Справа № 263/11163/20
Провадження № 2/263/501/2021
15 січня 2021 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суду міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючої судді Ікорської Є.С.,
за участю секретаря Шпичак Є.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Цатуряна Е.В.,
розглянувши на стадії підготовчого розгляду у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України, Головного управління ДФС у Донецькій області про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,
У провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України, Головного управління ДФС у Донецькій області про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.
21 грудня 2020 року представником Головного управління ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України подано клопотання до канцелярії суду про повернення позовної заяви позивачу на підставі ч. 4 ст. 185 ЦПК України. У клопотанні зазначає, що спірні правовідносини виникли з позивачем не як з фізичною особою, а як із фізичною особою-підприємцем. Вважає, що спірні правовідносини є публічно-правовими, тому позивач повинен звертатися до суду не як фізична особа, а як фізична особа-підприємець. Окрім того, зазначив, що позовна заява підписана особою, яка не має право її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У підготовчому судовому засіданні судом поставлено на обговорення клопотання представника Головного управління ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України.
Позивач у судовому засіданні заперечував проти клопотання представника відповідача, просив суд відмовити.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти клопотання представника відповідача, просила суд відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання, наполягав на задоволенні.
Вирішуючи клопотання представника відповідача Головного управління ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України про повернення позовної заяви позивачу, суд виходить з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Приписами ч. 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Частина 1 ст. 20 ГПК України визначає, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Частина 1 та 2 статті 3 ГК України визначає, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності, (ст. 2 ГК України).
Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду мають фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Із заявленого позову ОСОБА_1 убачається, що він, звертаючись із заявою до відповідача, бажає стягнути матеріальну та моральну шкоду, спричинену внаслідок неправомірних дій співробітників Головного управління ДФС України у Донецькій області.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Таким чином, позивач у цій справі, порушуючи питання про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок неправомірних дій співробітників Головного управління ДФС України у Донецькій області, не просить визнати неправомірними дії відповідача, а має намір вирішити питання про право цивільне, отже спір у цій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у справі, суд дійшов висновку, що цей спір не належить до юрисдикції господарських судів, і вважає, що він підлягає розгляду за правилами, передбаченим Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України, завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У відповідності до положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Проте суд акцентує увагу на те, що положення статті 185 ЦПК України допускають можливість повернення позовної заяви виключно до відкриття провадження у справі.
Після відкриття провадження у справі суд може усунути відповідне порушення норми цивільного процесуального законодавства, допущене особою, яка звернулась із позовом, зокрема шляхом постановлення ухвали про залишення позову без розгляду на підставі пункту першого, другого або восьмого частини першої статті 257 ЦПК України.
Окремо суд вважає за доцільне зауважити, що позовна заява була подана та підписана безпосередньо адвокатом позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, доводи відповідача про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, не знайшли свого правового підтвердження, тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 19, 185, 260 ЦПК України,
У задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України Петрова А.Г. про повернення позивачу позовної заяви - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 15 січня 2021 року.
Суддя Є.С. Ікорська