13.01.2021 227/4159/20
13 січня 2021 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Хандуріна В.В.
при секретарі Соріній А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в її інтересах представником позивача ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати,
Представник позивача звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14.07.2016 року відбулася реорганізація структурного підрозділу ДП «Донецька залізниця» шляхом його злиття, як наслідок, позивача переведено до Виробничого підрозділу «Станція Іловайськ» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», про що маються відповідні записи у трудовій книжці. 17.03.17 року начальником структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» Косим Ю.П. видано наказ №236/ДНД від 17.03.17 «Про встановлення простою». 28.04.2017 року першим заступником начальника регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» Носулько О.О. видано наказ № 645-113-1 від 28.04.2017 року «Про деякі питання діяльності РФ «Донецька залізниця», яким передбачено скорочення штату та вивільнення працівників відповідно до вимог чинного законодавства. 04.05.17 року позивачу видано повідомлення про ліквідацію та виведення зі штатного розпису посади (з підписами всіх членів комісії та її особистим ознайомленням). 10 липня 2017 року в.о. начальника структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» Подлузським В.О. видано наказ № 3685/ДН-ОС про припинення трудового договору (контракту) щодо позивача з 17.07.2017 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. В день звільнення відповідач повний розрахунок з позивачем не провів, як наслідок він має перед позивачем не погашену заборгованість із заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати. Відповідно до розрахункових листів заробітної плати, розмір заборгованої заробітної плати складає 19368,07 грн. (з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та зборів). З врахуванням індексів споживчих цін за період невиплати, розмір заборгованої компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати складає 4443,56 грн (без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів). На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача АТ «Українська залізниця» заборгованість по заробітній платі у розмірі 19368,07 грн, з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та зборів, а також компенсацію за втрату частини заробітної плати в розмірі 4443,56 грн без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів, а також просив вирішити питання про розподіл судових витрат.
Представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, посилається на те, що Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 15.03.2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України» було введено в дію РНБО України п. 1 якого визначено, що тимчасово, до реалізації пунктів 1і 2 Мінського «Комплексу заходів» від 12 лютого 2015 року, а також до повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України, припинено переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей. Окрім того, по факту захоплення адміністративної будівлі структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» було відкрито кримінальне провадження. У зв'язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу ПАТ «Українська залізниця», а також виробничих підрозділів підпорядкованих дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, і як наслідок відсутністю доступу до первинних документів, нарахування заробітної плати було припинено з 16.03.2017 року На теперішній час відповідач не має можливості підтвердити інформацію щодо фактичного виконання позивачем робіт, визначених трудовим договором, а також здійснити нарахування заробітної плати та інших виплат. Окрім того, позивач надав суду папери складені після 16 березня 2017 року невідомими особами. Сам по собі факт звільнення позивача з підприємства не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах (постанова ВСУ від 28.03.2018 року №408/2306/17-ц). Крім того, позивачем не надано документів, що підтверджують виконання ним роботи, передбаченої трудовим договором, зокрема табелю обліку використання робочого часу, а також не надано доказів щодо тарифної ставки (окладу), виходячи з якої повинна обраховуватись заробітна плата, розрахунково-платіжних відомостей та інших документів з обліку праці та зарплати за спірний період, а тому відсутні підстави проводити розрахунок заборгованості за спірний період, виходячи із її окладу та стягувати заборгованість по заробітній платі за цей період взагалі. Також представником відповідача було надіслано до суду довідку про доходи позивача, а також копію відомості на виплату грошей № 27 про отримання позивачем заробітної плати за березень 2017 року в розмірі 1861,94 грн. На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представником позивача було направлено до суду додаткові пояснення, в яких зазначається, що позивач повністю підтверджує отримання в структурному підрозділі відповідача (м. Лиман) частини заробітної плати за березень 2017 року у розмірі 2341,52 грн. (отримано за вирахуванням податків та зборів - 1861,94 грн.). З урахуванням зазначеного, сума заборгованої заробітної плати (з урахуванням виплаченої суми) складає 17026,55 грн., а розмір компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, становить 3825,40 грн. Загальна сума заборгованості станом на дату звернення до суду складає 20851,95 грн. Окрім того, просив прийняти додаткові пояснення по справі.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлялись належним чином. Представник позивача в додаткових поясненнях просив розглянути справу без його участі та участі позивача. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив розглянути справу без участі представника АТ «Укрзалізниця».
