14.01.2021 227/4229/20
14 січня 2021 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Хандуріна В.В.
при секретарі Соріній А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Добропільської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_5 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Добропільської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 06.08.2011 року. У шлюбі у них народилося троє спільних дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти проживають разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відвідують ДНЗ №3 «Сонечко» Добропільської міської ради. Згідно довідки № 96 від 06.07.2020 року позивач активно приймає участь у житті групи та садочку. Постійно контактує з вихователями та адміністрацією, цікавиться розвитком дітей. Згідно характеристики на ОСОБА_2 , дитина виховується в родині, яка має статус неповної багатодітної сім'ї. Контролює навчання сина, багато часу приділяє вихованню сина. Постійно підтримує зв'язок зі школою та класним керівником, відвідує батьківські збори. Мати школу не відвідує з листопада 2019 року, навчанням дитини не цікавиться. Позивач за місцем роботи та проживання характеризується позитивно. Піклується про своїх малолітніх дітей, забезпечує їх потреби, доглядає за ними. Мати дітей, ОСОБА_5 з листопада 2019 року з родиною не проживає. Згідно рапорту інспектора ЮП Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, відповідач у грудні 2020 року залишила дітей. Також зловживає спиртними напоями, вихованням дітей не займається. На теперішній час місце знаходження відповідача йому не відоме. Відповідно побутової характеристики від 06.07.2020 року відповідач проживала за адресою: АДРЕСА_1 , з 2017 року по грудень 2019 року. З грудня 2019 року вихованням дітей не займається, не спілкується з ними. Зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, мати не займається вихованням та утриманням своїх дітей, не надає ніякої допомоги щодо їх виховання без поважних причин. На підставі вищевикладеного, позивач просив позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , стягнути аліменти та судовий збір.
Позивач через канцелярію суду надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач також надала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Від представника третьої особи також надійшла заява з проханням розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач ОСОБА_5 є матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження (а.с. 8-10).
Судом встановлено, що 06 березня 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано, що підтверджується копією рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області (а.с.24).
Як вбачається з характеристики на ОСОБА_2 , ОСОБА_2 навчається в школі з 1 вересня 2019 року. Зарекомендував себе як дисциплінований учень. Має навчальні досягнення середнього рівня. Навчається не в повну міру своїх сил. Має здібності до вивчення математики. Любить малювати, ліпити з пластиліну, робити аплікації. На уроках не завжди уважний та активний. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Виховується в родині, яка має статус неповної багатодітної сім'ї. Батько контролює навчання дитини, багато часу приділяє вихованню сина. Постійно підтримує зв'язок з школою та класним керівником, відвідує батьківські збори. Мати школу не відвідує з листопада 2019 року, навчанням дитини не цікавиться. (а.с. 11)
Згідно довідки з дошкільного навчального закладу ясла садок загального розвитку №3 «Сонечко» Добропільської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відвідує дитячий садок з 01.09.2017 року та по теперішній час, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відвідує дитячий садок з 01.02.2020 року по теперішній час. Дівчатка виховуються в багатодітній родині. В період з 01.09.2017 року по період з 19.11.2019 року ОСОБА_3 садок відвідувала нерегулярно. Була заборгованість по оплаті за дитячий садок. З 19.11.2019 року батько один займається вихованням дітей, борги по дитячому садку погашені, платежі надходять регулярно. За цей період мати у дитячий садок жодного разу не з'явилась. Зовнішній вигляд дітей охайний. Дівчатка володіють навичками самообслуговування, розвиток відповідає віку. Батько активно приймає участь у житті групи та садочку. Йде на контакт з вихователями та адміністрацією. Цікавиться розвитком дітей у дошкільному закладі. (а.с. 13)
Як вбачається з долучених до матеріалів справи довідок з КНП «Добропільська лікарня інтенсивного лікування», ОСОБА_1 , 1986 р.н., на обліку у лікаря-психіатра та лікаря- нарколога не перебуває. (а.с. 19,20)
Відповідно до виробничої характеристики, ОСОБА_1 працює на дільниці шахтного транспорту №1 з 19.02.2017 року та по теперішній час електрослюсарем підземним. За період роботи на дільниці показав хороший рівень професійної підготовки, виконує змінні завдання, наряди якісно та в строк. До роботи ставиться сумлінно. Характер врівноважений, спокійний. З колективом дільниці має гарні, рівні стосунки. (а.с. 11)
Згідно характеристики, виданої виконавчим комітетом Добропільської міської ради від 06.07.2020 року, ОСОБА_1 , 1986 р.н., проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 2017 року разом з дітьми: ОСОБА_8 , 2010 р.н., ОСОБА_2 , 2012 р.н., ОСОБА_4 , 2017 р.н., ОСОБА_3 , 2014 р.н. В побуті характеризується позитивно, займається вихованням дітей. З сусідами конфліктів не має, в пияцтві, сварках і бійках помічений не був. (а.с. 22)
Відповідно до характеристики, виданої виконавчим комітетом Добропільської міської ради від 06.07.2020 року, ОСОБА_5 , 1987 р.н. проживала за адресою: АДРЕСА_1 , з 2017 року. Зі слів сусідів за вищезазначеною адресою не проживає з грудня 2019 року. З дітьми не спілкується та не займається їх вихованням. (а.с. 26)
