справа № 388/1363/20
провадження № 2/388/99/2021
15.01.2021м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Кнурова О.А.,
секретар судового засідання Кіцану Г.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
встановив:
позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в якому просили визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням (будинком та господарськими спорудами), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
На обґрунтування своєї позовної вимоги позивачі зазначили, що вони є подружжям та їм на праві приватної спільної часткової власності належить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у якому вони зареєстровані та фактично проживають разом із донькою дружини від першого шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, разом із ними у будинку зареєстрований рідний брат ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за місцем реєстрації фактично не проживав жодного дня. Реєстрація у місті Долинська відповідачу була потрібна формально, оскільки він мав наміри у місті Долинська працевлаштуватись, або ж стати на облік до центру зайнятості, як шукаючий роботу. Місце проживання відповідача невідоме, він не підтримує з ними зв'язок. Декілька років поспіль на їх адресу надходять листи із Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про те, що відповідач має невиплачені штрафи, що були накладені на нього посадовими особами Управління держпраці у Кіровоградській області, та Управління ПП у м. Кривому Розі Дніпропетровської області. У зв'язку із тим, що відповідач при оформленні документів надає інформацію щодо місця реєстрації у їх будинку, а не про фактичне місце проживання, вся поштова кореспонденція надходить на їх адресу. Більше того, вони змушені їздити у виконавчу службу, та надавати пояснення, щодо відсутності у їх будинку майна відповідача, та підтверджувати це письмовими доказами. Окрім зазначеного, через те, що у їх будинку зареєстрований відповідач, вони не можуть оформити субсидію на житлово-комунальні послуги, оскільки для її оформлення до компетентних органів потрібно надати документи про доходи усіх зареєстрованих осіб у житловому будинку, в тому числі й відомості про доходи ОСОБА_3 , при цьому, вони навіть гадки не маємо де він знаходиться, та чим він займається. Наявність зареєстрованого місця проживання відповідача у їх будинку є перешкодою для вільного володіння, користування та розпорядження належним їм будинком.
Ухвалою від 02.12.2020 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом з постановленням здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Копія зазначеної ухвали була надіслана в порядку ст. 272 ЦПК України позивачам за їх зареєстрованим місцем проживання (перебування), зазначеним у позові та відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання (перебування), встановленим судом у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 187 ЦПК України.
Заперечення від відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Позивачі, які про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом отримання судової повістки засобами телефонного зв'язку (SMS-повідомлення), згоду на отримання якої у зазначеному вигляді надано у заяві від 13.11.2020, долученої до матеріалів справи, що (отримання повідомлення) підтверджується довідкою відповідальної особи суду, - звернулись до суду із заявами, зареєстрованими в суді 14.01.2020 за вх. № 167/21 та № 168/21, в яких, кожен окремо, просили розглянути справу за їх відсутності, позовну вимогу підтримали та відмовились від вимоги про стягнення судового збору, а також зазначили, що не заперечують проти заочного розгляду справи.
Відповідач, який про дату, час і місце розгляду справи, повідомлявся належним чином засобами поштового зв'язку за його зареєстрованим місцем проживання (перебування), встановленим судом у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 187 ЦПК України, та відповідно до положень ст. 128 ЦПК України є таким, якому судова повістка вручена 30.12.2020, - в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема, положень ст. 280 ЦПК України, суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності сторін без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів справи.
Дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулися позивачі, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.
Так, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується: договором купівлі-продажу від 07.12.2013, посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовим І.Ю., зареєстровано в реєстрі за № 1457; договором дарування частки житлового будинку від 21.06.2019, посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовим І.Ю., зареєстровано в реєстрі за № 604.
За вищевказаною адресою, відповідно до довідки № 4421 від 21.10.2020, виданої КП «Долинський міськкомунгосп», зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з відмітками у домовій книзі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за вищевказаною адресою з 21.01.2015.
Відповідно до довідки від 20.10.2020, виданої головою вуличного комітету ОСОБА_5., підпис якої засвідчено секретарем міської ради 23.10.2020, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , на даний час не проживає та взагалі не проживав.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 не проживає у належному ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будинку з часу реєстрації свого місця проживання у ньому, тобто з 21.01.2015.
Також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є рідним братом позивача ОСОБА_2 , що підтверджено позивачами у позові та відповідачем не спростовано.
Поряд з цим судом відзначається, що ОСОБА_3 з урахуванням положень ст. 64 ЖК, якими передбачено, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки, - не є членом сім'ї позивачів.
Відповідно до положень ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Відповідно до ч. 2 ст. 403 ЦК України сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку.
Положеннями ч. 3 ст. 404 ЦК України передбачено, що право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).
Аналізуючи встановлені під час судового розгляду обставини та наведені правові норми суд відзначає, що реєстрація, зі згоди позивачів, місця проживання відповідача, який не є членом сім'ї позивачів, за адресою житлового приміщення, яке є власністю позивачів, є наділенням відповідача правом користування їх майном - в даному випадку будинком, що наділяє відповідача правом проживання, яке за своєю природою є правом сервітутного типу і відноситься до особистих сервітутів.
Надаючи оцінку обраному позивачами способу захисту свого права користування та розпорядження належним їм на праві приватної власності нерухомим майном (будинком) судом відзначається таке.
Конституція України встановила основні засади права власності. Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним, та складається з правомочностей власника щодо права володіння, права користування і права розпорядження.
Відповідно до ст. 150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Положеннями ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Більш того, на підставі ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до 1 ст. 16 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Тобто, виходячи зі змісту зазначеної норми закону, прийняте рішення суду про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням відповідно є підставою дня зняття цієї особи з реєстрації. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи (ч. 2 ст. 7 зазначеного Закону).
Враховуючи викладене судом відзначається, що обраний позивачами спосіб захисту свого права користування та розпорядження належним їм на праві приватної власності нерухомим майном (будинком), та встановлення судом наявності перешкод позивачам у користуванні зазначеною власністю, - шляхом визнання відповідача, таким, що втратив право користування житловим приміщенням (будинком), є обґрунтованим та в повній мірі відповідає чинному законодавству.
Відповідно до п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 406 ЦК України сервітут припиняється у разі невикористання сервітуту протягом трьох років підряд, сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач не користується правом проживання у належному позивачам будинкубільш ніж протягом трьох років підряд, та відповідачем не надано суду доказів на підтвердження його права на проживання у вищевказаному будинку або поважності причин не проживання у ньому, та беручи до уваги відсутність згоди позивачів, як власників житлового приміщення (будинку), на проживання в ньому відповідача, суд вважає вимогу позивачів про визнання відповідача, таким, що втратив право користування житловим приміщенням (будинком), - обґрунтованою та такою, що в повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав та свобод фізичної особи, тому така вимога підлягає задоволенню.
Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує значення справи для сторін, а тому, враховуючи в даному випадку, значення справи для позивачів з урахуванням відмови останніх від пред'явлення вимоги про стягнення витрат, понесених по сплаті судового збору (заяви від 14.01.2020 за вх. № 167/21 та № 168/21), - суд дійшов висновку, що понесені позивачами судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп., слід вважати по фактично понесеним позивачами.
Керуючись статтями 141, 258-259, 263-265, 281-284 ЦПК України, -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Судові витрати по справі вважати по фактично понесеними позивачами.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до статті 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (перебування), зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .
Суддя О.А. Кнуров