13.01.2021 227/4223/20
(заочне)
13 січня 2021 року місто Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Хандуріна В.В.
при секретарі Соріній А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження та заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником позивача - адвокатом Макєєвим Олександром Володимировичем, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Добропільська міська рада, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
Представник позивача ОСОБА_4 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою про визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач ОСОБА_1 отримав ордер на право зайняття двох кімнат житловою площею 29,37 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 . Даний факт підтверджується Ордером на житлове приміщення № 94 від 01.04.1991 року. За вищезазначеною адресою мешкає з моменту вселення, До складу його сім'ї, згідно ордеру, входили ОСОБА_3 - дружина та ОСОБА_2 - син. У зазначеній квартирі зареєстровані ОСОБА_3 колишня дружина, з якою 20 липня 2017 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області розірвано шлюб, та ОСОБА_2 , який є сином позивача. ОСОБА_3 не мешкає за місцем реєстрації з 2016 року, а ОСОБА_2 - з 2012 року, квартирою обидва не цікавляться, особистих речей в квартирі немає, не приймають участі у ремонтних роботах квартири, побуті та веденні господарства, а також не сплачують комунальних послуг. Фактичне місце проживання ОСОБА_3 позивачу не відоме, останнє відоме місце мешкання АДРЕСА_2 . Відповідач ОСОБА_2 разом з родиною мешкає у власній квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідачі самостійно не бажають знятися з обліку. Позивач звертався до відділу реєстрації Добропільської міської ради з питань зняття з реєстрації вказаних осіб, однак йому було повідомлено, що зняти з реєстрації особу без участі самої особи не має можливості і тому було запропоновано звернутися до суду. Факт реєстрації відповідачів у належній позивачу квартирі обмежує його права, оскільки позивач є єдиною особою, яка здійснює утримання належного йому нерухомого майна, змушений сплачувати комунальні послуги з врахуванням кількості зареєстрованих осіб в житловому приміщенні.
Позивач та його представник надали до суду заяви, в яких просили провести судове засідання без їх участі. На позовних вимогах наполягали, проти винесення заочного рішення не заперечували.
Представник Добропільської міської ради Донецької області в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином шляхом оголошення на офіційному порталі Судової влади України та шляхом направлення судових повісток за місцем проживання. Доказів поважності своєї неявки або заяв про розгляд справи у відсутність відповідачів до суду не надано. Відзиву відповідачів на позовну заяву до суду не надходило.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
На підставі ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за умови належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, неявки останнього в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, неподання ним відзиву і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням зазначених вимог Закону, суд вбачає за можливе розглянути справу без відповідача і винести заочне рішення.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 Виконавчим комітетом міської ради народних депутатів м. Добропілля 01 квітня 1991 року було видано ордер № 94 на родину з трьох осіб на право зайняття житлового приміщення житловою площею 29,37 кв.м., яка складається з двох кімнат за адресою: АДРЕСА_4 , ордер видано згідно рішення Виконкому від 20 лютого 1991 року №114. До складу сім'ї позивача згідно копії зазначеного ордеру входить дружина ОСОБА_3 , син ОСОБА_2 (а.с. 8).
Відповідно до рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2017 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Згідно копії довідки від 19.10.2020 року, виданої відділом реєстрації Добропільської міської ради Донецької області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_4 та з ним зареєстровані: ОСОБА_2 , 1990 р.н., ОСОБА_3 , 1968 р.н. (а.с. 9).
Згідно копії акту, складеного 18.10.2020 року головою ЖБК «Донбасс» Пастушковим Ю.Б, при перевірці встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , але з 2016 року не проживає за вищезазначеною адресою, ОСОБА_2 також зареєстрований за вищезазначеною адресою, але з 2012 року не проживає за даною адресою. (а.с. 10).
Таким чином, судом було встановлено, що відповідачі не проживають за місцем своєї реєстрації більше 2 років.
Частиною 1 ст. 71 ЖК України встановлено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Факт реєстрації відповідачів у належній ОСОБА_1 квартирі обмежує його права, оскільки він є єдиною особою, який здійснює утримання належного йому нерухомого майна, змушений сплачувати комунальні послуги з врахуванням кількості зареєстрованих осіб в житловому приміщенні.
За ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права або інтересу.
Позивач просить суд визнати відповідачів таким, що втратили право користування належним йому житлом. Ці позовні вимоги відповідають нормам житлового законодавства.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтва про смерть.
З урахуванням сукупності досліджених доказів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 втратили право користування житловим приміщенням, оскільки фактично в ньому не проживають понад 2 роки, не беруть участі в утриманні квартири шляхом оплати комунальних послуг. Вказане безсумнівно порушує права позивача у користуванні житловим приміщенням.
Тому заявлені позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.16 ЦК України, ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 206, 259, 263, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником позивача - адвокатом Макєєвим Олександром Володимировичем, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Добропільська міська рада, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Направити відповідачам копію заочного рішення суду в порядку, передбаченому ст. 272 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя В.В. Хандурін
13.01.2021