Номер провадження 3/229/16/2021
ЄУН 229/5699/20
15 січня 2021 року м. Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області в особі судді Рагозіної С.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №235648 від 08 грудня 2020 року, складеного о 13 годині 10 хвилин поліцейським СПРР №3 Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області Мокрим Я.В., водій ОСОБА_1 08 грудня 2020 року о 13:00 годині на вул. Космонавтів біля буд. №58 в м. Дружківці керував мотоциклом ІЖ-Планета-3 без номерного знаку з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, відсутність слиновиділення) та від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил Дорожнього руху, тим самим скоївши адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, в протоколі вину визнав, просив справу розглянути без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП складає, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735 Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України (далі-Інструкція).
Згідно з розділом І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Тобто, передумовою направлення водія транспортного засобу до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп'яніння є наявність у водія ознак наркотичного сп'яніння, якими відповідно до п.3 та п. 4 розділу І Інструкції є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Досліджуючи відеозапис фіксації правопорушення, суд встановив, що водій ОСОБА_1 під час пропонування йому працівником поліції проїхати на огляд до закладу охорони здоров'я перебував у шоломі, поводився адекватно, спокійно та стримано, його поведінка цілком відповідала обстановці. Суд не може встановити з відеозапису, яким чином працівник поліції виявив явні ознаки наркотичного сп'яніння, які прописані у протоколі, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, відсутність слиновиділення, у водія, який перебував у шоломі і зняв його тільки після відмови їхати у заклад охорони здоров'я. Тобто, судом ставиться під сумнів правомірність самого направлення водія працівником поліції до закладу охорони здоров'я на огляд на стан сп'яніння. Сам відеозапис триває 27 секунд, хоча водій був зупинений о 13:00, а протокол складений о 13:10. На відеозаписі здебільшого зафіксовані свідки, а водій зафіксований тільки мигцем.
До того ж, така ознака як відсутність слиновиділення взагалі відсутня в переліку ознак сп'яніння, встановлених Інструкцією.
Отже, суд вважає, що підстави для направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проведення його огляду на стан наркотичного сп'яніння у працівника поліції були відсутні.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 177/525/17 від 08.07.2020 відхилив доводи скаржника (Управління патрульної поліції в м.Кривому Розі Департаменту патрульної поліції) про правомірність оскаржуваної постанови, у зв'язку з тим, що вчинення адміністративного правопорушення позивачем (правопорушником) не заперечується, оскільки уважає, що сам факт визнання особою вини у порушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно з роз'ясненнями п.24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вважає необхідним звернути увагу на правові висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Яременко проти України», де зазначено наступне:
«…Питання, яке Суд має вирішити, полягає у визначенні, чи було справедливим провадження у справі загалом, включаючи спосіб, у який були отримані докази. При цьому має бути оцінена відповідна "незаконність" і, якщо це стосується порушення іншого конвенційного права, має бути оцінений характер виявленого порушення (рішення "Хан проти Сполученого Королівства" і "Аллан проти Сполученого Королівства"). При цьому має бути врахована якість таких доказів і, зокрема те, чи породжують обставини, за яких вони були отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності…».
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 130, 221, 245, 247-249, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня постановлення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: С. О. Рагозіна