Справа №377/764/20
Провадження №2/377/75/21
15 січня 2021 року суддя Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( адреса місця проживання ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, -
29 грудня 2020 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на ст. 295 ЦК України, ст. 79, 84, ч.2 ст.91, ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ст.109, ч.1ст.110, ст.112, ст.113 СК України, п.3,4,10,18 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», просить:
-розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області;
-стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн;
-усі судові засідання проводити без участі позивача.
30 грудня 2020 року суд відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України звернувся до Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.
Як вбачається з довідки Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, яка надійшла на адресу суду 15 січня 2021 року, відповідач зареєстрований за адресою, вказаною в позовній заяві.
Проте, позовна заява не відповідає вимогам пунктів 2, 5 ч.3 ст.175 та ч.1 ст.177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, позивачка є громадянкою Королівства ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 496 ЦПК України, іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 2, 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У позовній заяві відомості щодо документа, який посвідчує особу позивача, зокрема серія та номер паспорта, відсутні.
До позовної заяви додана копія документа, складеного іноземною мовою, засвідчений нотаріально в установленому порядку переклад якого, в матеріалах позовної заяви відсутній.
Крім того, копії доданих до позовної заяви документів засвідчені підписами, які явно не відповідають підпису, що міститься у позовній заяві.
Частиною 1 ст. 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до ч.1 ст. 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Згідно із ст. 10 Закону України «Про судоустрій України» судочинство в Україні провадиться державною мовою. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.
Таким чином, у позовній заяві повинен бути зазначений документ, що посвідчує особу позивача, зокрема серія і номер паспорта, позовна заява та додані до неї документи повинні бути викладені державною (українською) мовою або містити належним чином засвідчений нотаріально переклад українською мовою копії документу, складеного іноземною мовою, який доданий до позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 106 СК України подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
Відповідно до п. п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК України. При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК України; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК України; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК України. У заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу.
Із позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що неповнолітніх спільних дітей у сторін немає. Позивач у позовній заяві не вказує про те, що відсутня згода відповідача на розірвання шлюбу.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Таким чином, у позовній заяві відсутні посилання на обставини неможливості розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 Сімейного кодексу України, або відсутності згоди відповідача на розірвання шлюбу, тобто виникнення спору щодо припинення шлюбу, що дає підстави позивачу звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За вказаних обставин позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху, надавши позивачу строк - 7 днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання до суду належним чином нотаріально засвідченого в установленому порядку офіційного перекладу українською мовою копії документу, складеного іноземною мовою та доданого до позовної заяви, позовної заяви у новій редакції із зазначенням документу, що посвідчує особу позивача, зокрема серії та номеру паспорта та викладенням обставин на підтвердження порушення прав позивача відповідачем, а саме - незгоди відповідача на розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану і зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Попередити позивача, якщо недоліки будуть усунуті в установлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу для виконання.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підписана 15 січня 2021 року.
Суддя Н. С. Бабич