається із записів у особовій картці працівника ОСОБА_1 та журналу реєстрації трудових книжок, остання отримала трудову книжку у день звільнення, а саме: 06.08.2019 року, а не 07.08.2019 року як вона зазначала у своєму відзиві до позовної заяви.
Крім цього, доводи відповідача про те, що її звільнення було обумовлено не її власним бажанням, а угодою сторін не заслуговують на увагу, оскільки ініціатива припинення трудового договору виходила саме від відповідача, а не підприємства, що стверджується її письмовою заявою, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 умови договору не виконала та не відшкодувала витрати, які були понесені на її навчання, тому позов Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» про стягнення матеріальних збитків є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, а ним при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн., то у порядку передбаченому ст.141 ЦПК України він підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 623, 638 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 95, 128, 141, 223, 247, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (юридична адреса: м.Маріуполь, вул.Миколаївська, 92, ЄДРПОУ 05393725) матеріальні збитки за договором на професійно-технічне навчання професії водія трамвая в сумі 22906 (двадцять дві тисячі дев'ятсот шість) грн. 61 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (юридична адреса: м.Маріуполь, вул.Миколаївська, 92, ЄДРПОУ 05393725) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О. О. Мушкет