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:
Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 , заведеної на ім'я позивача ОСОБА_1 , її в останнє 01.10.2015 року переведено черговим по залізничній станції Іловайськ. 14.07.2016 року Державне підприємство «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на підставі відповідного наказу, Станція Іловайськ «Державного підприємства «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ «Станція Іловайська» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
17 липня 2017 року ОСОБА_1 було звільнено у зв'язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці та копією наказу (розпорядження) № 3685/ДН-ОС від 10.07.2017 року (а.с. 8-10). Зі змісту вказаного наказу вбачається, що відповідачем було прийнято рішення про виплату компенсації за 26 днів відпустки з виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку.
З копії наказу № 236/ДНД від 17.03.2017 року по СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» «Про встановлення простою», вбачається, що з 20 березня 2017 року для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції було встановлено початок простою. Згідно п. 8 вказаного наказу, оплату за час простою не з вини працівників провести з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи.
Згідно копії наказу № 645-Н3-1 від 28.04.2017 року «Про деякі питання діяльності регіональної філії «Донецька залізниця», з 17.07.2017 року зі складу регіональної філії «Донецька залізниця» було вилучено структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» та виробничі підрозділи, які підпорядковані структурному підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» із загальною штатною чисельністю 14510 штатних одиниць. Окрім того, начальникам дирекції залізничних перевезень було доручено забезпечення своєчасного, з дотриманням вимог чинного законодавства України, персональне попередження працівників структурного/виробничих підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень» про їх звільнення у зв'язку із скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 17.07.2017 року та ознайомлення працівників з переліком наявних вакантних посад по структурним підрозділам ПАТ «Укрзалізниця», які розташовані на підконтрольній українській владі території, а також провести процедуру вивільнення працівників відповідно до вимог чинного законодавства.
З розрахунків заробітної плати за березень 2017 року, проведеного ВП ДС Іловайськ ДН Донецьк РФ «Дон.зал.», вбачається, що сума нарахованої заробітної плати склала 5092,09 грн (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с.12), згідно розрахунку за квітень 2017 року - 270,92 грн (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 13), згідно розрахунку за травень 2017 року - 891,69 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 14), згідно розрахунку за червень 2017 року - 0,00 грн (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 15), згідно розрахунку за липень 2017 року - 13113,37 грн (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 16).
Окрім того, суд приймає до уваги визнання позивачем факту отримання частини заборгованості по заробітній платі та доводи відповідача про проведення нарахування та часткову виплату заробітної плати за першу половину березня 2017 року. В той же час, представником відповідача було надано до суду довідку про доходи позивача, згідно якої останній було нараховано заробітну плату за березень 2017 року в розмірі 2341,52 грн, до видачі - 1861,94 грн, яка отримана позивачем.
Також суд приймає до уваги відомості, які містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу, наданих органом Пенсійного фонду України на виконання ухвали суду про витребування доказів. Так, в даних, наданих органом Пенсійного фонду України, зазначено, що сума нарахованої заробітної плати за березень 2017 року становить 5092,09 грн, в той час як в довідці, наданій відповідачем, зазначено, що сума нарахованої заробітної плати склала 2341,52 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованої заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 17026,55 грн (з врахуванням вже виплаченої суми) (сума без утримання передбачених законом податків та зборів).
Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Частиною 1 статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпПУ, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до положень ст.ст. 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
Однак, суд відхиляє посилання відповідача на неможливість вивезти первинні документи як підставу для відмови у нарахуванні та виплаті позивачу заробітної плати, оскільки обов'язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, лежить на працедавцеві, а не на працівникові. За цих обставин втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов'язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, тим більше, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що він у будь-який спосіб намагався виправити цю ситуацію.
Наявність роздрукованих розрахункових листів, виданих позивачу, яка використала їх як доказ наявної заборгованості із заробітної плати та надані відповідачем, на виконання вимог ухвали суду документи, зокрема копія наказу № 899-Н, копія наказу №3685/ДН-ОС від 10.07.2017 року, копія довідки-розрахунок невикористаних днів відпустки, за які надається компенсація під час звільнення, копія особової картки, копія трудової книжки, табелі обліку використання робочого часу, копії розрахункових листів та інші документи, свідчить та розцінюється судом як обізнаність підприємства відповідача про існуючий обов'язок розрахунку та його невиконання.
Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
Враховуючи, що судом встановлено факт перебування позивача в трудових відносинах з АТ «Укрзалізниця», який відповідачем не оспорюється, та при звільненні з підприємства остаточного розрахунку з позивачем проведено не було, заборгованість по заробітній платі (нарахована) за період з березня 2017 року по липень 2017 року, становить 17026,55 грн, яка підлягає стягненню з відповідача (сума без утримання передбачених законом податків та зборів).
Відповідно до Закону «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постановою № 200, утворено ПАТ «Укрзалізниця» на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1. До переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено ДП «Донецька залізниця».
Відповідно до частини 4 ст. 36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.
За змістом частини 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Отже, АТ «Укрзалізниця» у повному обсязі несе обов'язок оплати праці перед позивачем.
Норма ст. 67 Конституції України покладає обов'язок на кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як зазначено в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Тобто, при виплаті позивачу заборгованості по заробітній платі в розмірі 17026,55 грн, відповідач зобов'язаний утримати з цієї суми податки та інші обов'язкові платежі.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, то суд виходить з наступного.
Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України, Законами України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427.
Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.
У рішенні Конституційного суду України від 15 жовтня 2013 року № 9 рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати, ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно ст. 3 цього Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 23 квітня 1999 року № 692) компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.
Суд не погоджується з наведеним розрахунком позивача щодо компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати, оскільки зазначений розрахунок було проведено, виходячи з сум заробітної плати без утримання з цієї суми передбачених законом податків і зборів.
Таким чином, компенсація втрати частини доходу складає:
1) за березень 2017 року = 4049,14 грн (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за березень 2017 року (після утримання податків і обов'язкових платежів) * індекс інфляції за період квітень 2017 року - 16 липня 2017 року (до місяця виплати частини заборгованої заробітної плати) = 164,18 грн;
за березень 2017 року = 2187,20 грн (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за березень 2017 року (після утримання податків і обов'язкових платежів, з врахуванням вже виплаченої суми заборгованості) * індекс інфляції за період з 17 липня 2017 року-вересень 2020 року = 483,01 грн;
2) за квітень 2017 року = 215,44 грн (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за квітень 2017 року (після утримання податків і обов'язкових платежів) * індекс інфляції за період травень 2017 року - вересень 2020 року = 55,69 грн;
3) за травень 2017 року = 709,06 грн (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за травень 2017 року (після утримання податків і обов'язкових платежів) * індекс інфляції за період червень 2017 року - вересень 2020 року = 172,19 грн;
4) за червень 2017 року = 0,00 грн (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за червень 2017 року (після утримання податків і обов'язкових платежів) * індекс інфляції за період липень 2017 року - вересень 2020 року = 0,00 грн;
5) за липень 2017 року = 10605,66 грн (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за липень 2017 року (після утримання податків і обов'язкових платежів) * індекс інфляції за період серпень 2017 року - вересень 2020 року = 2342,16 грн
Загальна сума компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати становить 3217,23 грн, і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Відповідно до п. 2 частини 1 ст. 430 ЦПК України у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв'язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць - за березень 2017 року в розмірі 2750,57 грн. (з врахуванням вже виплаченої суми) (сума без утримання відповідних податків та зборів).
Що ж до вимоги про розподіл судових витрат, то суд зазначає наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відповідно до п. 1 ч. 3 цієї статті відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.
У позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат відповідно до договору про надання правової допомоги, які позивач поніс та очікує понести, у зв'язку із розглядом даної справи.
Проте, на підтвердження отримання таких послуг позивачем не надано суду акта прийняття-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги, квитанцій оплати послуг адвоката.
Враховуючи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача за ч. 6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що на день звернення до суду сума судового збору для фізичних осіб за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру становила 840,80 грн, а позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 714,81грн.
Керуючись ст.ст. 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , поданий в її інтересах представником позивача ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», ЄРДПОУ 40075815; адреса місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Артемівським МВ УМВС України в Донецькій області, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , заборгованість по заробітній платі за березень - липень 2017 року в загальному розмірі 17026,55 грн.
Зобов'язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» при виплаті ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі утримати з цієї суми податки та інші обов'язкові платежі.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», ЄРДПОУ 40075815; адреса місцезнаходження: 03680 м. Київ вул. Тверська, буд. 5, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Артемівським МВ УМВС України в Донецькій області, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , суму компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 3217,23 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць - за березень 2017 року у розмірі 2750,57 грн (з врахуванням вже виплаченої суми) (сума без утримання відповідних податків та зборів).
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 714,81грн.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя В.В. Хандурін
13.01.2021