Провадження № 3/229/106/2021
ЄУН 229/116/21
іменем України
15 січня 2021 року м. Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області в особі судді Рагозіної С.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Дружківського відділення поліції Краматорського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Аревшат Артікського району Вірменія, громадянки України, яка є ФОП, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
13 січня 2021 року до Дружківського міського суду Донецької області з Дружківського ВП Краматорського ВП ГУ НП в Донецькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №126278 від 19 грудня 2020 року, згідно з яким 19 грудня 2020 року об 11:30 год. ОСОБА_1 , яка є ФОП, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », власницею якого є вона, не забезпечила централізований збір використаних засобів індивідуального захисту, чим порушила п.п. 14 п. 2 постанови КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236. Зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушила правила щодо карантину людей.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановив таке.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП виражається в порушенні правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до пп.14 п. 2 постанови КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236 на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких:
не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менш як 1,5 метра;
не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, що закривають ніс та рот, та не здійснюється належний контроль за їх використанням;
обслуговуються покупці без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;
не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).
Разом з тим, протокол та додані до нього матеріали не містять належних та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 177/525/17 від 08.07.2020 відхилив доводи скаржника (Управління патрульної поліції в м.Кривому Розі Департаменту патрульної поліції) про правомірність оскаржуваної постанови, у зв'язку з тим, що вчинення адміністративного правопорушення позивачем (правопорушником) не заперечується, оскільки уважає, що сам факт визнання особою вини у порушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно з роз'ясненнями п.24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суддя вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з недоведенністю наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 44-3, 247, 251 КпАП України, суд
провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня постановлення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: С.О. Рагозіна