З рапорту інспектора ЮП Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області від 27.07.2020 року, вбачається, що ОСОБА_5 у грудні 2019 року залишила за місцем мешкання своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на виховання ОСОБА_1 та поїхала з м. Добропілля. Також ОСОБА_5 зловживає спиртними напоями, вихованням своїх дітей з грудня 2019 року та по теперішній час не займається, їх життям та здоров'ям не цікавиться. (а.с. 28)
Згідно актів обстеження матеріально-побутових умов проживання родини від 27.08.2020 року, 01.09.2020 року та 19.10.2020 року, встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обстеження встановлено, що родина мешкає в 1-поверховому будинку на 1-поверсі в 4-кімнатній квартирі. Родина складається з чотирьох осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Умови проживання добрі, санітарно-гігієнічні норми витримані, опалення пічне, автономне, є запас вугілля, є водопостачання на дворі та в будинку, та електроенергія. В будинку чисто, прибрано. Діти мають окремі спальні місця, шафа для одягу, місце для навчання та відпочинку. Забезпечені посезонним одягом та взуттям в достатній кількості, Є готова їжа та запас. На подвір'ї чисто, прибрано, є невеликий садок. Батько виховує та утримує своїх дітей. Відносини в родині добрі.
Згідно висновку виконавчого комітету Добропільської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 від 28.09.2020 року, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Шостим Принципом Декларації прав дитини, що була проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року закріплено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові та моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР №789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
З огляду на викладене, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, поведінка батьків повинна бути такою, щоб дитина сама тягнулася до них.
Згідно положення пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року із змінами від 19.12.2008 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
У відповідності до ч.1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Суд неодноразово в своїх рішеннях акцентував увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішеннях від 16.07.2015 року у справі «Мамчур проти України» та від 01.07.2017 року у справі «М.С. проти України», при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Відповідно до вимог статті 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і етичний розвиток.
Стаття 164 Сімейного кодексу України передбачає підстави позбавлення батьківських прав, а саме: мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2,4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Відповідно до п. 16 постанови пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Проаналізувавши викладені обставини, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач не виявляє до своїх дітей батьківського піклування, оскільки не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного медичного догляду, лікування, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу.
Враховуючі викладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч.2,3 ст. 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Згідно зі статтею 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У силу положень ст. 183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до положень ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Таким чином, зважаючи, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо достатності заробітку відповідача для виплати аліментів в мінімальному рекомендованому розмірі, суд, враховуючи норму ч. 3 ст. 182 СК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 жовтня 2020 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, в тому числі, щодо розподілу між сторонами судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав, і стягнення аліментів на дитину. Судовий збір позивачем було сплачено за вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав. Судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів позивачем не сплачувався, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Приймаючи до уваги, що під час звернення до суду судовий збір позивачем за позовну вимогу (стягнення аліментів) сплачено не було, суд відповідно до норми ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.
Також з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір за подання позову про позбавлення батьківських прав у розмірі 840,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 164, 180, 182 Сімейного кодексу України, ст.ст. 59, 63 Цивільного кодексу України ст.ст. 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Добропільської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Краснолиманським МВ ГУМВС України в Донецькій області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів її заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 жовтня 2020 року, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути на користь держави з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Краснолиманським МВ ГУМВС України в Донецькій області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , судовий збір у розмірі 840,80 гривень.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Краснолиманським МВ ГУМВС України в Донецькій області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 840,80 гривень.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя В.В. Хандурін
14.01.2021