Єдиний унікальний номер: 379/41/21
Провадження № 1-кс/379/7/21
15 січня 2021 рокум.Тараща
Слідчий суддя Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 клопотання начальника СД Таращанського відділення поліції Миронівського відділу ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12021115290000016 від 12 січня 2021 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна
13.01.2021 до Таращанського районного суду Київської області надійшло клопотання начальника СД Таращанського відділення поліції Миронівського відділу ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Таращанського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, вилучене за адресою: Київська область м. Тараща, вул. Набережна, поблизу домоволодіння №42, а саме на автомобіль марки «Opel Vectra», державний номер НОМЕР_1 , 1997 року випуску, сірого кольору, та на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , видане центром 1441 на вищевказаний транспортний засіб.
В обґрунтування клопотання начальником СД Таращанського ВП зазначено, що у провадженні СД Таращанського відділення поліції Миронівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021115290000016 від 12.01.2021 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.01.2021 до Таращанського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від ОСОБА_5 ст. лейтенанта поліції Києво-Святошинського відділення поліції про те, що під час відпрацювання в м. Тараща по вул. Білоцерківській при перевірці документів на автомобіль марки «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_1 , керування якого здійснював ОСОБА_6 , виявлено ознаки підробки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також зміна номеру кузова вказаного автомобіля кустарним способом.
12.01.2021 в ході огляду по вул. Набережна поруч з домоволодінням № 42 в м. Тараща Київської області було вилучено автомобіль марки «Opel Vectra», державний номер НОМЕР_1 , 1997 року випуску, сірого кольору та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , видане центром 1441 на вищевказаний транспортний засіб, який на праві користування належить ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_7 , житель АДРЕСА_2 .
Автомобіль марки «Opel Vectra», державний номер НОМЕР_1 , 1997 року випуску, сірого кольору та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , видане центром 1441, поміщене до спеціального поліетиленового пакету №02691703, було вилучено до Таращанського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області з метою проведення відповідних експертиз.
12.01.2021 вилучений автомобіль марки «Opel Vectra» з державним номером НОМЕР_1 , визнано речовим доказом та залишено на зберігання на території Таращанського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області за адресою: Київська область, м. Тараща, вул. Володимира Великого, 29. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 залишено на зберігання при матеріалах кримінального провадження № 12021115290000016 від 12.01.2021 в СД Таращанського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області.
Орган досудового розслідування вказує на наявність у даному випадку обґрунтованих ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі повернення автомобіля марки «Opel Vectra», державний номер НОМЕР_1 , 1997 року випуску, сірого кольору та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого центром 1441 на вищевказаний транспортний засіб, можлива зміна їх стану, передання іншій особі, знищення, що призведе до неможливості проведення експертиз, інших слідчих дій та повного, об'єктивного, всебічного проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.
Тому враховуючи, що повернення вилученого під час огляду майна може призвести до втрати речових доказів, шляхом їх знищення, перетворення чи відчуження, з метою забезпечення проведення відповідних слідчих дій, орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на вищевказане тимчасово вилучене майно.
Начальник СД Таращанського ВП в судове засідання не прибула, надала заяву про розгляд клопотання без її участі, де зазначила про те, що подане клопотання підтримує повністю.
Власник майна ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлений належно. Заяв чи клопотань від нього не надходило.
Неприбуття вказаних осіб відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
ОСОБА_6 , як третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та пояснив, що через вилучення автомобіля він та його родина відчувають незручності, автомобіль потрібний йому для роботи, просив залишити транспортний засіб в його користуванні.
Згідно ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Строк подання даного клопотання слідчим дотримано.
Згідно частин 1, 2, 3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Обставини викладені у клопотанні дають слідчому судді підстави для висновку, що дане клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів .
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження, начальник СД Таращанського відділення поліції Миронівського відділу ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт майна зазначила, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
Аналізуючи наведені правові норми та враховуючи, що до клопотання додані документи та матеріали, якими ініціатор клопотання обґрунтовує доводи клопотання, і враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та постановою слідчого від 12.01.2021 року визнане речовим доказом, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчим суддею при накладені арешту на вказане тимчасово вилучене майно враховано можливість збереження первинного стану вилучених речей, проведення судових експертиз.
Слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання доведено необхідність арешту тимчасового вилученого майна та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, зокрема, ризики зміни стану майна, передання його іншій особі, знищення, перетворення чи відчуження, що призведе до неможливості проведення експертиз, інших слідчих дій та повного, об'єктивного, всебічного проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя констатує, що метою арешту вказаного майна є забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч.3 ст. 371 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 233, 237, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання начальника СД Таращанського відділення поліції Миронівського відділу ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12021115290000016 від 12 січня 2021 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
З метою забезпечення збереження речових доказів накласти арешт на майно, вилучене за адресою: Київська область м. Тараща, вул. Набережна, поблизу домоволодіння №42, а саме на автомобіль марки «Opel Vectra», державний номер НОМЕР_1 , 1997 року випуску, сірого кольору, та на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , видане центром 1441 на цей транспортний засіб.
Виконання ухвали покласти на начальника СД Таращанського відділення поліції Миронівського відділу ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1